Гіпертонічний стрес еритроцитів, постгіпертонічний кріогемоліз. Осмотична та температурна чутливість еритроцитів у присутності амфіфільних сполук. Антигемолітична активність амфіфільних сполук при зміні вихідного стану еритроцитів (часткова дегідратація).
При низкой оригинальности работы "Вплив амфіфільних сполук на осмотичну і температурну чутливість еритроцитів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Доцільно було дослідити вплив амфіфільних сполук, які є представниками різних класів поверхнево-активних речовин (катіонних, аніонних, неіонних, цвіттеріонних), на чутливість еритроцитів до гіпертонічного стресу і постгіпертонічного кріогемолізу, а також роль вихідного стану еритроцитів у реалізації антигемолітичної активності амфіфільних речовин при гіпертонічному стресі. Вплив речовин, що відносяться до різних класів амфіфільних сполук, на чутливість еритроцитів до гіпертонічного стресу в середовищі, що містить 4,0 Моль/л NACL при температурі 37 і 0 0С; Уперше показано, що досліджувані речовини, які відносяться до різних класів амфіфільних сполук, знижують рівень гемолізу еритроцитів при перенесенні в середовище, що містить 4,0 Моль/л NACL, при температурі 37 і 00С, і величини максимальної антигемолітичної активності амфіфілів залежать від температурних умов проведення гіпертонічного стресу. На підставі результатів власних досліджень, доведена односпрямованість зміни величини антигемолітичної активності амфіфільних сполук в умовах гіпертонічного стресу при варіюванні як температурних умов проведення гіпертонічного стресу, так і осмотичних умов дегідратації клітин, що передують гіпертонічному лізису. Значення максимальної антигемолітичної активності (АГМАХ) амфіфільної сполуки в серії дослідів одного експерименту являє собою середню арифметичну величину зі значень максимальної антигемолітичної активності даної сполуки, розрахованих за формулою: , де к - величина гемолізу еритроцитів у даних експериментальних умовах у відсутності амфіфільної речовини. а - мінімальна величина гемолізу еритроцитів у присутності амфіфільної речовини;Відомо, що в умовах гіпертонічного стресу і постгіпертонічного кріогемолізу еритроцитів деякі катіонні амфіфільні сполуки виявляють антигемолітичну активність, але ці дані одиничні та розрізнені. Тому доцільно було дослідити дію представників аніонних, катіонних, неіонних, цвіттеріонних класів амфіфільних сполук на чутливість еритроцитів до гіпертонічного стресу і постгіпертонічного кріогемолізу, а також їх вплив на структуру еритроцитарної мембрани. В умовах гіпертонічного стресу еритроцитів представники аніонних, катіонних, неіонних і цвіттеріонних класів амфіфільних сполук виявляють антигемолітичну активність. В умовах гіпертонічного стресу еритроцитів, модифікованих діамідом, усі досліджувані амфіфільні речовини виявляють антигемолітичну активність.
Вывод
На сьогодні однією з актуальних проблем кріобіології є корекція осмотичної і температурної чутливості еритроцитів. Відомо, що в умовах гіпертонічного стресу і постгіпертонічного кріогемолізу еритроцитів деякі катіонні амфіфільні сполуки виявляють антигемолітичну активність, але ці дані одиничні та розрізнені. Тому доцільно було дослідити дію представників аніонних, катіонних, неіонних, цвіттеріонних класів амфіфільних сполук на чутливість еритроцитів до гіпертонічного стресу і постгіпертонічного кріогемолізу, а також їх вплив на структуру еритроцитарної мембрани. Для вирішення поставлених задач використовували методи спектрофотометрії, ЕПР спектрометрії та мікроскопії.
В умовах гіпертонічного стресу еритроцитів представники аніонних, катіонних, неіонних і цвіттеріонних класів амфіфільних сполук виявляють антигемолітичну активність. Значення ефективних концентрацій речовин знаходяться в діапазоні від 2 до 778 МКМОЛЬ/л.
Максимальна антигемолітична активність досліджуваних речовин залежить як від осмотичних і температурних умов вихідної інкубації клітин, так і від температурних умов гіпертонічного стресу еритроцитів.
При гіпертонічному стресі еритроцитів залежності рівня гемолізу клітин від концентрації амфіфільної речовини підкоряються закономірностям одного типу для представників всіх класів амфіфілів, що свідчить про неспецифічність їхньої дії.
В умовах гіпертонічного стресу еритроцитів, модифікованих діамідом, усі досліджувані амфіфільні речовини виявляють антигемолітичну активність. Однак рівень антигемолітичної активності речовин є нижчим в цьому випадку, ніж для не модифікованих діамідом еритроцитів в аналогічних умовах.
В умовах постгіпертонічного кріогемолізу еритроцитів амфіфільні сполуки, що відносяться до аніонних і катіонних класів, виявляють антигемолітичну активність (40 - 70 %), на відміну від амфіфільних сполук, що належать неіонним і цвіттеріонним класам.
Антигемолітична активність досліджуваних речовин не залежить від їх здатності змінювати форму клітини по типу дискоцит > ехіноцит чи дискоцит > стоматоцит. Показано, що при гіпертонічному гемолізі еритроцитів амфіфільні сполуки не впливають на вихід катіонів калію з клітин. Представники різних класів амфіфільних сполук збільшують мікровязкість еритроцитарної мембрани; трансмембрана локалізація зазначеного ефекту для кожного класу амфіфільних сполук є різною.
Список литературы
Орлова Н.В., Шпакова Н.М. Действие двухвалентных катионов на чувствительность эритроцитов к гиперосмотическому стрессу и холодовому шоку// Пробл. криобиологии.- 1998.- №1.- С. 30-35.
Орлова Н.В. Действие двухвалентных катионов и гемина на чувствительность эритроцитов к гиперосмотическому стрессу// Пробл. криобиологии.- 1999.- №2.- С. 17-21.
Шпакова Н.М., Панталер Е.Р., Орлова Н.В. Влияние додецил-?,D-мальтозида на устойчивость предварительно дегидратированных эритроцитов к гиперосмотическому и холодовому шоку// Пробл. криобиологии.- 1999.- №3.-С. 10-16.
Орлова Н.В., Цымбал Л.В., Шпакова Н.М. Действие хлорпромазина на структурно-функциональное состояние мембран эритроцитов// Биол. вестник.- 1999.- 3, №1-2.- С. 71-75.
Кулешова Л.Г., Орлова Н.В., Шпакова Н.М. Антигемолитическая и трансформирующая активность амфифильных соединени.// Пробл. криобиологии.- 2001.- №1- С. 9-15.
Shpakova N.M., Koba L.V., Bondarenko V.A., Kozlov A.S., Orlova N.V., Pantaler E.R. Amphiphilic substances increase the stability of erytrocytes to the action of cold and hyperosmotic stress// 34-th Annual Meeting of Society for Cryobiology - Barselona, Spain, 1997.- P. 160.
Шпакова Н.М., Панталер О.Р., Орлова Н.В. Ефекти катіонних і неіонних амфіфільних сполук при холодовому та гіперосмотичному стресі еритроцитів// Тез.доп. II-ого зїзду Українського біофізичного товариства. Харків, 1998.- С. 198.
Орлова Н.В. Вплив двовалентних катіонів на стійкість еритроцитів до гіпертонічного та холодового стресу// Тез.доп. зїзду Сучасні проблеми гематології та транфузіології.- Київ, 1998.- С. 58.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
