Вплив агротехнічних заходів на родючість осушуваних торфовищ та продуктивність сівозмін - Автореферат

Обґрунтований підбір культур і раціональне розміщення їх у сівозміні дає можливість повніше використовувати елементи живлення з ґрунту і добрив, ефективно боротися з бурянами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Перші дослідження з розробки та освоєння сівозмін на осушуваних органогенних ґрунтах проведено в Білорусії А.Т. В основу цих розробок з ефективного використання органогенних ґрунтів покладено принцип раціонального витрачання органічної речовини торфу з одночасним використанням потенціальної родючості цих ґрунтів. Вирощування багаторічних травосумішей у лучно-кормових сівозмінах забезпечує значною мірою усунення зазначених недоліків, але в сучасних умовах з введенням у виробництво нових конкурентоспроможних високоврожайних сортів сільськогосподарських культур та за переходу до ринкових відносин є потреба істотного уточнення структури посівних площ та агротехніки культур у сівозмінах. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану ННЦ «Інститут землеробства УААН» з виконання НТП УААН «Землеробство» на 2006-2010 рр., завдання «Розробити теоретичні основи та установити закономірності формування високопродуктивних агроценозів за різних систем землеробства на осушуваних ґрунтах», (номер державної реєстрації 0106U010356).Подано короткий огляд літературних джерел з питань загальної характеристики органогенних ґрунтів та основних принципів побудови на них сівозмін у різних ґрунтово-кліматичних зонах.Дослідження проводили протягом 2007-2009 рр. на осушуваних слабкокислих органогенних ґрунтах (потужність торфу 1,2-1,4 м) заплави річки Ірпінь, (Київська область) у правобережній частині Полісся України. Дослідження проводили у стаціонарному досліді, закладеному в 1987 році, на Гостомельському опорному пункті ННЦ «Інститут землеробства УААН» з чотирма сівозмінами, однією ділянкою беззмінного вирощування багаторічної суміші та ділянки трав багаторічних з перезалуженням через 7 років за схемою, наведеною в табл. Облік урожайності зеленої маси багаторічних травостоїв проводили шляхом зважування з усієї облікової ділянки. Ботанічний склад травостою визначали методом вагового аналізу із розбиранням пробних снопів масою 1,0 кг у свіжому вигляді та відібраних з прокосів у триразовій повторності. Відбирання зразків ґрунту під багаторічними травосумішками проводили в три строки - на початку фази трубкування трав, після другого і третього укосів, під однорічними культурами - при посіві, в середині та в кінці вегетації.Так, на травах 1-го року використання у червні кількість нітратного азоту становила 35,9-88,3 мг, а восени - 24,1-35,8 мг, під травами пятого року відповідно - 32,8-54,7 мг і 33,8-85,0 мг на 100 г сухого ґрунту. Так, під морквою столовою вміст нітратного азоту на початку літа становив 107,0-164,0 мг на 100 г сухого ґрунту, восени - 71,3-82,4 мг; під вівсом вміст його був меншим ніж на посівах моркви столової, але більшим ніж під багаторічними травами. До того ж уміст аміачного азоту у ґрунті мало залежав від тривалості вирощування багаторічних трав та однорічних культур. Так, на травах 5-го року вирощування рухомого фосфору в шарі ґрунту 0-30 см у червні було найменше - 11,5-19,8 мг, під просапною культурою (морква столова) - 14,8-27,4 і під вівсом 4,8-10,6 мг на 100 г сухого ґрунту. Аналіз поживного режиму ґрунту показав, що в сівозміні з однією однорічною культурою нітратного азоту та частково фосфору протягом вегетації в активному шарі ґрунту накопичувалось більше, ніж за беззмінного вирощування багаторічних трав.Проміжні посіви давали невелику врожайність, але поліпшували ґрунт після багаторічних трав для наступних культур у сівозміні. Спостереження за зміною ботанічного складу травостоїв залежно від тривалості їхнього вирощування, удобрення та режиму скошування показали, що верхові злаки по - різному реагують на зазначені фактори агротехніки. Найагресивніші злаки (стоколос безостий, грястиця збірна) швидко витісняють інші злаки і вже на 4-й - 5-й рік їхнього вирощування займають домінуюче положення, а менш агресивна тимофіївка лучна та костриця лучна на цей період практично випадає, незалежно від варіантів вирощування. Іншу залежність має різнотравя, в перший рік використання сіяних сінокосів вони становили найвищий відсоток у травостої з різким їх зменшенням на четвертий рік і наступним зростанням їхньої участі в травостої, починаючи з пятого року і до кінця досліджень. За беззмінного вирощування багаторічних трав врожайність у середньому за три роки становила лише 8,1 т з 1 га.Біохімічний склад врожаю однорічних культур на осушуваних органогенних ґрунтах показав високу якість, особливо з внесенням мінеральних добрив. Вміст протеїну був досить високий у жита озимого (9,96-10,61 %) і у вівса (9,37-10,19 %). Горох-вівсяна сумішка забезпечила високу зоотехнічну якість за всіх варіантів удобрення. Ріпак озимий та ярий визначилися високим вмістом жиру 38,41-41,11 %, що свідчить про високу якість даного зерна, вирощеного на осушуваних органогенних ґрунтах. На якість вирощеної про

2. Основний зміст роботи