Встановлення впливу різних доз мінеральних добрив, строків сівби і норм висіву насіння на врожайність зерна озимої пшениці. Виявлення залежності формування врожайності пшениці від погодних умов осіннього періоду і часу відновлення весняної вегетації.
При низкой оригинальности работы "Вплив агроекологічних факторів на врожайність і якісь зерна озимої м’якої пшениці в центральній частині Лісостепу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Визначення оптимальних погодних умов осіннього періоду, часу відновлення весняної вегетації рослин для формування потенційної врожайності, встановлення залежності якості зерна від гідротермічних умов періоду наливу зерна озимої пшениці на даний час набуває актуального значення. Дослідження здійснювали протягом 2002-2006 рр. відповідно до науково-дослідних тем: „Розробити високоефективні та екологічно безпечні прийоми вирощування продукції рослинництва для виробництва дитячого і дієтичного харчування” в межах завдань Національної програми „Діти України” (№ державної реєстрації 0104U003675) та “Розроблення нових методів та прийомів підвищення врожайності і поліпшення якості зерна нових сортів пшениці” (№ державної реєстрації 0105U008120). Відповідно до поставленої мети досліджень передбачалось вирішення таких завдань: встановити вплив різних доз мінеральних добрив, внесених як в основне удобрення, так і в підживленні, строків сівби і норм висіву насіння на врожайність і якість зерна озимої пшениці; Застосовували як загальнонаукові методи (діалектики, експерименту, аналізу і синтезу, метод гіпотез), так і спеціальні, серед них: польовий - вивчення взаємодії предмету досліджень з погодними і агротехнічними факторами в умовах центральної частини лісостепової зони; лабораторний - визначення кількісних і якісних характеристик зерна, борошна сортів озимої пшениці фізичними, фізико-хімічними, хімічними методами; розрахунково-ваговий - встановлення параметрів показників елементів структури врожайності та визначення врожайності зерна; розрахунково-порівняльний - оцінка економічної ефективності; математичної статистики: дисперсійний, кореляційний, регресивний та графічне відображення даних в дослідах. Розкрито механізми реакції та узгодження життєвих процесів рослин з динамікою факторів зовнішнього середовища, з урахуванням агротехнічних заходів: доз основного удобрення, підживлення, норм висіву насіння і строків сівби у формуванні врожайності і якості зерна озимої пшениці, реологічних властивостей тіста та якості хліба.Супутні аналізи зразків рослинного матеріалу проводили за загальноприйнятими методиками: польову схожість, густоту рослин в осінній період, виживання рослин у процесі перезимівлі, густоту рослин перед збиранням визначали на закріплених ділянках площею 0,25 м2 у чотирьох місцях по діагоналі ділянки, що в сумі становило 1м2; відбір снопового матеріалу проводили за одну-дві доби до початку збирання врожаю з площі 0,25м2 у чотирьох місцях ділянки; аналізували структуру врожайності за „Методикою державного випробування сільськогосподарських культур”; натуру зерна визначали за державним стандартом 10840-64; склоподібність зерна встановлювали за державним стандартом 10987-76; визначення маси 1000 зерен проводили за державним стандартом 10842-82; вміст в зерні клейковини та її якість визначали за державним стандартом 113586.1-68; вміст загального азоту в зерні встановлювали за методом Кєльдаля згідно стандарту 10846-91; Дослідження показали, що суттєва і найвища врожайність озимої пшениці формується за норми висіву 5 млн. штук насінин на 1 гектар на фоні N60P60K60 як основного добрива (4,45 т/га), так і за підживлення навесні N60 - 4,99 т/га (оптимальна доза мінеральних добрив). Норми висіву насіння та дози мінеральних добрив мають суттєвий вплив і на якість зерна озимої пшениці (табл. Збільшення вмісту білка в зерні, кількості клейковини хорошої якості відмічено за внесення N60P60K60 в основне удобрення та за підживлення азотними добривами навесні (60 кг д. р.) за норми висіву 5 і 7 млн. насінин/га. За норми висіву 3 млн. штук насінин/га зі збільшенням фону основного добрива від N30P60K60 до N120P60K60 спостерігається збільшення вмісту білка і клейковини в зерні озимої пшениці відповідно від 13,1 до 13,9% і від 28,2 до 30,2%, за 5 млн. штук насінин/га - від 12,8 до 14,2% вміст білка, кількість клейковини - від 27,5 до 29,5%, за 6 млн. насінин/га - від 12,87 до 13,8% білка і клейковини від 27,6 до 32,0%.В дисертації теоретично узагальнено і висвітлено залежність основних прийомів формування врожайності та якості зерна озимої мякої пшениці залежно від технології її вирощування, яка включає: підбір найбільш продуктивних сортів, встановлення оптимальних строків сівби, доз мінеральних добрив і норм висіву, а також застосування прикореневого і позакореневого підживлення з урахуванням тривалості осінньої вегетації, міжфазних періодів розвитку рослин, часу відновлення вегетації озимих в умовах центральної частини Лісостепу. Встановлено взаємозвязки між урожайністю і погодними умовами періоду осінньої вегетації, часом відновлення весняної вегетації; виявлена залежність якості зерна, реологічних властивостей тіста і якості хліба від гідротермічних умов періоду формування і наливу зерна. Встановлено, що сівба озимої пшениці сорту Українка полтавська по чорному пару нормою висіву 5 млн. шт. насінин на 1 гектар на фоні N60P60K60 як основного добрива і за підживлення навесні N60 сприяє збільшенню врожайності культури порівн
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы