Вплив агроекологічних факторів на ріст і розвиток рослин та урожайність пшениці ярої. Якість зерна пшениці твердої ярої залежно від агроекологічних факторів. Формування якості зерна в процесі наливання і достигання. Строки збирання пшениці твердої ярої.
При низкой оригинальности работы "Вплив агроекологічних факторів на урожайність та якість зерна пшениці твердої ярої в лівобережній Лісостеповій зволоженій підзоні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема одержання якісного екологічно безпечного зерна пшениці твердої ярої в останні роки набула важливого державного значення. В системі агротехнічних заходів особливо важливе значення мають такі фактори як попередники, дози мінеральних добрив, зокрема азотних, норми висіву насіння, строки збирання. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною наукових досліджень Полтавської державної аграрної академії, які виконувались на замовлення Міністерства аграрної політики України за завданням номер 54/11 «Розробити ефективні та екологічно безпечні прийоми вирощування продукції рослинництва для виробництва продуктів дитячого і дієтичного харчування «в межах завдань національної програми «Діти України» - номер державної реєстрації 0104U003675 та завданням 6.05.30 «Розроблення нових методів та прийомів підвищення врожайності і поліпшення якості зерна нових сортів пшениці» (номер державної реєстрації 0105U008120). Для досягнення поставленої мети програмою досліджень передбачалось вирішення таких завдань: - визначити вплив норм висіву насіння, доз мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин, формування елементів структури врожайності, продуктивність та якість зерна пшениці твердої ярої залежно від попередників та метеорологічних факторів; Уперше за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару та після гороху досліджено динаміку формування сухої речовини, склоподібності, синтезу білка та клейковини в зерні в процесі достигання залежно від удобрення, норм висіву насіння та погодних умов і визначено вміст токсичних елементів в ґрунті та в зерні пшениці твердої ярої залежно від доз внесення мінеральних добрив.В той же час відсутні дані, які б в багатофакторних дослідах в умовах лівобережної Лісостепової зволоженої підзони висвітлювали закономірності формування врожайності і особливо якості зерна пшениці твердої ярої під впливом доз мінеральних добрив за основного внесення, норм висіву насіння, строків збирання залежно від попередників та метеорологічних факторів. Для вивчення впливу фактора добрив на продуктивність та якість зерна пшениці твердої ярої дослід було закладено з такими варіантами: без добрив, Р60К60, N30P60K60, N60P60K60, N90P60K60, N120P60K60 після двох попередників: чорний пар і горох. Вивчення впливу строків та способів збирання на врожайність та якість зерна пшениці твердої ярої проводили за схемою: скошування в валки на початку-, в середині-та в кінці воскової стиглості зерна (вологість зерна відповідно 36, 28 і 21 %) з наступним обмолочуванням після підсихання соломи і вологістю зерна 14…15 % та збирання в повну стиглість зерна (вологість 15 %) прямим комбайнуванням. Цей дослід проведено за вирощування пшениці твердої ярої з нормою висіву 5 млн. насінин на гектар після попередників чорний пар та горох на фоні внесення мінеральних добрив у поєднанні N60P60K60. Аналіз результатів досліджень свідчить, що за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару з нормою висіву 3 млн. насінин на гектар в середньому з усіх фонів удобрення і без добрив урожайність зерна становила 2,78 т/га, 4 млн. - 2,92; 5 млн. - 3,06; 6 млн. - 3,05 і 7 млн. насінин на гектар - 2,96 т/га, після гороху відповідно - 2,08; 2,24; 2,35; 2,38 і 2,31 т/га.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання з визначення впливу агроекологічних факторів на збільшення врожайності та поліпшення якості зерна пшениці твердої ярої в умовах лівобережної Лісостепової зволоженої підзони шляхом встановлення оптимальних доз мінеральних добрив, норм висіву насіння та строків збирання залежно від попередників, внаслідок чого вдосконалено технологію вирощування пшениці твердої ярої сорту Харківська 27, що має важливе значення в галузі рослинництва. За вирощування пшениці твердої ярої як по чорному пару, так і після гороху максимальна біологічна врожайність формувалась за норми висіву 5 млн. насінин на гектар. Доведено, що інші елементи структури врожайності (кількість і маса зерен в колосі, маса 1000 зерен) залежать від густоти продуктивного стеблостою: зі збільшенням густоти посівів зменшується кількість і маса зерен в колосі, маса 1000 зерен, що зумовлено збільшеними нормами висіву насіння та дозами азотного добрива. Найбільша маса 1000 зерен формується за вирощування пшениці твердої ярої на фосфорно-калійному фоні: по чорному пару 37,5…42,7 г, після гороху 34,8…39,5 г. Встановлено, що за усіх норм висіву насіння максимальний рівень врожайності пшениці твердої ярої формується по чорному пару за внесення під передпосівну культивацію N60P60K60 - 3,00…3,28 т/га, після гороху N90P60K60 - 2,31…2,62 т/га.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання з визначення впливу агроекологічних факторів на збільшення врожайності та поліпшення якості зерна пшениці твердої ярої в умовах лівобережної Лісостепової зволоженої підзони шляхом встановлення оптимальних доз мінеральних добрив, норм висіву насіння та строків збирання залежно від попередників, внаслідок чого вдосконалено технологію вирощування пшениці твердої ярої сорту Харківська 27, що має важливе значення в галузі рослинництва.
Результати досліджень дають можливість зробити такі висновки: 1. Встановлено, що серед елементів структури врожайності густота продуктивного стеблостою має вирішальне значення у формуванні біологічної врожайності. Збільшена продуктивність колоса на зріджених посівах не може компенсувати її недобір. Кількість продуктивних стебел завжди найбільша за збільшених норм висіву насіння (5…7 млн. штук на гектар), а також за вирощування пшениці твердої ярої на фоні внесення збільшених доз азоту ( N60…N120). За вирощування пшениці твердої ярої як по чорному пару, так і після гороху максимальна біологічна врожайність формувалась за норми висіву 5 млн. насінин на гектар.
2. Доведено, що інші елементи структури врожайності (кількість і маса зерен в колосі, маса 1000 зерен) залежать від густоти продуктивного стеблостою: зі збільшенням густоти посівів зменшується кількість і маса зерен в колосі, маса 1000 зерен, що зумовлено збільшеними нормами висіву насіння та дозами азотного добрива. Найбільша маса 1000 зерен формується за вирощування пшениці твердої ярої на фосфорно-калійному фоні: по чорному пару 37,5…42,7 г, після гороху 34,8…39,5 г. Посушливі погодні умови в період формування та достигання зерна незалежно від фону вирощування цієї культури сприяють зменшенню маси 1000 зерен та маси зерна в колосі.
3. Виявлено, що рівень урожайності значною мірою залежить від природних факторів. В сприятливі роки, коли погодні умови відповідають біологічним вимогам пшениці твердої ярої і, як правило, співпадають з багаторічними показниками, досягається найбільша продуктивність рослин. І, навпаки, коли температура і опади різко відхиляються від норми, створюються несприятливі умови, які зменшують урожайність.
4. Встановлено, що за усіх норм висіву насіння максимальний рівень врожайності пшениці твердої ярої формується по чорному пару за внесення під передпосівну культивацію N60P60K60 - 3,00…3,28 т/га, після гороху N90P60K60 - 2,31…2,62 т/га. Збільшені дози азотних добрив не сприяють подальшому приросту врожайності.
5. Доведено, що за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару незалежно від норм висіву насіння та доз внесення мінеральних добрив рівень врожайності завжди більший, особливо в посушливі роки, ніж після гороху. В середньому по досліду за 4 роки вирощування по чорному пару врожайність зерна становила 2,95 т/га, після гороху - 2,27 т/га.
6. Виявлено, що надійно захистити посіви пшениці твердої ярої від бурянів, які негативно впливають на рівень врожайності, можна за рахунок їхньої ценотичної здатності, яка забезпечується попередником, нормою висіву насіння та збільшеними дозами внесення азотного добрива. Найменша кількість бурянів та їхня біомаса формуються за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару та за внесення азотного добрива з фосфорно-калійними (N60 …120P60K60) і норм висіву 5…7 млн. насінин на гектар.
7. Доведено, що мінеральні добрива по-різному впливають на якість зерна. Внесення зростаючих доз азотного добрива з N30 до N120 сумісно з фосфорно-калійними (P60K60) за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару збільшує вміст білка на 0,79…3,21 %, клейковини в зерні на 1,9…7,0 %, склоподібність на 8…32 %, після гороху - вміст білка на 0,80…3,02 %, клейковини на 1,9…7,5 %, склоподібність на 8…33 % по відношенню до цих показників, одержаних за вирощування пшениці твердої ярої на фоні P60K60. В той же час від внесення збільшених доз азотного добрива зменшується маса 1000 зерен і натура.
8. Встановлено, що внесення мінеральних добрив у співвідношенні N60P60K60 за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару, а після гороху - N90P60K60 забезпечує одержання зерна, придатного для виготовлення якісних макаронних виробів.
9. Доведено, що внесення мінеральних добрив призводить до збільшення вмісту токсичних елементів в зерні, але їхній рівень менший від гранично допустимої концентрації, за винятком співвідношення N120P60K60, внесення якого не гарантує щорічного одержання екологічно безпечного зерна пшениці твердої ярої. При цьому співвідношенні поживних речовин вміст цинку в зерні був більше гранично допустимої концентрації на 7,2…7,9 мг, свинцю - на 0,1 мг/кг зерна, а вміст кадмію - на рівні з нею.
10. Виявлено, що в роки з достатньою кількістю опадів і прохолодною погодою в період від колосіння до повної стиглості зерна накопичення сухої речовини в зерні триває до завершення фази повної стиглості зерна незалежно від фону удобрення, за ґрунтової і повітряної посухи приріст сухої речовини припиняється з настанням середини воскової стиглості зерна, а на фоні внесення азотного добрива від N60 до N120 - на початку воскової стиглості зерна.
11. Встановлено, що за сухої теплої погоди та відсутності опадів під час формування і достигання зерна добовий приріст маси 1000 зерен від драглисто-рідкого стану до максимальної її кількості значно більший, ніж у роки з великою кількістю опадів.
12. Визначено, що основна кількість білка (59…64 %) і клейковини в зерні (59…66 %) синтезуються до середини молочного стану зерна, в подальші фази стиглості зерна продовжується їхнє накопичення: в достатньо зволожені роки до настання повної стиглості зерна, в посушливі - до середини воскової стиглості зерна незалежно від попередника, фону удобрення і норм висіву насіння пшениці твердої ярої.
13. Доведено, що врожайність та якість зерна пшениці твердої ярої залежать від строку її збирання. За комплексом показників якості і рівнем урожайності оптимальним строком збирання є фаза повної стиглості зерна прямим комбайнуванням.
14. Розраховано і встановлено, що найкращі економічні показники забезпечує вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару за сівби нормою висіву 5 млн. насінин на гектар і внесення під передпосівну культивацію N60P60K60 , після гороху відповідно - 5 млн. насінин на гектар і N90P60K60 та збирання однофазним способом в повну стиглість зерна.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для одержання максимальної врожайності екологічно безпечного зерна пшениці твердої ярої в лівобережній Лісостеповій зволоженій підзоні в системі загальноприйнятих агротехнічних заходів (обробіток ґрунту, строки та способи сівби, догляд за посівами) потрібно на чорноземах опідзолених виконувати також і наступні агрозаходи: 1. За вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару вносити під передпосівну культивацію мінеральні добрива з розрахунку N60P60K60, після гороху - N90P60K60.
2. Висівати пшеницю тверду яру по чорному пару та після гороху з нормою висіву 5 млн. насінин на гектар.
3. Збирати пшеницю тверду яру в повну стиглість зерна прямим комбайнуванням.
4. Зменшувати дозу азотного добрива, якщо вміст солі в ґрунті хоч одного токсичного елемента буде близьким до гранично допустимої концентрації.
Список литературы
1. Жемела Г. П. Формування врожайності зерна ярої твердої пшениці залежно від удобрення, норм висіву насіння та попередників / Г. П. Жемела, О. В. Бараболя // Бюл. Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2006. - № 28 - 29. - С. 154 - 160. (Частка авторства 70 %, аналіз експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).
2. Жемела Г. П. Вплив норм висіву насіння на урожайність ярої твердої пшениці залежно від попередників та удобрення / Г. П. Жемела, О. В. Бараболя // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - Умань, 2006. - Вип. 63. - С. 81 - 88. (Частка авторства 85 %, аналіз експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).
3. Бараболя О. В. Вплив мінеральних добрив на якість макаронних виробів залежно від попередників та норм висіву насіння ярої твердої пшениці / О. В.Бараболя, Г. П. Жемела, В. В. Лучной [та ін.] // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2007. - № 3. - С. 99 - 101. (Частка авторства 70 %, аналіз експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).
4. Жемела Г. П. Вплив мінерального живлення та погодних умов на формування якості зерна ярої твердої пшениці в процесі достигання за вирощування після гороху / Г.П. Жемела, О. В. Бараболя // Бюл. Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2007. - № 30. - С. 78 - 83. (Частка авторства 80 %, аналіз експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).
5. Жемела Г. П. Токсичні елементи та їх вміст в ґрунті і зерні ярої твердої пшениці залежно від удобрення / Г. П. Жемела, О. В. Бараболя, В. М. Нечитайло [та ін.] // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - Умань, 2007. - Вип. 65. - С. 69 - 73. (Частка авторства 70 %, аналіз експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).
6. Жемела Г. П. Формування якості зерна ярої твердої пшениці під впливом мінеральних добрив за вирощування по чорному пару / Г. П. Жемела, О. В. Бараболя // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - Дніпропетровськ, 2007. - № 1. - С. 17 - 21. (Частка авторства 75 %, аналіз експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).
7. Бараболя О. В. Вплив мінеральних добрив та норм висіву насіння на врожайність і якість зерна пшениці твердої ярої / О. В. Бараболя // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - № 6. - С. 96 - 102.
8. Жемела Г. П. Урожайність та якість зерна ярої твердої пшениці в залежності від норм висіву / Г. П. Жемела, О. В. Бараболя // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2007. - № 1. - С. 25 - 29. (Частка авторства 85 %, аналіз експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).
9. Бараболя О. В. Формування врожайності та якості зерна твердої ярої пшениці залежно від агроекологічних факторів / О. В. Бараболя // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. - 2008. - С. 742 - 746.
10. Бараболя О. В. Вплив мінеральних добрив на врожайність та якість зерна ярої твердої пшениці / О. В. Бараболя // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань, 2006. - С. 63 - 64.
11. Бараболя О. В. Вплив доз азотного добрива на урожайність та якість зерна ярої твердої пшениці / О. В. Бараболя // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань, 2007. - Ч. 1. - Агрономія. - С. 66 - 67.
12. Бараболя О. В. Вплив мінерального живлення та погодних умов на врожайність та якість зерна твердої ярої пшениці / О. В. Бараболя // Сучасні проблеми розвитку аграрної науки. Матеріали викладацької науково-практичної конференції. - Полтава, 2007. - С. 14 - 16.
13. Бараболя О. В. Вплив доз азотного добрива на формування елементів продуктивності та якості зерна твердої ярої пшениці залежно від екологічних умов / О. В. Бараболя // Теоретичні і практичні аспекти використання національного генофонду та ефективні екологічно безпечні технології виробництва сільськогосподарської продукції. Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції 25 - 27 червня 2008 р. - Львів, 2008. - С.105 - 111.
анотація
Бараболя О.В. Вплив агроекологічних факторів на урожайність та якість зерна пшениці твердої ярої в лівобережній Лісостеповій зволоженій підзоні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.09 - рослинництво. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юрєва УААН, Харків, 2009.
У дисертаційній роботі викладено результати польових, лабораторних і виробничих досліджень, в яких вивчалися процеси росту, розвитку та формування продуктивності і якості зерна пшениці твердої ярої залежно від доз мінеральних добрив, норм висіву насіння, строків збирання та погодних умов після попередників чорний пар і горох.
Встановлено, що максимальний рівень врожайності, білка і клейковини в зерні, склоподібності, якості макаронних виробів формується за внесення мінеральних добрив по чорному пару в поєднанні N60P60K60 , після гороху N90P60K60 за норми висіву насіння 5 млн. штук на гектар та збирання врожаю в фазі повної стиглості зерна прямим комбайнуванням. Удосконалено основні елементи технології вирощування пшениці твердої ярої для одержання зерна I та II класу якості з високою економічною ефективністю виробництва.
Бараболя О.В. Влияние агроэкологических факторов на урожайность и качество зерна пшеницы твердой яровой в левобережной Лесостепной увлажненной подзоне. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2009.
В диссертационной работе изложены результаты полевых, лабораторных и производственных исследований, в которых изучались процессы роста, развития и формирования продуктивности и качества зерна пшеницы твердой яровой в зависимости от доз минеральных удобрений, норм высева семян, сроков уборки и погодных условий после предшественников черный пар и горох.
Установлено, что с увеличением густоты посевов уменьшается количество и масса зерна в колосе, масса 1000 зерен, что обусловлено увеличением норм высева семян и дозами азотного удобрения. Максимальная урожайность зерна пшеницы твердой яровой формируется почерному пару привнесении под предпосевную культивацию N60P60K60 - 3,00…3,28 т/га, после гороха N90P60K60 - 2,31…2,62 т/га. Внесение возрастающих доз азотного удобрения от N30 до N120 почерному пару увеличивает содержание белка на 0,79…3,21 %, клейковины в зерне на 1,9…7,0 %, после гороха - содержание белка на 0,80…3,02 %, клейковины на 1,9…7,5 % по сравнению с этими показателями, полученными на фоне P60K60. Привнесении минеральных удобрений в зерне увеличивается содержание токсических элементов, уровень которых ниже предельно допустимой концентрации, за исключением соотношения N120P60K60, внесение которого не гарантирует ежегодного получения экологически безопасного зерна пшеницы твердой яровой. В процессе развития и созревания зерна происходит формирование его качества. Установлено, что динамика накопления сухого вещества в зерне пшеницы твердой яровой зависела как от предшественников, доз азотного удобрения, так и погодных условий. В годы с достаточным количеством осадков и прохладной погодой в период от колошения до полной спелости зерна накопление сухого вещества в зерне продолжалось до полной спелости зерна независимо от фона удобрения, при почвенной и воздушной засухе прирост сухого вещества заканчивался в средине восковой спелости, а на фоне внесения азотного удобрения от N60 до N120 - в начале восковой спелости зерна. Синтез белка и клейковины в зерне во влажные годы продолжался до полной спелости зерна, в засушливые - до средины восковой спелости зерна независимо от предшественника, фона удобрения и норм высева семян. За комплексом показателей качества и уровнем урожайности оптимальным сроком уборки является фаза полной спелости зерна прямым комбайнированием. Усовершенствовано основные элементы технологии выращивания пшеницы твердой яровой для получения зерна I и II класса качества с высокой экономической эффективностью производства.
Barabolya O.V. The influence of agroecological factors on the yield and grain quality in wheat durum spring in the left-bank of the Forest-Steppe the damp subzone. - Manuscript.
Dissertation for the degree of the Candidate of Agricultural seiences in the speciality 06.01.09 - Plant Production. - Plant Production Institute named after V. Ya. Yuryev of UAAS, Kharkiv, 2009.
The thegis covers the results on field, laboratory and industrial studies related to the growth, development and productivity formation and grain quality processes in wheat sping durum depending on mineral fertilizer rates, seed sowing rates, harvesting dates and weather conditions after black fallow-peas forecrops.
It has been established that with plant density increase seed number and kernel weight per ear 1000 kernel weight are decreased that is conditioned by the increase of seed sowing and nitrogen fertilizer rates. A maximum grain yield in wheat spring durum is formed on black fallow at pre-sowing cultivation application N60P60K60 - 3,00…3,28 t/ha, after peas - N90P60K60 - at the dose of 2,31…2,62 t/ha. According to the complex of quality indices and grain yield level an optimal harvesting date is the phase of complete maturity of grain harvested by direct combining.
The principal technological elements of the wheat spring durum production for grain of the 1- st and 2- nd classes of quality with economic effectiveness are improved.
