Вплив адреналіну на ліпідний обмін у скелетних м’язах тварин в онтогенезі - Автореферат

Зокрема, загальний вміст ліпідів, співвідношення окремих їх класів і жирнокислотного складу останніх у скелетних мязах великої рогатої худоби істотно впливає на показники якості мяса. Вміст ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку істотно зростає (Link at al., 1970; Янович, 1973; Захарів, 1996), проте біохімічні механізми, що лежать в основі цього зростання, зясовані недостатньо. Це зумовлює актуальність розширення і поглиблення досліджень, скерованих на вивчення регуляторних механізмів, які визначають зміни вмісту окремих класів ліпідів і їх жирнокислотного складу у скелетних мязах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку, дослідження ролі гормонів в регуляції анаболізму і катаболізму ліпідів. Метою дисертаційної роботи було встановити онтогенетичні особливості обміну ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби і роль адреналіну в його регуляції. Вивчити вплив адреналіну на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад, активність ліполітичних ферментів, інтенсивність синтезу ліпідів і окиснення жирних кислот у скелетних мязах великої рогатої худоби в 1-, 3-, 6-, 12-і 20-місячному віці.Для зясування онтогенетичних особливостей обміну ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби і ролі адреналіну в його регуляції проведено порівняльне дослідження загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів, жирнокислотного складу загальних ліпідів і фосфоліпідів, інтенсивності синтезу ліпідів, активності триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази, а також інтенсивності окиснення жирних кислот у вказаній тканині інтактних бичків (контрольні групи) і бичків, яким вводили адреналін (дослідні групи) у 1-, 3-, 6-, 12-і 20-місячному віці. Інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних мязах досліджуваних тварин визначали шляхом інкубації гомогенатів мяза у фосфатному буфері Кребс-Рінгера (РН-7,4) з [6-14C] глюкозою або [1-14С] ацетатом із наступним визначенням радіоактивності синтезованих ліпідів, яке проводили на рідинному сцинтиляційному лічильнику LKB (Швеція). Досліджено, що загальний вміст ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку поступово збільшується, а співвідношення окремих їх класів істотно змінюється (рис.1.1). Загальний вміст ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби після підшкірного введення адреналіну протягом 3-х днів у 1-, 3-, 6-, 12-і 20-місячному віці був відповідно на 13,86; 20,88; 19,30; 17,62; 16,72% менший (Р<0,01-0,001) порівняно з їх вмістом у скелетних мязах тварин контрольних груп вказаного віку, яким гормон не вводили. У цьому плані насамперед слід відмітити збільшення частки насичених і зменшення частки мононенасичених та поліненасичених жирних кислот у складі загальних ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби в період з 1-до 6-місячного віку і значно менші зміни у співвідношенні окремих жирних кислот в період з 6-до 20-місячного віку.Встановлено, що під впливом адреналіну у скелетних мязах тварин змінюється співвідношення окремих класів ліпідів і їх жирнокислотний склад, інгібується синтез ліпідів і посилюються процеси ліполізу, підвищується інтенсивність окиснення жирних кислот. Загальний вміст ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби за період з 1-до 20-місячного віку зростає за рахунок збільшення частки триацилгліцеролів і зменшення частки фосфоліпідів, вільного і етерифікованого холестеролу. У загальних ліпідах скелетних мязів великої рогатої худоби в період з 1-до 6-місячного віку зменшується вміст лінолевої і олеїнової кислот та збільшується вміст пальмітинової і стеаринової кислот. Активність триацилгліцеролліпази та інтенсивність окиснення [1-14С] пальмітинової і [1-14С] стеаринової кислот у скелетних мязах великої рогатої худоби за вказаний період знижується, а активність ліпопротеїнліпази підвищується. Інтенсивність синтезу ліпідів з [6-14С] глюкози у скелетних мязах великої рогатої худоби за період з 1-до 20-місячного віку знижується, а з [1-14С] оцтової кислоти підвищується.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Отримані результати доповнюють і розвивають уявлення про регуляторні механізми, які лежать в основі змін вмісту окремих класів ліпідів і їх жирнокислотного складу протягом постнатального онтогенезу. Встановлено, що під впливом адреналіну у скелетних мязах тварин змінюється співвідношення окремих класів ліпідів і їх жирнокислотний склад, інгібується синтез ліпідів і посилюються процеси ліполізу, підвищується інтенсивність окиснення жирних кислот. Вплив адреналіну на вказані процеси знижується з віком тварин.

Загальний вміст ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби за період з 1- до 20- місячного віку зростає за рахунок збільшення частки триацилгліцеролів і зменшення частки фосфоліпідів, вільного і етерифікованого холестеролу.

У загальних ліпідах скелетних мязів великої рогатої худоби в період з 1- до 6- місячного віку зменшується вміст лінолевої і олеїнової кислот та збільшується вміст пальмітинової і стеаринової кислот. У період з 6- до 20-місячного віку у загальних ліпідах скелетних мязів тварин збільшується вміст стеаринової і зменшується вміст олеїнової кислоти.

У фосфоліпідах скелетних мязів великої рогатої худоби з віком зменшується вміст лінолевої і олеїнової кислот та збільшується вміст пальмітинової кислоти.

Активність триацилгліцеролліпази та інтенсивність окиснення [1-14С] пальмітинової і [1-14С] стеаринової кислот у скелетних мязах великої рогатої худоби за вказаний період знижується, а активність ліпопротеїнліпази підвищується.

Інтенсивність синтезу ліпідів з [6-14С] глюкози у скелетних мязах великої рогатої худоби за період з 1- до 20- місячного віку знижується, а з [1- 14С] оцтової кислоти підвищується.

Після трикратного підшкірного введення великій рогатій худобі 1-, 3-, 6-, 12- і 20- місячного віку адреналіну загальний вміст ліпідів і вміст триацилгліцеролів у скелетних мязах зменшується.

У скелетних мязах досліджуваних тварин після введення адреналіну підвищується активність триацилгліцеролліпази та інтенсивність окиснення [1-14С] пальмітинової і [1-14С] стеаринової кислот, знижується активність ліпопротеїнліпази та інтенсивність синтезу ліпідів з [1-14С] оцтової кислоти.

У загальних ліпідах і фосфоліпідах скелетних мязів великої рогатої худоби після введення адреналіну зменшується вміст лінолевої і арахідонової кислот і збільшується вміст пальмітинової та стеаринової кислот.

ОСНОВНІ РОБОТИ, ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Дідович А.П., Кравців Р.Й., Параняк Р.П.Вплив адреналіну на вміст ліпідів та їх жирнокислотний склад у скелетних мязах тварин // Науковий вісник Чернівецького університету.- 1998.-Вип.20. (Біологія). - С.72-76.

Параняк Р.П., Дідович А.П. Регуляторний вплив адреналіну на деякі показники ліпідного обміну у скелетних мязах бугайців //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства.- 1998.- Четверта книга. - С. 230-232.

Дідович А.П. Катаболізм ліпідів у скелетних мязах телят різного віку під впливом адреналіну // Науковий вісник Чернівецького університету.- 1998.-Вип.38.(Біологія).- С.108-112.

Кравців Р.Й., Параняк Р.П., Дідович А.П., Панчишин В.Г.Особливості ліпідного обміну в молодняка жуйних//Сільський господар.- 1998.-Вип.5, № 5-6 -С.16-17.

Дідович А.П., Костишин С.С. Вплив адреналіну на активність ліполітичних ферментів у телят//Укр.біохім.журн.-1999.-т.71, №3.-С.95-98.

Размещено на .ru