Вплив І. Ньютона на формування британської моральної філософії в першій половині XVIII століття - Автореферат

Протягом всього XVIII століття натуральна філософія у Британії формувалась під впливом двох фундаментальних праць Ісаака Ньютона - «Математичні принципи натуральної філософії» та «Оптика». Невідомі за життя Ньютона і впродовж майже двох наступних століть ані широкому загалу, ані дослідникам, його рукописи не тільки переважають за обсягом друковані праці, але й окреслюють ширше коло зацікавлень ученого, серед яких, поряд із природознавством, були інтерпретація біблійних текстів, алхімія, будова людського тіла, питання теології та філософії. Відповіді на ці запитання дозволяють не тільки по-новому подивитися на ту роль, яку Ісаак Ньютон відігравав в історії філософії, але й краще зрозуміти особливості філософських процесів у Британії XVIII століття. Ця ситуація була зумовлена не тільки складністю математичного апарату основних опублікованих до того часу праць Ньютона, а й тим фактом, що сама постать видатного вченого значною мірою була міфологізована, піднесена до рівня безсумнівного авторитета науки, на теоретичні здобутки якого потрібно спиратись, але чиї праці не обовязково уважно вивчати й аналізувати. Тому не дивно, що Ньютон та його ідеї стали важливою частиною історії науки, але, на жаль, не були відрефлексовані та досліджені в значно ширшому контексті.У Вступі визначено актуальність теми, вказано звязок виконаного дослідження з науковими програмами, планами, темами, розкрито мету і основні завдання, визначено предмет та обєкт дослідження, зазначено його теоретико-методологічні засади, визначено наукову новизну, вказано можливості практичного застосування результатів дослідження, наведено дані про апробацію його результатів. Ньютона розглянуто або в межах взаємодії між тогочасною наукою та філософією, або в межах моральних систем окремих мислителів (зокрема Д. У другому розділі «Виникнення та становлення філософських, теологічних і наукових поглядів Ісаака Ньютона» зроблено загальний огляд інтелектуальних передумов виникнення та становлення наукових і філософських поглядів Ісаака Ньютона, а також проаналізовано вплив на формування ключових аспектів ньютонівського вчення таких мислителів, як Томас Гобс, Генрі Мор, Рене Декарт та Роберт Бойль. Відзначено, що Ньютон дуже уважно вивчав філософські та наукові твори Рене Декарта і цікавився його поглядами на природу світла, співвідношення конечного і безкінечного, аргументами на користь існування Бога. Особливою заслугою Роберта Бойля перед Ісааком Ньютоном було заснування щорічних курсів лекцій, на яких відомі теологи та релігійні мислителі мали можливість висловити власні позиції щодо існування Бога.Ньютона праці впливали на формування його образу як геніального науковця, інші його тексти - особливо ті, що стосуються питань алхімії і теології, - також мали для нього принципове значення. Наукові, філософські та теологічні ідеї Ісаака Ньютона перебували у постійній взаємодії; у деяких випадках його теологічні та філософські погляди були підставою для формування наукових принципів. Зокрема, аналіз тих теологічних відступів, які були присутні як у виданнях «Математичних принципів натуральної філософії», так і в виданнях «Оптики», показують, що Ньютон вважав їх важливими для своєї філософії. послідовники Ісаака Ньютона, Семюель Кларк та Вільям Вістон, наголошували не на його наукових здобутках, а на важливості його праць для вирішення теологічних питань, що і спричиняло амбівалентне сприйняття його ідей сучасниками. Найбільш значущими науковими, філософськими та теологічними ідеями Ісаака Ньютона, що вплинули на формування саме британської моральної філософії XVIII ст., були його уявлення про абсолютний простір та про місце Бога у структурі світобудови, його методологічні принципи, що приділяли багато уваги експерименту, а також його переконання, що здобутки натуральної філософії можуть бути застосовані для вирішення питань моральної філософії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Висновках представлено основні результати дисертаційного дослідження.

Виникненню та становленню ньютонівських наукових і філософських ідей сприяли як здобутки його попередників, так і той інтелектуальний контекст, у якому він формувався як мислитель і вчений. Значний вплив на становлення філософських, наукових і теологічних поглядів Ісаака Ньютона мали праці Роберта Бойля, Генрі Мора та Рене Декарта.

Незважаючи на те, що доступні сучасникам І. Ньютона праці впливали на формування його образу як геніального науковця, інші його тексти - особливо ті, що стосуються питань алхімії і теології, - також мали для нього принципове значення. Наукові, філософські та теологічні ідеї Ісаака Ньютона перебували у постійній взаємодії; у деяких випадках його теологічні та філософські погляди були підставою для формування наукових принципів. Зокрема, аналіз тих теологічних відступів, які були присутні як у виданнях «Математичних принципів натуральної філософії», так і в виданнях «Оптики», показують, що Ньютон вважав їх важливими для своєї філософії.

На початку XVIII ст. послідовники Ісаака Ньютона, Семюель Кларк та Вільям Вістон, наголошували не на його наукових здобутках, а на важливості його праць для вирішення теологічних питань, що і спричиняло амбівалентне сприйняття його ідей сучасниками. Навіть критика філософії Ісаака Ньютона, здійснена Джорджем Барклі, має не лиш математичні, але й теологічні контраргументи. Втім, саме ця теологічна складова сприяла поширенню ньютоніанства, а також зумовила можливість використання ідей Ньютона у британській моральній філософії.

Найбільш значущими науковими, філософськими та теологічними ідеями Ісаака Ньютона, що вплинули на формування саме британської моральної філософії XVIII ст., були його уявлення про абсолютний простір та про місце Бога у структурі світобудови, його методологічні принципи, що приділяли багато уваги експерименту, а також його переконання, що здобутки натуральної філософії можуть бути застосовані для вирішення питань моральної філософії.

Концептуальна відмінність у сприйнятті ньютонівських ідей британськими філософами в першій половині XVIII ст. зумовлена їхнім ставленням до проблеми атеїзму та до питання про роль Бога у світобудові. Такі представники британської моральної філософії, як Семюель Кларк та Девід Гартлі, використовували ньютонівське вчення саме як теологічний інструмент, з тією лише різницею, що Кларк звертав більше уваги на апріорність доведення існування Бога, а Девід Гартлі відстоював апостеріорну аргументацію.

Зокрема, Гартлі відзначав, що використовує у своїх розвідках про походження моральних суджень метод аналізу і синтезу, який викладено у Ньютоновій «Оптиці». Довівши за його допомогою асоціативний характер походження моральних суджень, він наголошував, що в такий спосіб можна довести і підстави природної релігії. Таким чином, він вибудував апостеріорну аргументацію на користь існування Бога.

На відміну від цих мислителів, роль ньютонівських наукових і філософських ідей для Девіда Гюма мала здебільшого методологічний та концептуальний характер. Гюм не тільки використовував методологію Ньютона для обґрунтування основних засад науки про людську природу, а й скористався нею для розробки питань абсолютного простору і часу, проблеми каузальності та свідомості.

Більше того, Гюм відверто полемізував із прихильниками Семюеля Кларка, особливо в питаннях щодо інтерпретації останнім природничих понять Ньютона (як-от інерційна сила) у теологічному ключі. Окрім цього, Девід Гюм приділяв увагу історичній оцінці Ісаака Ньютона у своїй фундаментальній «Історії Англії».

1. Кольцов М. О. Методологічний вплив Ісака Ньютона на філософію Д. Хюма та Д. Гартлі / Михайло Кольцов // Наукові записки НАУКМА. - Том 102. Філософія та релігієзнавство. - К. : НАУКМА, 2010. - С. 20-25.

2. Кольцов М. О. Проблема методологічного обґрунтування моральної науки у британській філософії XVIII ст. / Михайло Кольцов // Наукові записки НАУКМА. - Том 89. Філософія та релігієзнавство. - К.: НАУКМА, 2009. - С. 14-15.

3. Кольцов М. О. Ньютонівська «експериментальна філософія» та перехід від Universus Mundus до De Mundi Systemate / М. О. Кольцов // Curriculum Vitae. - 2010. - Вып. 2 : Творчество П. М. Бицилли и феномен гуманитарной традиции Одесского университета. - С. 204-210.

4. Кольцов М. О. Бог та «експериментальна філософія» у другому виданні «Математичних принципів натуральної філософії» Ісака Ньютона / Михайло Кольцов // Філософська думка. Серія «Sententiarum». - 2010. - № 1. - С. 39-49.

5. Кольцов М. О. Експериментальне доведення буття Бога: «Principia…» та «Observation on man…» Д. Гартлі / Михайло Кольцов // VI Харківські студентські філософські читання : матеріали Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів (Харків, 2-3 квітня 2009 р.) / М-во освіти та науки, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х. : Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2009. - С. 35-36.

6. Кольцов М. О. Методологічне обґрунтування науки про мораль у британській філософії XVIII століття // М. О. Кольцов // Гуманітарні та соціальні науки : матеріали І Міжнародної конференції молодих вчених HSS-2009 (Львів, 14-16 травня 2009) / М-во освіти та науки, Нац. ун-т «Львівська політехніка». - Львів : Вид-тво Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2009. - С. 296-297.

7. Кольцов М. О. Особливості розвитку ньютонівської філософії в першій половині XVIII століття / М. О. Кольцов // VII Харківські студентські філософські читання : матеріали Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів (Харків, 15-16 квітня 2010 р.) / М-во освіти та науки, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х. : Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2010. - С. 31-33.

8. Кольцов М. О. Ньютон та ньютонівська філософія в працях Девіда Хюма / М. О. Кольцов // Дні філософського факультету 2010 : Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2010) : Матеріали доповідей та виступів. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. - Ч. 1. - С. 76-77.