Дослідження ролі соціального середовища у формування особистості. Особливості відношень між ровесниками у підліткових малих групах. Аналіз виховного впливу сім"ї. Організація волонтерського руху в Україні. Загальні напрямки та форми діяльності волонтерів.
Добровільна праця давно відома як основа економіки та виховання , на яку звертають увагу владні та підприємницькі еліти розвинутих країн. Волонтерство, воно також відіграє важливу роль як соціально-педагогічна умова становлення особистості. Завданнями курсової роботи є : визначити соціальні умови становлення особистості; визначення підходів до поняття волонтерства та етапи його розвитку у світі; визначити як волонтерська діяльність впливає на розвиток особистості.У цілому формування особистості та її розвиток у соціумі може бути успішним лише тоді, коли будуть враховані всі зовнішні та внутрішні фактори, які на неї впливають, їх складні взаємозвязки. Перш за все, це спосіб життя особистості, який може сприяти її розвитку (за певних умов) чи протидіяти йому, умови життя, які сприяють становленню певного способу життя в межах певного району, національні особливості, особливості природного середовища, різні джерела духовної культури, характер їх взаємодії, просторові та часові умови життя особистості й мікро-груп, виховні системи та індивідуальні особливості особистості, які склалися у цих системах.Соціальна педагогіка, базуючись на цьому визначенні, розглядає соціальне середовище як сукупність соціальних умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), що впливають на її свідомість та поведінку. Соціальне середовище як сукупність соціальних умов виховання безпосередньо впливає на механізми його регулювання. Саме соціальне середовище, зокрема його сфери - політична, соціальна, духовна - формують певні очікування щодо поведінки особистості. Соціальне середовище існує завдяки численним взаєминам його членів та соціальних інститутів. Соціалізація відбувається як за умов стихійного впливу на особистість різних обставин життя, так і за умов цілеспрямованого формування особистості.У процесі спільної діяльності і спілкування формується його соціальність - культура мислення і культура почуттів, культура духовного життя і культура поведінки. Тепер Констанса, Гленда і Гордон Дікерсон проходять лікування в психіатричній лікарні.Як бачимо, достатньо було дітей, які вже досягли певного рівня розвитку, позбавити необхідних умов життя, спілкування з людьми, як вони втратили такі невіддільні від людини особливості, як здатність ходити, говорити, відстали в своєму розумовому розвитку. Характерно те, що такі діти, всі без винятку, набували повадок тварин, серед яких вони росли, проте ніхто з них не володів такими характерними для людини властивостями, як ходіння на двох ногах, членороздільна мова; всі діти були дуже мало розвинуті розумово. Це залежить від того, якою мовою розмовляють люди, які безпосередньо оточують дитину. Іноземна мова засвоюється швидше і глибше, якщо людина певний час живе серед людей, які розмовляють цією мовою.Вплив соціального середовища на становлення особистості складає суть проблеми соціалізації - чи не найголовнішої в соціології особистості.Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства шляхом засвоєння Мови певної соціальної спільноти, відповідних способів мислення, властивих даній культурі, форм раціональності і чуттєвості, прийняття норм, цінностей, традицій, звичаїв, взірців поведінки. Процес соціалізації охоплює всі можливості прилучення до культури, виховання й навчання, за допомогою яких людина набуває соціальної природи і здібності брати участь у соціальному житті.Ідеологія радянського періоду піднесла добровольчество у статус державної повинності або почесного обовязку .Тим самим духовний сенс цього суспільного явища було змінено. Істинне значення добровольчества в масовій свідомості відновиться ще не скоро - на зміну радянській коньюктурності та примушення прийшов новий етап розвитку України, в якому прагматизм займає домінуюче положення: те, що не приносить фінансової вигоди, сьогодні не є престижним. Більшість людей не готова до особистої систематичної участі в неоплачуваних роботах, хоча й сприймають добровільну працю як позитивне явище. Участь в добровільній праці аргументується відчуттям потреби в спілкуванні з іншими, бажанням бути комусь потрібним, своєрідною втечею від самотності. Добровільна праця може задовольнити і супутні інтереси: інформаційний вибір, можливість вчитися, знайомитися, приймати участь в роботах, результати яких можна використовувати як набуття нових ділових контактів.Це діяльність, яка не передбачає фінансової винагороди. Якщо грошова виплата, яку люди отримують за роботу, дорівнює ринковій вартості цієї роботи чи перевищує її, така діяльність не може вважатися волонтерською. Однак, кожен волонтер повинен мати забезпечене законодавством право на компенсацію витрат, повязаних зі своєю діяльністю; це досить суттєво, оскільки волонтерська діяльність не є донорською діяльністю, і людина не повинна витрачати на неї власні кошти. Однак, цей критерій допомагає відрізнити справжню добровільну волонтерську діяльність від ситуації, коли певні дії спричинені тиском на індивіда визначених зовнішніх обставин: коли в школі в
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
1.1 Соціальні умови становлення особистості
1.2 Соціальне середовище як необхідна умова соціалізації особистості
1.3 Соціалізація і становлення особистості
1.4 Висновок до 1 розділу
РОЗДІЛ 2. ВОЛОНТЕРСТВО : СУТЬ ТА ВИДИ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Поняття волонтерства та його розвиток у світі
2.2 Загальні критерії до діяльності волонтера
2.3 Основні напрямки діяльності волонтерів в Україні
2.4 Волонтерська діяльність як засіб розвитку особистості
2.5 Висновки до 2 розділу
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
