Дослідження наукової спадщини творця національно-демократичної концепції історії України В. Антоновича. Витоки та зміна сцієнтистського світогляду історика як результату трансформації головних напрямів у розвитку загальноєвропейської історичної думки.
При низкой оригинальности работы "Володимир Антонович як історик й основоположник київської історичної школи в українській історіографії другої половини ХІХ – поч. ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Звернення до минулого для осмислення сучасного стану української нації вимагають усвідомлення тієї ролі, яку відіграли діячі культури, серед яких було й немало істориків, у виробленні провідних ідей українського буття. Але в історії деяких народів, особливо покривджених історією - як от наш український, історіографія (й історія літератури, що являється другою стороною того самого діла) відіграла роль прямо таки колосальну”. Результатом цього процесу є складання досить широкої літературної бази, що обєктивно створило підстави для більш загального синтезу, насамперед в осмисленні ідейного змісту історичної концепції, методології творчості Антоновича та Київської історичної школи, визначення їхнього місця в еволюції, як національної, так і загальноєвропейської історіографії. Інтерпретація на прикладі творчості Антоновича та Київської історичної школи, однієї з переломних епох в історії України, коли закладалися основи сучасної української культури, уможливлює наблизитися до розуміння реалій національного будівництва й суспільного життя. ХХ ст.” Інституту історії України НАН України (Тема: “Влада і суспільство на українських землях у ХІХ - на початку ХХ ст.” Державний реєстраційний номер 01 05 И 000284) та відділу “Історіографії” Інституту історії України НАН України (Тема: “Історія української історичної науки: методологія, джерела та персоналії”.У першому підрозділі “Володимир Антонович й Київська історична школа в історіографії: етапи і стан наукового дослідження теми” міститься історіографічний аналіз теми. На основі впровадження нових джерел автор стверджує думку, що саме поняття київська історична школа було введено в ужиток польськими публіцистами й істориками (Ю. Саме він містить досить обємні підготовчі автентичні замітки Антоновича до приватних лекційних курсів та досліджень, практично невідомих чи маловідомих сучасним дослідникам наукової спадщини історика. У другому розділі - “Формування світогляду й становлення Володимира Антоновича як історика України”, що складається з двох підрозділів, автор виокремив основні фактори, повязані з витоками й еволюцією наукового світогляду Антоновича та процесом його становлення як дослідника української історії. Ведучи мову про теоретичні засади світогляду Антоновича, автор акцентує увагу на вирішальному впливі творчості польського історика Йоахіма Лелевеля, у якого Антонович запозичив теорію інтерпретації історії через призму демократизму, ідеалізацію вічових форм суспільного устрою (“ідея гміновладства в польській історії”), ставлення до ідеї месіанства, нахил до синтезу національної історії, осібні компоненти методики історичних досліджень.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
