Вплив основних відмінностей між шляхетським сеймиком і дворянським зібранням на способи та тривалість запровадження дворянської корпорації російського взірця. Чисельний і соціоетнічний склад основної корпоративної інституції волинського дворянства.
При низкой оригинальности работы "Волинське дворянське зібрання (1796–1917): функції, структура, участь у системі органів влади", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
А також модель поведінки знаті при зміні політичної ситуації, повязаної з переходом із підданства одного володаря до іншого, з однієї - в іншу державу, що яскраво продемонструвала правобережна шляхта, коли змінила станово-представницьку Річ Посполиту на абсолютистську монархію в Російській імперії. Інтеграційні заходи російської верховної влади, простежені на прикладі Волинського дворянського зібрання, виводять проблематику на ширший науковий контекст історичних форм взаємозалежності влади й окремих верств суспільства, розподілу повноважень центру й регіонів. Актуальність теми повязана з важливістю вивчення та врахування досвіду, що набувала держава, спілкуючись із регіональними елітами, аби мобілізувати його на розбудову демократичного суспільства в Україні. Детальне дослідження губернської станової корпоративної інституції - Волинського дворянського зібрання - через вивчення еволюції функцій, структури, повноважень дозволить зясувати роль і місце дворянської організації у системі органів влади, а також наслідки різного розуміння місцевою елітою і верховною владою державних завдань для соціального та економічного життя суспільства в цілому. розглянути механізми залучення дворянського зібрання до виконання державних завдань та визначити його місце й роль у системі органів місцевої влади. волинське дворянське зібранняВ основному, дослідники поділяли думку, вперше висловлену київським істориком-правознавцем О.В.Романовичем-Славатинським, що дворянство, як й інші стани, створювалося верховною владою впродовж XVIII ст. і вперше отримало законодавче оформлення Жалуваною грамотою 1785 р. Серед його справ варто виділити журнали та протоколи засідань зібрання, де фіксувалися час та дата їх проведення, склад учасників, детальний перелік обговорюваних питань та прийнятих ухвал. Унікальність цього джерела визначається можливістю простежити практичну діяльність станових інституцій Волинської губернії від часу їх відкриття до 1914 р. Інтерес становлять також різного роду розпорядження та накази губернатора й генерал-губернатора губернському предводителю дворянства та зібранню, за допомогою яких спрямовувалася та конкретизувалася повсякденна діяльність станових інституцій. Перетворюючи зібрання на свого партнера в управлінні губернією, самодержавство надало йому досить широкі повноваження: право на участь у місцевому управлінні шляхом обрання державних чиновників до судової, поліцейської гілок влади та станових урядовців. Для порівняння - число учасників зібрання у першій третині ХІХ ст. коливалося у межах від 609 до 892 місцевих дворян, а у період між повстаннями в діяльності Волинського дворянського зібрання брало участь від 250 до 447 осіб.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
