Методика роботи над хоровим твором у самодіяльному хоровому колективі. Репертуар як фактор успішної концертно-виконавської діяльності самодіяльного хорового колективу. Критерії формування музично-образного мислення та створення художнього образу.
Вагоме місце у цьому процесі посідають самодіяльні хорові колективи, діяльність яких спрямована на розвиток, задоволення естетичних потреб, виховання талантів та здійснення професійної підготовки найбільш обдарованих особистостей. Адже, відповідаючи вимогам часу, метою сучасного вокального навчання в самодіяльних хорових колективах є формування вокальної культури, яка має незаперечний вплив на загальний розвиток вітчизняної культури. Вокальне навчання в самодіяльних хорових колективах здійснюється на кращих зразках народної музики, вітчизняної та зарубіжної класики. Нагальною потребою вивчення цього явища зумовлене також тим, що відродження широкої діяльності самодіяльних хорових колективів у сьогодення надасть можливості розпочинати формування вокальної культури народу з дитинства. Мета роботи - висвітлити діяльність самодіяльних хорових колективів як цілісне явище в контексті загальної панорами еволюції хорового жанру.Хорова самодіяльність (і, як уже зазначалося, професійні колективи, що вийшли із самодіяльних) активно включилася у всілякі форми музично-просвітньої роботи: у концерти-мітинги з нагоди великих подій часу, де політичні мови чергувалися зі співом революційних робочих пісень, у військово-шефську роботу з музичної освіти червоноармійців і червонофлотців Робочо-Селянської Армії, у всілякі народні інсценівки, свята й гуляння, у численні конкурси, огляди, олімпіади, що розгорнулися по всій країні в 20-30-ті роки. Примітно, що серед двадцяти девяти хорів, що брали участь в огляді, поряд із професійними колективами були представлені й самодіяльні. Створення мережі аматорських колективів (у цей час звання аматорського замінене званням народного) зміцнило самодіяльність, стабілізувало роботу великої кількості хорів, що, у свою чергу, сприяло росту ідейно-художнього рівня всієї масової хорової самодіяльності. Знання вітчизняної й закордонної музики в сполученні з навичками ціннісних орієнтації, із практичними заняттями співом допомагала розвивати інтерес учасників до критичної оцінки тих або інших творів. У цьому випадку хоровий кружок міг розвиватися за прикладом аматорського обєднання, своєрідного клубу аматорів музики, співу, запозичаючи в нього такі форми занять, як лекції, бесіди на музичні теми, колективні перегляди музичних спектаклів, фільмів тощо.Перед керівником встає нове завдання - пошук ефективних форм і методів навчання, спрямованих на розвиток здатностей співаків до музично-образного мислення. Щоб навчати співу інших, необхідно самому володіти співочим голосом, постійно вдосконалювати свою майстерність, бути в співочій формі, уміти в будь-який момент показати голосом той або інший штрих, нюанс, прийом. Учасники цих хорів часто соромляться, не знають, що спів має бути повнозвучним, яскравим, вільним. Ідеальним положенням співака при співі вважається положення стоячи. Співочий подих можна виховувати двома способами: розвиваючи дихальну мускулатуру спеціальними вправами поза співом і розвиваючи подих на вокальних вправах.Репертуар, як сукупність творів, складає основу діяльності колективу, сприяє розвитку творчої активності виконавців, знаходиться в безпосередньому звязку з різними формами й етапами роботи хору, чи то репетиція або концерт, початок чи вершина творчого шляху колективу. При цьому керівник уважно контролює цей процес, чергуючи спів про себе зі співом уголос, перевіряючи правильність інтонації хористів на контрольних звуках (вони заздалегідь визначаються керівником). Головна мета всього цього зводиться до того, щоб хористи відчули й "пропустили" через свою свідомість музичні образи, втілили їх у своєму співі. Розвинене естетичне розуміння не тільки допомагає співакам опановувати засобами художньої виразності, але й приносить велике естетичне задоволення, тому що хорист, незалежно від рівня своєї підготовки, під час виконання включається у творчий процес, емоційно витрачає себе. Багато хорів співають голосно й часто не вміють співати piano, тому що це технічно важче (легше форсувати звук і важче тримати його на динаміці piano на диханні, звичайно на нюансі piano хор знімає дихання, і виконання як би мерхне, стає тьмяним).Демократичні форми колективної аматорської творчості, які можна вважати прообразом сучасних форм художньої самодіяльності, складалися у різних прогресивних колах у дореволюційній Росії (1917 р.). Відчутний внесок у народну музично-хорову освіту внесли різноманітні безкоштовні народно-співочі й музично-хорові класи, курси співочої грамоти, хорові суспільства, народні консерваторії. Особливу роль у цьому культурно-мистецькому русі другої половини ХХ століття зіграла Безкоштовна музична школа в Петербурзі - перший загальнодоступний музичний навчальний заклад, ціль якого полягала в прилученні до музичної культури демократичних кіл населення. Успіх і ефективність роботи в самодіяльному хорі значною мірою залежить від володіння керівником методикою роботи над хоровим твором у самодіяльних хорових колективах, а також методикою вокально-хорового й музично-осві
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
