Загальна характеристика водних ресурсів України, їх значення та використання. Основні напрями раціонального використання водних ресурсів України. Водний баланс України, головні річкові системи. Проблеми водних ресурсів України. Охорона водних ресурсів.
Завдяки своїм унікальним фізичним і хімічним властивостям вода широко використовується у всіх галузях виробничої і невиробничої сфер. Найбільшу цінність мають чисті прісні води, дефіцит яких дедалі більше відчувається в Україні. Водні ресурси поповнюються за рахунок транзитного стоку Дунаю, Дніпра, Сіверського Дінця і сумарно становлять майже 210 км3. Так у Донецькій, Запорізькій Дніпропетровській, Одеській і Херсонській областях на 1 км2. території припадає від 5 до 40 тис. м3. води на рік, а на одного жителя - від 130 до 400 м3. В областях лісостепової зони на 1 км2. площі водні ресурси складають 50-70 тис. м3. на рік, збільшуючись до 125 тис. м3. у східній і західній частині зони.Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий стік - 85,1 км3 (без Дунаю).60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40% - за її межами (транзитний стік). Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України 981 км; середній річний стік 53,5 км3), Дністер (загальна довжина 1362 км, у межах України 705 км; стік 8,7 км3), Південний Буг (довжина 806 км; стік 3,4 км3), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах України 672 км; стік 5 км3). Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загальна кількість - 1057; здатні вмістити 55 км3 води).В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води складають 94 км3, з яких доступні для використання 56,2 км3. Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий стік - 85,1 км3 (без Дунаю).60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40% - за її межами (транзитний стік). Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України 981 км; середній річний стік 53,5 км3), Дністер (загальна довжина 1362 км, у межах України 705 км; стік 8,7 км3), Південний Буг (довжина 806 км; стік 3,4 км3), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах України 672 км; стік 5 км3). Дунай протікає по території України на ділянці 174 км; середній річний стік 123 км3 - переважно транзитний. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загальна кількість - 1057; здатні вмістити 55 км3 води).Для басейнів річок Тиса, Дністер та Прут градієнти змін річних сум опадів з висотою місцевості відповідно складають 75-140, 80-90 і 50-60 мм на кожні 100 м висоти. Найбільша кількість опадів, яка дорівнює 1500-1800 мм, спостерігається в верхівях річок Чорна Тиса, Косовська, Шопурка, Тересва, Теребля та Ріка, витоки яких розташовані на висотах з абсолютними відмітками 1500-2000 м Полонинського і Чорногірського хребтів На гірських водозборах басейну р. Прут багаторічний шар опадів становить 1000-1400 мм, а на окремих правобережних водозборах Дністра - 900-1500 мм. На водозборах річок гірського Криму за даними окремих опадомірних пунктів випадає 600-1000 мм опадів. На південь його величина поступово зменшується і в південних районах степової зони не перевищує 5-10 мм На фоні загального широтного зменшення багаторічного шару стоку з півночі на південь на окремих водозборах спостерігається збільшення стоку.Притоками першого порядку називаються ріки, що безпосередньо впадають у головну ріку, другого порядку - притоки приток першого порядку й т.д. У середньому на території України частка снігового живлення річок становить 60 %, підземного - 30 %, дощового - 10 %. Річка має широку долину, повновода; на ній створено каскад водосховищ. Береги у верхній течії заболочені, у середній течії над річкою нависають гранітні скелі, у нижній - долина розширюється; впадає в Бузький лиман. Річки України течуть переважно з півночі на південь до Чорного й Азовського морів; Ріки північно-західної України течуть з півдня на північний захід і північ до Вісли і Припяті.В ряді держав з розвинутою економікою назріла загроза нестачі води. Часто навіть за умови забезпечення водою вона має низьку якість. Територія Австралії в цілому характеризується низькою водністю, але її забезпеченість водою на душу населення вища середньосвітової. Для усунення територіальної і часової нерівномірності розподілу стоку водозабезпечення в Україні здійснюється за допомогою 1,16 тис. водосховищ (загальним обємом майже 55 куб. км), понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів (загальною довжиною 1021 км; пропускною здатністю 1000 куб. м/сек), 10 великих водоводів, якими вода подається у маловодні райони. Найбільша кількість водних ресурсів (58 відсотків) зосереджена в річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба у воді не перевищує 5 відсотків її загальних запасів (табл.Генеральна стратегія в галузі охорони водних ресурсів
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика водних ресурсів України
Розділ 2. Водні ресурси України, їх значення і використання
2.1 Основні напрями раціонального використання водних ресурсів України
2.2 Водний баланс України
2.3 Головні річкові системи України
Розділ 3. Проблеми водних ресурсів України
3.1 Екологічні проблеми водних ресурсів України
3.2 Охорона водних ресурсів
Висновоки
Використана література
Додаток
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
