Внутрішньоутробна загибель плода (етіопатогенез, прогнозування, профілактика) - Автореферат

До цього часу в літературі немає повідомлень про особливості перебігу вагітності та пологів у жінок груп ризику по невиношуванню, які мали в анамнезі ВЗП. Вибраний напрямок дослідження тісно повязаний з планом науково-дослідних робіт Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, тема затверджена на підставі постанови Президії АМН України № 1/3: “Вивчити материнсько-плодові взаємовідносини у жінок групи ризику по розвитку внутрішньоутробної загибелі плода і розробити методи її прогнозування і профілактики” (№ держреєстрації 0197U004882). Мета дослідження - знизити частоту ВЗП на основі результатів вивчення етіопатогенезу її виникнення при обстеженні подружніх пар груп ризику, параметрів гомеостазу протягом вагітності і на момент загибелі плода та на основі сучасних технологій прогнозування розробити систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів на етапі підготовки до вагітності і протягом вагітності, що буде сприяти підвищенню народжуваності та зниженню перинатальної смертності. Розробити, науково обґрунтувати і запровадити в практику систему організаційних, реабілітаційних та лікувально-профілактичних заходів на етапі підготовки до вагітності та під час вагітності, яка спрямована на попередження загибелі плода та зниження перинатальної смертності, показати її ефективність. Уперше етіопатогенетично обґрунтована розроблена і впроваджена нова система організаційних, медико-соціальних, реабілітаційних та лікувально-профілактичних заходів для подружніх пар з ВЗП в анамнезі на етапі підготовки до вагітності та під час неї, які спрямовані на реабілітацію стану здоровя подружніх пар напередодні вагітності, зниження частоти акушерських ускладнень, нормалізацію чи попередження дизадаптаційних порушень у системі мати - плацента - плід та корекцію порушень гомеостазу, що сприяло зниженню перинатальної смертності.Всі обстежені були розподілені на 4 групи: 1 групу склали 150 вагітних, які знаходились в клініках ІПАГ та 6-го пологового будинку і мали ВЗП в анамнезі. Контрольну групу склали 60 жінок, з них 30 здорових вагітних жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів, які обстежені по триместрах вагітності, та 30 здорових невагітних жінок, які мали в анамнезі фізіологічні пологи. Для чоловіків контрольну групу склали 45 здорових чоловіків, жінки яких народили здорових дітей, групою порівняння для чоловіків, жінки яких мали ВЗП в анамнезі, були 65 неплідних чоловіків. Порушення генеративної функції в минулому була у всіх обстежених вагітних: самовільні викидні мали 32 % жінок; ВЗП в анамнезі мали всі жінки, причому у 51,4 % з них були багаторазові випадки ВЗП; 50,6 % жінок мали штучні аборти в анамнезі. З них у 7-ми жінок плоди загинули в І триместрі вагітності (4,6 %), у 9-и жінок - в ІІ триместрі (6 %), у 2-х жінок - в ІІІ триместрі вагітності (1,4 %).У роботі зроблено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у вагітних з ВЗП в минулому шляхом вивчення особливостей патогенезу цього ускладнення та на основі вивчення деяких показників гомеостазу у вагітних з ВЗП в анамнезі, у вагітних з наявністю загиблого плода в матці та у подружніх пар груп ризику, що послужило підставою для розробки патогенетично обґрунтованої системи підготовки подружніх пар з ВЗП в минулому до вагітності, ведення вагітності та проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів для зниження акушерської та перинатальної патології і смертності. У цих жінок має місце ускладнений перебіг наступної вагітності і пологів (загроза переривання вагітності - у 100 %; ранній гестоз - у 44,6 %; прееклампсія - у 25,3 %; ФПН - у 80 %; затримка розвитку плода - у 25 %; анемія - у 56 %; слабкість пологової діяльності - у 50,6 %; оперативні втручання - у 52,6 % жінок). Значна забрудненість статевих шляхів у вагітних з ВЗП в анамнезі виявлена протягом всієї вагітності і представлена 17 видами умовно-патогенних мікроорганізмів з переважанням аеробних та факультативно-анаеробних видів: в першому триместрі значне обсіменіння мікрофлорою встановлено у 78,6 % вагітних; в другому триместрі - у 82,4 % вагітних; в третьому триместрі - у 74,2 % вагітних. Під час обстеження подружніх пар з ВЗП в минулому поза вагітністю визначені комплексні порушення: дисбіоз статевих шляхів мав місце у 89 % жінок, всі жінки та 90 % їх чоловіків мали інфекції TORCH-комплексу, у 65,0 % жінок виявлено зміни в стані системного імунітету, у всіх жінок зміни локального імунітету (низькі показники s-IGA, С3-компонента комплементу, лізоциму, в 3 рази вище за норму IGG), у 96 % жінок підвищено вміст сироваткового інтерферону, у 9 % жінок - визначено антифосфоліпідні антитіла. Застосування системи розроблених заходів для вагітних з ВЗП в анамнезі, які отримали підготовку до вагітності, сприяло поліпшенню показників гомеостазу (збільшення абсолютної кількості Т-лімфоцитів і хелперів/індукторів; нормалізація Т-кілерів у 53 % проти 23 %, у жінок, які не отримали підготовку

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ