Внутрішньоуправлінська діяльність Верховної Ради України (організаційно-правові засади) - Автореферат

Конституція України визначила єдиним органом законодавчої влади в Україні парламент - Верховну Раду України. Часте внесення змін і доповнень до законів незабаром після їх введення в дію; велика кількість законодавчих актів, які відхиляються Верховною Радою і Президентом України; невисока оцінка якості прийнятих законів самими учасниками законодавчого процесу; критичне ставлення до багатьох прийнятих законів з боку суспільства зумовлюють необхідність науково обґрунтованої, законодавчо унормованої, ефективної організації роботи Верховної Ради як колективного органу, створення такого механізму її внутрішньоуправлінської діяльності, результатом якої буде спланована, скоординована, відповідальна взаємодія всіх структурних ланок. Норми конституційного права визначають правила, на яких будується організація влади в державі, а норми адміністративного права регулюють управлінські відносини у сфері діяльності органів державної влади, зокрема, внутрішньоорганізаційні (внутрішньосистемні, внутрішньоапаратні) - щодо діяльності Верховної Ради України: державно-службові, кадрового забезпечення, контрольні тощо. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації Верховною Радою України, наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів визначити сутність організаційно-правових засад внутрішньоуправлінської діяльності Верховної Ради України, особливості та види її внутрішньоорганізаційних відносин, а також розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення організації діяльності Верховної Ради України. · визначити сутність внутрішньоуправлінської діяльності Верховної Ради України, особливості та види внутрішньоорганізаційних відносин, а також розробити рекомендації щодо вдосконалення організації діяльності Верховної Ради України;На підставі цього аналізу отримано власні висновки щодо внутрішньоуправлінської діяльності Верховної Ради України, особливостей та видів внутрішньоорганізаційних відносин, а також розроблено рекомендації щодо вдосконалення організації діяльності Верховної Ради України. З точки зору системного підходу Верховну Раду України можна розглядати як систему управління, в якій основними елементами (підсистемами) є субєкти управління - Голова Верховної Ради України та його заступники, голови комітетів, народні депутати та апарат, і обєкт управління - законотворчий процес. В підрозділі підкреслюється, що цілеспрямована колективна діяльність народних депутатів має потребу в такому важливому прояві управління як організаційний момент, тому кваліфіковане внутрішньосистемне управління діяльністю Верховної Ради України можливе тільки в умовах добре організованої системи, відпрацьованих технологій та ідентичності інформаційного забезпечення, що припускає наявність таких підсистем: організація взаємовідносин структурних елементів; режим функціонування у вигляді сукупності визначених механізмів, які діють під контролем згідно з визначеними нормами; розвиток за визначеною програмою в напрямку до певної мети. Порядок формування і роботи Верховної Ради України, система її органів та посадових осіб, зміст, форми і методи роботи, а також права, обовязки і повноваження народних депутатів визначаються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, законами України „Про статус народного депутат України”, „Про комітети Верховної Ради України”, „Про постійні комісії Верховної Ради України” та іншими нормативними актами. Підрозділ 1.3 „Форми і методи внутрішньоуправлінської діяльності Верховної Ради України” присвячено одним з основних понять процесу управління - формам і методам внутрішньоуправлінської діяльності Верховної Ради України, які виконують роль своєрідного засобу практичного здійснення її цілей, завдань і функцій.В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності організаційно-правових засад внутрішньоуправлінської діяльності Верховної Ради України, особливостей та видів її внутрішньоорганізаційних відносин, а також формулюванні науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення організації діяльності Верховної Ради України. Внутрішньоуправлінську діяльність Верховної Ради України можна розглядати як різновид державного управління, яке повинно забезпечувати взаємодію апаратів (служб) Верховної Ради України, їх керівників, народних депутатів як єдине ціле з метою забезпечення виконання норм ст. Виділено дві неодмінні умови, яким має відповідати внутрішня організація органу законодавчої влади України: наявність визначених правил, якими він керується під час проведення своїх засідань, організації дебатів, голосування тощо; До форм організації діяльності Верховної Ради України належать: основні (сесії; засідання депутатських груп і фракцій, Погоджувальної ра

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ