Внутрішньоорганні взаємовідношення венозних структур печінки в пренатальному періоді онтогенезу людини - Автореферат

Детальне дослідження особливостей внутрішньоорганного взаємовідношення венозних структур печінки в пренатальному періоді онтогенезу в певній мірі може служити підгрунтям для успішного проведення антенатальної профілактики, удосконалення існуючих і розробки нових оперативних прийомів при хірургічних втручаннях у дітей раннього віку та сприяти уточненню діагностики і часу можливого виникнення природжених вад та набутих після народження захворювань печінки (А.И.Брусиловский, 1991; Ф.Ф.Сакс, 1993; Р.Й.Вайда та ін., 1998). Тема дисертації затверджена Вченою радою Буковинської державної медичної академії МОЗ України (протокол № 13 від 26.12.1996 р.) є фрагментом комплексної наукової програми кафедр анатомії людини і топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії за темою: “Вивчити розвиток та становлення топографії середостіння і заочеревинного простору в пренатальному періоді онтогенезу людини для виявлення критичних періодів можливого виникнення природжених вад і варіантів будови з метою морфологічного обгрунтування їх антенатальної профілактики і корекції” (N 01.97V001514, шифр ІН 07.00.000.95). Встановити закономірності та особливості внутрішньопечінкової топографії пупкової і ворітної вен у передплодів, плодів і новонароджених людини та їх відношення до сегментів органа. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів та ембріологів (1997, 1998), спільних засіданнях кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1997, 1998, 1999), підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1997, 1998, 1999), науковій конференції “Актуальні питання хірургії” (Київ-Хмельницький, 1997), II і III Міжнародних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998, 1999), спільному засіданні наукової комісії Буковинської державної медичної академії, кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, цитології і ембріології, факультетської хірургії та обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів і ембріологів (Чернівці, 1999). Портальний синус - друга кінцева гілка пупкової вени - розташований в поперечній борозні печінки, йде дещо косо - зліва направо та зверху вниз і зєднується з лівою частковою гілкою ворітної вени, за рахунок якої утворюється права 1/3 портального синуса, після чого він стає анастомотичною судиною між системами пупкової і ворітної вен, за допомогою якої частина артеріальної крові з пупкової вени переходить в систему ворітної вени і кровопостачає праву та хвостату частки органа.Починаючи з передплодового періоду розвитку, печінка має виражену зовнішньочасткову будову і в її тканині є всі характерні для даного органа венозні структури. Пупкова вена проходить в передній частині лівої сагітальної борозни і на рівні воріт печінки поділяється на дві кінцеві гілки - портальний синус і венозну протоку. Портальний синус у передплодів і плодів проходить в поперечній борозні печінки (зліва направо) і зєднується з лівою частковою гілкою ворітної вени. Венозна протока за напрямком є прямим продовженням пупкової вени, проходить в задній частині лівої сагітальної борозни і впадає в нижню порожнисту вену. В тканині печінки (в напрямку від вісцеральної до діафрагмальної поверхні) розгалуження пупкової і ворітної вен, а також притоки печінкових вен розташовуються в три шари.

1. Починаючи з передплодового періоду розвитку, печінка має виражену зовнішньочасткову будову і в її тканині є всі характерні для даного органа венозні структури.

2. Пупкова вена проходить в передній частині лівої сагітальної борозни і на рівні воріт печінки поділяється на дві кінцеві гілки - портальний синус і венозну протоку.

3. Портальний синус у передплодів і плодів проходить в поперечній борозні печінки (зліва направо) і зєднується з лівою частковою гілкою ворітної вени. Через цей анастомоз артеріальна кров пупкової вени надходить в систему ворітної вени і через гілки останньої кровопостачає праву частку печінки та частково хвостату.

4. Венозна протока за напрямком є прямим продовженням пупкової вени, проходить в задній частині лівої сагітальної борозни і впадає в нижню порожнисту вену.

5. В межах лівої та квадратної часток печінки розташовуються розгалуження пупкової вени, а в межах хвостатої - ворітної та пупкової.

6. Відтік крові від печінки відбувається через головні печінкові вени - праву, середню та ліву, які дренують всі сегменти органа і впадають в нижню порожнисту вену. При цьому права печінкова вена збирає кров від VI, VII і частково V та VIII сегментів, середня - від I, IV і частково V та VIII сегментів, ліва - від II, III і частково I та IV сегментів. Сегментарна будова печінки починає виявлятись в другій половині передплодового періоду розвитку.

7. В тканині печінки (в напрямку від вісцеральної до діафрагмальної поверхні) розгалуження пупкової і ворітної вен, а також притоки печінкових вен розташовуються в три шари. Паралелізму між ходом гілок пупкової та ворітної вен і притоками печінкових вен не виявлено.

8. Після народження пупкова вена спадається і з цього часу портальний синус є продовженням лівої часткової гілки ворітної вени.

Практичні рекомендації: 1. Результати дослідження можуть бути використані клініцистами - мікропедіатрами, неонатологами, педіатрами для розробки методів пренатальної профілактики та лікування деяких захворювань печінки новонароджених.

2. Особливості топографії і внутрішньоорганних взаємовідношень венозних структур печінки в пренатальному періоді онтогенезу та у новонароджених з урахуванням сегментарної будови органа може служити морфологічною базою для вдосконалення існуючих і розробки нових методів хірургічної корекції деяких природжених вад у плодів, новонароджених і дітей раннього віку.

3. Для отримання повних і обєктивних даних про внутрішньопечінкову топографію венозних структур та їх взаємовідношення в ранньому періоді оногенезу людини та у новонароджених необхідно використовувати комплекс найбільш інформативних морфологічних методів дослідження, що дасть змогу встановити варіанти будови венозних судин печінки у дітей раннього віку і час можливого виникнення деяких природжених вад розвитку.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. О.М.Слободян. Будова та топографія венозної протоки у плодів IV-VI місяців // Буковинський медичний вісник. - 1998. - № 2. - С.159-161.

2. О.М.Слободян. Внутрішньоорганні взаємовідносини венозних судин печінки у плодів людини // Буковинський медичний вісник. - 1998. - Т. 2, № 4. - С. 192-198.

3. О.М.Слободян. Будова та топографія венозної протоки людини у плодовому періоді онтогенезу // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. - 1999. - Вип. 7. - С. 67-69.

4. О.М.Слободян. Особливості топографії печінкових вен плодів та новонароджених людини // Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т. 3, № 2. - С. 192-195.

5. Ю.Т.Ахтемійчук, В.М.Круцяк, В.І.Проняєв, О.М.Слободян та інші. Новий спосіб вивчення ембріотопографії внутрішніх органів // Тези допов. 1 наук.-прак. міжн. конф. “Репродуктивне здоровя сімї: проблеми та шляхи їх вирішення. - К., 1997. - С. 30.

6. В.П.Унгурян, О.М.Слободян, С.П.Бродовський, І.Б.Самохваленко. Топографо-анатомічні особливості воріт печінки у плодів та новонароджених // Матер. конф. “Наукові записки з питань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання”. - К., 1997. - С. 488-489.

7. О.М.Слободян, Р.В.Євдокименко, М.М.Стринадко. Структурна організація венозної протоки після народження // Тези допов. II Міжн. мед. конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1998. - С. 185-186.

8. О.М.Слободян. Випадок відсутності венозної протоки // Матер. наук. конф. “Актуальні питання травматології та ортопедії”. - Чернівці, 1998. - С. 79.

Размещено на .ru