Аналіз стану законодавчого врегулювання поняття терміну "внутрішнє переконання" під час доказів у кримінальному провадженні, наукові погляди з приводу його визначення, процесуального значення. Пропозиції щодо визначення поняття внутрішнього переконання.
Викладено історичний аспект законодавчого розвитку поняття внутрішнього переконання у порівнянні із зарубіжним досвідом; внесено авторську пропозицію щодо визначення поняття внутрішнього переконання. У юридичній літературі, наукових та практичних колах відбуваються дискусії щодо визначення та процесуального значення внутрішнього переконання уповноваженої особи для оцінки доказів у кримінальному провадженні. Ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень України зі змістом 36 вироків за 2012-2016 роки судів першої інстанції різних регіонів України свідчить про те, щоу 24 вироках (67%) судами вживався термін "За таких обставин суд приходить до переконання." при цьому у різному обсязі викладається посилання на досліджені матеріали справи [9, с.1]. На нашу думку, якщо до внутрішнього переконання, яке буває різним з одного і того ж питання, додати законодавче твердження про те, що жоден доказ не має наперед установленої сили (ст.94 ч.1, 2 КПК України), то рішення у кримінальному провадженні може бути прийнято наперекір наявним доказам. Не визначаючи поняття "оцінка доказів" та "внутрішнє переконання", КПК України закріпив, що оцінка доказів проводиться за внутрішнім переконанням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ із позиції належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із позиції достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення [1, с.49].
Список литературы
1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України. Кодекс від 13.04.2012 р. № 4651-VI (Редакція станом на 08.10.2016).
2. Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року. Верховна Рада УРСР; Кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-05 (Редакція станом на 19.11.2012).
3. Кримінально-процесуальний закон Латвії 2005 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravo. lv .
5. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации от 18.12.2001 г. № 174-ФЗ (ред. от 30.12.2015, с изм. от 25.02.2016) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.consultant .ru/popular/upkrf.
6. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан от 4 июля 2014 года № 231-V (с зим. и дополн. по состоянию на 22.12.2016 г.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://online. zakon. kz/Documen1/? doc_id=31575852
7. Постанова Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 р. № 8 "Про незалежність судової влади", п.2. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: // www.google .com.ua/webhp?
8. Устав кримінального судочинства Росії від 20.11.1864 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sum. in.ua/s/perekonaty
9. Єдиний державний реєстр судових рішень України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: . court.gov.ua.
10. Словник української мови в 11 томах - том 6, 1975, с. 201. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sum. in.ua/s/ perekonannja.
11. Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про правові позиції судової палати у кримінальних справах ВССУ за 2015 рік". [Електронний ресурс]. Режим доступу: 12. Узагальнення причин скасування та зміни Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ судових рішень Апеляційного суду м. Києва у першому півріччі 2013 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kia. court.gov.ua/sud2690/uzah/1/
13. Дроздович Н.Л. Проблеми визначення поняття внутрішнє переконання судді у кримінальному процесі України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kul. kiev.ua/ images/chasop/2009_3/CHAS09_224. pdf
14. Михеєнко М.М. Принцип вільної оцінки доказів у радянському кримінальному процесі / Михеєнко М.М. // Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 79 с.
15. Коваленко Є. Г Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. Коваленко Є. Г - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 136 с.
16. Сердюк В.П. Теорія і практика використання відеозапису у кримінальному провадженні України. Монографія К.: Університет "Україна", 2016. - 163 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
