Іван Пулюй – український фізик зі світовим ім’ям. Наукова творчість Миколи Пильчикова, Олександра Смакула та Ігора Юхновського. Їх внесок у галузях фізичної кінетики, магнетизму, квантової механіки, електротехніки. Остап Стасів — видатний кристалофізик.
Серед тих, хто своєю самовідданою працею і розумом розвивав українську фізичну науку можна назвати Йосипа Косоногова - видатного фізика, автора нового методу вимірювання електричної проникності рідин для сантиметрових хвиль, Степана Тимошенка - українського професора механіки, згодом одного з провідних учених фізиків США, Юліана Гірняка - спеціаліста у галузі фізичної кінетики, Романа Цегельського, роботи якого присвячені фізиці магнетизму. Назвати слід Дмитра Рожанського - фізика, родом з Києва, члена-кореспондента АН СРСР.Народився Іван Пулюй 2 лютого 1854 року в містечку Гримайлові Тернопільської області в сімї землеробів. Ці науки так захопили його, що по закінченні курсу богословя він замість вигідного сану священика обирає, всупереч волі батьків, скромне звання студента філософського факультету Віденського університету. Завершивши в 1872 році навчання, працює деякий час асистентом експериментальної фізики цього університету, а з 1873 по 1875 роки - асистентом-викладачем кафедри фізики, механіки та математики Військово-морської академії у м. У 1877 році Пулюй захищає з відзнакою дисертацію і дістає ступінь доктора філософії Страсбурзького університету (спеціалізація з фізики). Характерною рисою наукової творчості Пулюя є те, що обєктом його уваги завжди були проблеми, які перебували на передньому краї фізичної науки та технічного прогресу і молекулярна фізика (70-ті роки), катодні промені (початок 80-х), електротехніка, властивості та природа рентгенівських променів.Поруч з Іваном Пулюєм не можна не згадати Миколу Пильчикова, бо їх обєднували і відданість одній галузі науки - експериментальній фізиці, і членство в славнозвісному Науковому товаристві ім. Писав вірші, кохався в музиці й грав на скрипці, добре володів пензлем, але все своє рідкісне винахідницьке обдарування, талант дослідника віддав творенню нового знання у фізиці та фізичній хімії. Народився вчений 21 травня 1957 року в Полтаві, у родині подвижника українського національно-визвольного руху та педагога Р. Пильчикова. У 1876 році Микола став студентом фізично-хімічного відділення Харківського університету, а вже в 1878 році студент-другокурсник Пильчиков винайшов електричний фонавтограф, на кілька десятиріч випередивши зарубіжних дослідників, серед них і Т. Пильчиков здійснив чимало важливих досліджень з електрохімії, зокрема розробив ефективний оптично-гальванічний метод вивчення процесів електролізу.Т.Г.Шевченка у Львові було обрано вже відомого на той час 30-річного фізика Олександра Смакулу. Після закінчення сільської школи навчався в українській гімназії у Збаражі. Того ж року самостійно виїхав на навчання до університету в Німеччині і склав вступні іспити до Гетингенського університету. Кінець 20-х років, як відомо проходив в науці під знаком становлення фундаментальної фізичної теорії - квантової механіки. Смакула один з перших застосував поняття цієї науки для зясування механізмів взаємодії електромагнітного випромінювання з твердими тілами.Згадуючи українських фізиків, було б несправедливо обійти увагою нашого сучасника, відомого вченого в галузі теоретичної фізики, політичного діяча Ігоря Рафаїловича Юхновського. Наукова діяльність Юхновського розпочалася циклом робіт, в яких був розвинений боголюбовський метод розкладу за плазмовим параметром для бінарної функції розподілу систем заряджених частинок. У другій половині 50 років Юхновський розробив новий оригінальний метод, який став методологічною основою і математичним апаратом для дослідження класичних і квантових систем багатьох частинок - метод колективних змінних. Разом із співробітниками він побудував послідовну мікроскопічну теорію розчинів електролітів, узагальнення якої на просторові неоднорідні системи дало змогу закласти основу сучасної теорії електролітних плівок і мембран.Батько Олександр Стасів походив із селянської родини, мати Ганна Гурба - з українського греко-католицького селянського роду. Незважаючи на матеріальну скруту (батько працював на залізниці), всі діти отримали освіту в українській гімназії Перемишля. Українцям чинилися перешкоди і при пошуках праці, і при намаганнях вступити до Львівського університету імені Яна Казимира - так звані дискримінаційні квоти. Ректором Університету став Василь Щурат, який у 1924 році буде обраний дійсним членом ВУАН, а через рік зречеться гідності цього визнання, у звязку з процесом СВУ та репресіями інтелігенції на Україні. Відвідував заняття і у Львівській політехніці, а 1923 року Остап Стасів, не маючи можливості навчатися на Батьківщині, вступає до університету у Берліні і розпочинає заняття зі спеціальності фізика.Долі українських учених дуже подібні між собою: їхню творчість знають на чужині і мало або зовсім не знають на батьківщині. Усім нам треба усвідомити, що культура і наука кожної нації належать людству. А наш святий обовязок шанувати своїх світочів науки і культури, пишатися ними і популяризувати їх, інакше наше самоусвідомлення як нації буде неможливим.
План
План
Вступ
1. Іван Пулюй - український фізик зі світовим імям
Долі українських учених дуже подібні між собою: їхню творчість знають на чужині і мало або зовсім не знають на батьківщині. Українська земля дуже багата на таланти. Усім нам треба усвідомити, що культура і наука кожної нації належать людству. А наш святий обовязок шанувати своїх світочів науки і культури, пишатися ними і популяризувати їх, інакше наше самоусвідомлення як нації буде неможливим.
Однією з найяскравіших і найпопулярніших постатей і разом з тим найбільш замовчуваним є наш геніальний учений-фізик, філософ і перекладач, громадський діяч і публіцист, великий патріот, професор Іван Павлович Пулюй (1845-1919).
Одним із перших застосував поняття квантової механіки для зясування механізмів взаємодії електромагнітного випромінювання з твердими тілами О. Смакула.
Людиною дивовижного обдарування, ученим з надзвичайним талантом новатора, в доробку якого десятки відкриттів і винаходів світового значення, був Микола Пильчиков (1857-1908).
Великий внесок у розвиток світової фізики зробив директор і засновник Інституту кристалофізики в Берліні, почесний член Наукового товариства імені Т. Шевченка, Українського товариства інженерів, почесний член Німецького фотографічного товариства Остап Стасів.
Нині у час національного відродження не забуваймо про наших звитяжців науки. Створені ними наукові школи, їхні вихованці та послідовники, сподіваємось, допоможуть нам у розбудові суверенної української держави.
Список литературы
1. Гайда Р. Промені Івана Пулюя. За вільну Україну.- 1995.- 2лют.
