Внесок генетично детермінованої патології в частоту та спектр репродукційних втрат популяції Львівської області - Автореферат

Сучасний стан здоровя населення України вимагає детального аналізу та глибокого вивчення керованих чинників негативного впливу, розробки і застосування дієвих заходів профілактики (Богатирьова Р.В., Гречаніна О.Я., 2003). Упродовж останніх десятиріч в Україні погіршується медико-демографічна ситуація, що реалізується у відємному прирості населення внаслідок падіння народжуваності, зростання захворюваності та смертності (Галаган В.О., Тимченко О.І., 2003). Так, аналіз частоти та спектру генетично детермінованих репродукційних втрат, оцінка ефективності преконцепційної профілактики і пренатальної діагностики, вдосконалення медико-генетичної допомоги населенню можуть бути основою для її створення. Ця робота була фрагментом комплексних тем, які виконувалися в Інституті спадкової патології АМН України: “Розробка системи заходів ефективної преконцепційної профілактики та пренатальної діагностики в сімях з високим ризиком поширеної вродженої і спадкової патології” (№ держ. реєстрації 0101U001296, термін виконання І.2001р. Мета роботи - визначити ефективність системи заходів первинної (преконцепційної) і вторинної профілактики( МГК та пренатальна діагностика ВВР) на тлі визначення частоти та спектру генетично детермінованих репродукційних втрат у популяції Львівської області для надання профілактичним заходам і індивідуального, і популяційного характеру.Цитогенетичні дослідження біоптатів хоріона та плаценти за допомогою “прямого” методу отримання хромосомних препаратів проведено у 136 вагітних, а шляхом культивування амніоцитів - у 118 вагітних високого ступеня ризику. Шляхом анкетного листування для зворотного звязку з жінками (додаток А), яким проведена ІПД, оцінено результати завершення вагітності у 204 жінок. Із метою визначення частоти та спектру репродукційних втрат серед виходів зареєстрованих вагітностей популяції Львівської області упродовж 9-ти років (1996-2004 рр.) ми проаналізували загальну кількість зареєстрованих вагітностей та пологів (табл.1). Обчислені за 9 років (1996-2004 рр.) частоти репродукційних втрат дають підстави стверджувати, що частота плодових репродукційних втрат серед зареєстрованих вагітностей у Львівській області останні кілька років знижувалася. Отож, у 201 (58,1%) вагітної ІПД ми провели у звязку з наявністю чинників ризику: зміни рівня АФП в сироватці крові - у 74 (21,4±2,2%) вагітних, в т. ч. підвищений рівень АФП (більше 2,0 МОМ) - у 37 (10,7%) жінок та знижений рівень АФП (менше 1,0 МОМ) - у 37 (10,7%) жінок; підозріння на ВВР плода за даними УЗД - у 64 (18,5±2,1 %), обтяжений анамнез - у 39 (11,3±1,7%) та вік вагітної більше 35 років - у 24 (6,9±1,4 %) жінок.1.Частота репродукційних втрат у популяції Львівської області в середньому становила 8% та відзначалась поступовим зниженням упродовж 9 років з 10,7 до 4,5% після впровадження системи профілактики. У структурі вродженої патології, виявленої при селективному ультразвуковому дослідженні вагітних групи ризику, найбільш поширеними виявились вади розвитку нервової системи (30,67%), вади розвитку нирок і сечовивідних шляхів (12,11%), множинні вроджені вади розвитку (10,32%). У структурі ВВР серед новонароджених Львівської області визначені найчастіші вади: вроджені вади і деформації кістково-мязової системи (Q65-Q79) складали 42,1%, вроджені вади розвитку статевих органів (Q50-Q59) - 20,9%, вроджені вади серця і судин (Q20-Q28) - 7,9%, МВВР (Q89.7) - 7,9%, що дало можливість спланувати заходи профілактики ВВР в регіоні. Застосування інвазійних методів пренатальної діагностики дозволило діагностувати вроджену та хромосомну патологію плода в 17,6% вагітних, що вказує на високу питому вагу генетично детермінованих репродукційних втрат для яких розроблені засоби профілактики. У 7,7% плодів вагітних жінок високого ступеня ризику щодо народження дітей з хромосомною патологією виявлені: трисомія, триплоїдія, моносомія, мозаїцизм; у 1,7% плодів - структурні перебудови окремих хромосом, що свідчить про значну роль незбалансованих каріотипів у виникненні репродукційних втрат.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведене наукове дослідження та узагальнення його результатів дають підстави зробити наступні висновки.

1.Частота репродукційних втрат у популяції Львівської області в середньому становила 8% та відзначалась поступовим зниженням упродовж 9 років з 10,7 до 4,5% після впровадження системи профілактики.

2. Охоплення вагітних жінок групи ризику селективним ультразвуковим дослідженням зросло з 7,5% до 28,8% упродовж 1996-2004 рр., а ефективність його була 41,6‰.

3. У структурі вродженої патології, виявленої при селективному ультразвуковому дослідженні вагітних групи ризику, найбільш поширеними виявились вади розвитку нервової системи (30,67%), вади розвитку нирок і сечовивідних шляхів (12,11%), множинні вроджені вади розвитку (10,32%).

4. У структурі ВВР серед новонароджених Львівської області визначені найчастіші вади: вроджені вади і деформації кістково-мязової системи (Q65-Q79) складали 42,1%, вроджені вади розвитку статевих органів (Q50-Q59) - 20,9%, вроджені вади серця і судин (Q20-Q28) - 7,9%, МВВР (Q89.7) - 7,9%, що дало можливість спланувати заходи профілактики ВВР в регіоні.

5. Застосування інвазійних методів пренатальної діагностики дозволило діагностувати вроджену та хромосомну патологію плода в 17,6% вагітних, що вказує на високу питому вагу генетично детермінованих репродукційних втрат для яких розроблені засоби профілактики.

6. Результати зворотного звязку довели, що у жінок з нормальним розвитком плода народилися здорові діти в 89,8% випадках, а у 10,2% - з патологією.

7. У 7,7% плодів вагітних жінок високого ступеня ризику щодо народження дітей з хромосомною патологією виявлені: трисомія, триплоїдія, моносомія, мозаїцизм; у 1,7% плодів - структурні перебудови окремих хромосом, що свідчить про значну роль незбалансованих каріотипів у виникненні репродукційних втрат.

8. Підтверджено необхідність впровадження ефективних програм профілактики хромосомної патології плода у жінок молодого віку, оскільки у 55,6% випадків вік жінок був менший ніж 31 рік.

9. Проведене дослідження довело ефективність профілактики репродукційних втрат при умові оцінки їхньої частоти і характеру в регіоні та використанні системи профілактичних заходів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі проведених досліджень запропонована система заходів удосконалення діяльності служби пренатальної діагностики: - активне формування жінок групи ризику та своєчасне скерування їх на медико-генетичне консультування;

- підвищення рівня охоплення вагітних Львівської області методами пренатальної діагностики до 20 тижнів гестації;

- забезпечення обовязкового проведення масового біохімічного скринінгу вагітних з метою оцінки ризику народження хворої дитини, бажано безоплатно;

- удосконалення пренатального ультразвукового обстеження (вчасна оцінка УЗ маркерів, використання сучасного УЗ обладнання);

- вчасне скерування вагітних групи високого ризику, за показаннями, для проведення інвазійної пренатальної діагностики (біопсія хоріона та плаценти, амніоцентез, кордоцентез);

- методом вибору в умовах Львівської області слід вважати трансабдомінальний амніоцентез, як найбільш інформаційний та безпечний спосіб інвазійної пренатальної діагностики.

Питання переривання вагітності при наявності у плода вродженої або спадкової патології вирішується індивідуально, в залежності від терміну вагітності, важкості захворювання, можливості його корекції, рівня постнатальної спеціалізованої допомоги і обовязково супроводжуватись патогістологічним дослідженням.

При наявності у плода захворювання, що коригується, проводиться пренатальна диспансеризація з визначенням тактики проспективного спостереження, родорозрішення та лікування.

Із метою профілактики дефектів невральної трубки і деяких інших вроджених аномалій плода, всім жінкам репродукційного віку рекомендовано упродовж 2-3 місяців до зачаття (преконцепційна профілактика) та перші три місяці вагітності вживати фолієву кислоту щоденно в дозі 0,4 мг., і на весь період вагітності дотримуватись раціонального харчування з вживанням продуктів багатих на фолієву кислоту (апельсиновий сік, зародки пшениці, темно-зелені листові овочі, печінка).

Використання згаданих заходів в системі практичної охорони здоровя, сприятиме вчасному проведенню ефективної профілактики вродженої та спадкової патології, запобіганню або зменшенню частоти народження дітей-інвалідів, зниженню показників дитячої захворюваності та інвалідності, що матиме медично-соціальний та економічний ефект.

1. Маланчук О.М. Чинники ризику виникнення природженої та спадкової патології плода за результатами ретроспективного аналізу інвазійної пренатальної діагностики // Acta Medica Leopoliensia. - 2003. - V. 9, № 3. - C. 77-81.

2. Гнатейко О.З., Маланчук О.М., Школьник О.С. Дослідження структури репродукційних втрат у жінок з ризиком природженої та спадкової патології // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. Вип. 7(60). - Київ-Луганськ-Харків, 2004. - С. 75-77. ( дисертанту в рівній мірі з співавторами належить збір, опрацювання і виклад матеріалу та презентація його на конференції).

3. Школьник О.С., Маланчук О.М., Акопян Г.Р. Дослідження частоти поліморфних варіантів хромосом в контингенті подружніх пар з репродуктивними втратами // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім.. П.Л.Шупика. Випуск 13. Книга 5. - Київ, 2004. - С. 213-217. (дисертанту належить в рівній мірі з співавторами опрацювання і виклад матеріалу).

4. Школьник О.С., Каченюк Ю.А., Самохвалова А.В., Маланчук О.М. Медико-генетичне консультування сімей з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С. 100-102. (дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

5. Маланчук О.М. Ретроспективний аналіз інвазійної пренатальної діагностики // Цитология и генетика. - 2006. - № 2. - С. 68-72.

6. Школьник О.С., Самохвалова А.В., Маланчук О.М., Меленчук Л.М., Єфименко О.К. Аналіз ефективності пренатальної оцінки стану плода для діагностики природженої та спадкової патології // Зб. наук. праць Асоціації акушер-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2006. - С. 764-766 (дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

7. Самохвалова А.В., Школьник О.С., Каченюк Ю.А., Нечай О.С., Маланчук О.М. Комплексний підхід до пренатальної діагностики природжених вад розвитку та спадкових захворювань // Зб. наук. праць Асоц. акушер.-гінекол. України. - Київ, 1999. - С. 410-413. ( дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

8. Школьник О.С., Маланчук О.М., Меленчук Л.М., Кобецький О.О., Єфименко О.К. Дослшідження частоти та структури репродуктивних втрат у жінок з екстрагенітальною патологією // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 2. - С.8-9. .(дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

9. Самохвалова А.В., Школьник О.С., Каченюк Ю.А., Маланчук О.М. Сучасна діагностика імунного статусу новонароджених від матерів з ризиком природженої та спадкової патології // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 6. - С. 69-70. ( дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

10. Нечай О.С., Маланчук О.М., Школьник О.С. Комплексний підхід до пренатальної діагностики природжених вад розвитку центральної нервової системи у плода // IV Українсько-Баварський Симпозіум “Медико-соціальна реабілітація дітей з органічними ураженнями нервової системи”: Тези доповідей. - Одеса, 1999. (дисертантом в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

11. Маланчук О., Меленчук Л. Пренатальна діагностика як засіб попередження народження дітей з природженими вадами розвитку та хромосомною патологією // Міжнародний мед. конгрес студентів і мол. учених: Тези доповідей. - Тернопіль,1999. - С. 237-238. (дисертанту в рівній мірі належить опрацювання і виклад матеріалу).

12. Malanchouk O., Melenchouk L., Nechay O., Temekih B. Placentocentesis as method of diagnostic of chromosomal fetal pathology // International Conference “Placentologic Monitoring Studies and Ecotoxicologic Aspects of Genetic Diseases”. - 2000. - Cracow. - P. 4. (дисертанту в рівній мірі належить опрацювання, виклад матеріалу та презентація його на конференціі).

13. Маланчук А.Н. Анализ эффективности инвазивных методов пренатальной диагностики // Вестник РГМУ: Материалы Пироговской студенческой научной конференции. - Москва, 2002. - № 1(22).- С. 77.

14. Школьник М., Маланчук О., Чемерис М. Оцінка ефективності методів пренатальної діагностики // ІІІ Міжнародна мед. конф. студ. та мол. вчених “Медицина-Здоровя-ХХІ сторіччя”: Збірник тез. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 155. (дисертанту належить в рівній мірі з співавторами збір, опрацювання та виклад матеріалу).

15. Школьник О. С., Каченюк Ю. А., Самохвалова А. В., Маланчук О. М. Сучасні критерії пренатальної діагностики природженої та спадкової патології у жінок з ризиком внутрішньоутробного інфікування плода // ІІІ зїзд мед. генетиків України: Тези доп. - Львів, 2002. - С. 26. (дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

16. Самохвалова А.В., Школьник О.С., Маланчук О.М. Оцінка стану новонароджених від матерів з ризиком природженої та спадкової патології // Науково-практ. конф. “Сучасні досягнення в дихальній підтримці новонароджених і споріднені проблеми неонатології”: Тези доповідей. - Львів, 2003. - С. 111-115. (дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).