Аналіз особливостей правового регулювання та підвищення ефективності охорони прав на промислові зразки. Дослідження сутності, специфіки, змісту та структури правового регулювання промислового зразка як об’єкта цивільних прав, інтелектуальної власності.
З прийняттям у 1993 році Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» розпочався процес розробки та удосконалення нормативно-правової основи у сфері охорони прав на промислові зразки, проте теоретичні розробки в галузі охорони прав на промислові зразки з часу прийняття зазначеного Закону не торкнулися сфери охорони і захисту прав на промислові зразки адміністративно-правовими нормами, тому що положення цього Закону не повною мірою відповідають реаліям практики. З метою розроблення пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання та підвищення ефективності практичної реалізації та специфіки правової охорони прав на промислові зразки, автор намагається дослідити та охарактеризувати сутність, зміст та структуру правової охорони прав на промислові зразки, як спосіб реалізації обєктів права інтелектуальної власності. Опосередковану участь в адміністративно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки займає Міністерство юстиції України, одним із завдань якого, відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» [13] є реєстрація нормативних актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер виданих, зокрема, субєктами адміністративно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки. Зазначені вище субєкти адміністративно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки можуть бути зведені до групи субєктів, що володіють загальною компетенцією у даній сфері, а тому їх охоронна діяльність у переважній більшості випадків обмежується лише створенням організаційно-правового режиму правомірного використання прав на промислові зразки, що досягається, як було показано вище, шляхом видання правових актів регулювання. У зв’язку з цим необхідно пам’ятати наступне: по-перше, у межах адміністративної процедури знаходить вираз юридична діяльність, яка регламентується адміністративно-процедурними нормами; подруге, обов’язковим учасником будь-якої адміністративної процедури є орган публічного управління (орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, інший суб’єкт, якому делеговані державно-владні повноваження); по-третє, юридична діяльність, яка здійснюється у межах адміністративної процедури, має зовнішній характер, тобто спрямовується на фізичних або юридичних осіб організаційно непідпорядкованих субєкту публічного управління; по-четверте, наслідком такої діяльності практично завжди є видання правового акту управління (іншого документу, що має юридичне значення) [17, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
