Кількісні і якісні зміни відносин власності в процесі становлення організаційно-правових форм господарювання. Концептуальні засади та підходи до управління майном на основі застосування системного підходу до збереження і використання орендованого майна.
Це обумовлює необхідність розробки і впровадження дієвого, ефективного механізму управління власністю, що стане важливим кроком на шляху подальшого економічного розвитку аграрних підприємств, сприятиме зростанню їх інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та підвищенню економічної ефективності використання капіталу. Питання управління власністю є особливо актуальним для новостворених агро формувань, у яких відбулось розмежування функцій власності та управління, що зазвичай має місце у випадках, коли одні особи володіють аграрними підприємствами, а інші ними управляють. Це вимагає запровадження ефективних систем управління власністю та постійного їх вдосконалення з урахуванням розвитку законодавства, суспільних відносин, національних особливостей та узгодження економічних інтересів. Незважаючи на широкий спектр питань, охоплених дослідженнями, недостатньо опрацьованими як у зарубіжній, так і у вітчизняній літературі залишаються питання комплексного підходу до розроблення механізму управління формуванням, збереженням і використанням власності як майна, капіталу і ресурсного потенціалу аграрних підприємств. Для досягнення поставленої мети дисертаційної роботи використовувалися в комплексі загальнонаукові і спеціальні методи: діалектичний - з метою розкриття теоретичних основ функціонування інститутів та інституцій власності, її ролі в розвитку економіки підприємницьких структур; системний - дослідження інституційної та функціональної структури власності й особливостей управління підприємствами за її основними ознаками; історико-логічний - при дослідженні сутності інститутів власності та управління виробництвом у контексті історичної еволюції; аналітичний - при дослідженні фактору управління для різних виробничих організаційно-правових структур; метод економіко-статистичного аналізу - для оцінки чинників становлення інституту власності, її структури та впливу на розвиток економіки підприємств; статистичний метод - для накопичення, обробки та кількісного аналізу інформаційного масиву, що характеризує процеси зміни власності (майна, капіталу); графічний метод - для наочного відображення основних закономірностей аналізу управління та стану майнових відносин, дохідності аграрного виробництва; програмно-цільовий метод - для обґрунтування науково-практичних рекомендацій щодо окремих складових систем управління активами.У першому розділі - “Теоретичні засади власності в управлінні аграрними підприємствами” узагальнено основні теоретичні положення власності та теоретико-методологічні зсади управління нею, розкрито сутність економічного змісту поняття “власність” та “управління”, досліджено, проаналізовано методичні підходи до управління виробничою діяльністю сільськогосподарськими підприємствами. На нашу думку, вбачати зміст категорії власності у володінні, розпорядженні чи використанні ресурсів виробництва та його результатів означало б звужене розуміння мети і механізмів виробничих відносин. Запропоновано удосконалення визначення власності: власність є економічною категорією, яка: 1) відображає обєктивну приналежність засобів виробництва та його результатів певним власникам (особі, колективу, державі); 2) є мотиватором задоволення особистого матеріального інтересу учасників виробництва; 3) відіграє роль системоутворюючого елемента механізмів підприємницької та трудової мотивації. У теоретичному плані персоніфікація форм реалізації власності за організаційно-управлінськими рівнями може впливати на дієвість управління сільськогосподарським підприємством та його ефективність, але прояв впливу персоніфікації на ефективність здійснюється по-різному в конкретних організаційно-правових формах підприємства. У другому розділі - “Організаційно-економічні умови управління власністю в аграрних підприємствах” здійснено аналітичну оцінку стану економічного розвитку різних організаційно-правових форм господарювання визначено фактори формування механізму управління в підприємствах та проаналізовано орендні відносини.У процесі дослідження уточнено економічну сутність категорії власності в механізмі управління аграрними підприємствами, яка полягає у забезпеченні збереження майна, необхідного рівня стійкого розвитку та дохідності господарюючого субєкта. Проте, власність характеризується економічним буттям, яка полягає в особистому матеріальному інтересі кожної людини, відображає обєктивну необхідність приналежності засобів виробництва та результатів діяльності певним власникам (особі, колективу, державі) і відіграє роль мотиваційного механізму. За усієї важливості власності як економічної правової категорії, яка суттєво впливає на управління майном, неправомірно ставити ефективність і результативність управління виробництвом у залежність лише від форми власності на засоби виробництва. Власність як економічна і управлінська категорія повинна трактуватися не лише з точки зору приналежності обєктів власності окремим субєктам, а й з точки зору можливостей цих субєктів які володіють правами впливати на обєкти власності у своїх ін
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
