Влаштування, монтаж і ремонт освітлювальних електроустановок - Дипломная работа

В середині та наприкінці 19 ст. були створені перші електричні машини різних типів, в останній чверті 19 ст. електричну енергію почали використовувати у технологічних процесах: Сіменс створив (1878) промислову плавильну електричну піч, М. М. На всіх етапах розвитку суспільства вдосконалення техніки та створення нових знарядь праці супроводжувалися стрімким зростанням видобутку енергії та освоєння її нових джерел. Сучасні електростанції, що виробляють електроенергію, можуть бути теплові, що працюють на торфі, нафті, газі і камяному вугіллі; атомні, які використовують енергію атомних реакторів, і гідростанції, що працюють за рахунок енергії падаючої маси води. Слід зазначити, що запаси тільки урану містять в 20-40 разів більше енергії, ніж розвідані запаси вугілля і нафти: 1 кг урану еквівалентний 2000 т вугілля і може дати 20 млн. КВТ·год. електричної енергії. Тривалий час учені СНД, США і Великобританії працювали над принципово новими способами отримання електроенергії в магнітогідрогенераторах за рахунок виділення енергії при злитті ядер легких хімічних елементів при високій температурі.Освітлювальною електроустановкою називається спеціальний електротехнічний пристрій, призначений для освітлення територій, приміщень, будинків і споруд. Освітлювальна електроустановка великого житлового будинку або промислового підприємства являє собою складний комплекс, що складається з розподільних пристроїв, магістральних і групових електричних мереж, різних електроустановочних приладів, освітлювальної арматури (світильників) і джерел світла, а також підтримуючих конструкцій та кріпильних деталей. Робочим називають освітлення, призначене для забезпечення нормальної діяльності виробничих і допоміжних підрозділів підприємств. Аварійним називається освітлення, яке при порушенні робочого освітлення тимчасово забезпечує можливість продовження роботи або евакуації людей. Переносне (ремонтне) освітлення здійснюють переносними ручними лампами, які приєднують до мережі напругою 127 або 220 В у нормальних приміщеннях і 12 В у приміщеннях підвищеної небезпеки і на (відкритих ділянках території підприємства.Процес перетворення відбувається в лампі при нагріванні її волоска з вольфраму до 2600-2700 °С. Строк служби ламп розжарювання коливається в широких межах, оскільки залежить від умов роботи, в тому числі від стабільності номінальної напруги, наявності чи відсутності механічних впливів на лампу (поштовхи, струси, вібрації), температури навколишнього середовища тощо. Чим вища температура нагрівання волоска розжарення, тим більше світла випромінює лампа, але при цьому інтенсивніше відбувається процес випаровування волоска і скорочується строк служби лампи. Основний недолік ламп розжарювання - низька світловидатність: лише 2-4 % споживаної ними електричної енергії перетворюється на енергію видимих випромінювань, що сприймаються людським оком, решта енергії переходить, головним чином, у теплоту, яка випромінюється лампою. Під час подавання напруги до лампи між її електродами і виникає електричний розряд у парі ртуті, в результаті чого лампа починає випромінювати потоки світла.Прилади освітлювальних електроустановок призначені для приєднування джерел світла до електричної мережі, керування джерелами світла і забезпечення необхідних режимів роботи освітлення, які визначаються місцевими умовами, наприклад характером виробництва, тривалістю світлового дня. До найпоширеніших приладів освітлювальних електроустановок належать патрони (рис.22), вимикачі (рис.23, а, б), перемикачі (рис 23, в), штепсельні розетки з вилками стартерні пристрої для пуску люмінесцентних ламп тощо. За конструкцією, призначенням і способом встановлення розрізняють патрони підвісні, арматурні з ніпелем або ніпельною шийкою (рис. 2.4 Елементи штепсельних зєднань: а - штепсельна розетка на 6 А для відкритого встановлення, б - штепсельна розетка на 6 А для схованого встановлення, в - надплінтусна розетка; г - двополюсна штепсельна розетка на 10 А з плоскими струмовими і заземлюючими контактами для схованого встановлення; д - двополюсна штепсельна розетка на 10 А з заземлюючим контактом захищеного виконання для відкритого встановлення, є - триполюсна штепсельна розетка на 25 А і 380 В із заземлюючим контактом у захищеному виконанні для відкритого встановлення, є - вилка на 6 А; ж - вилка на 10 А з заземлюючим контактом; з - вилка двополюсна на 25 А і 380 В із заземлюючим контактом; и - вилка триполюсна на 25 А і 380 В із заземлюючим контактом. Штепсельні зєднання складаються з двох основних елементів: розетки (рис.2.4, а - є) і вилки (рис.2.4, є - и).Світильник складається з арматури і джерела світла. Джерело світла знаходиться всередині арматури, яка забезпечує необхідний розподіл світлового потоку джерела світла і захист його від механічних пошкоджень та впливу зовнішнього середовища. Залежно від джерела світла освітлювальну арматуру умовно поділяють: для ламп розжарювання і ртутних ламп (рис.2.5, а - д), для люмінесцентних ламп (рис. Арматура світильників для лампи розж

Зміст

Розділ 1. Вступ

Розділ 2. Розрахунково-технологічна частина

2.1 Основні відомості про освітлювальні електроустановки

2.2 Електричні джерела світла, прилади і світильники освітлювальних установок

2.2.1 Електричні джерела світла

2.2.2 Прилади освітлювальних електроустановок

2.2.3 Світильники освітлювальних електроустановок

2.3 Схема вмикання ламп розжарювання

2.4 Схеми вмикання люмінесцентних ламп

2.5 Розмітка місць установки світильників

2.6 Монтаж світильників

2.7 Експлуатація і ремонт освітлювальних установок

Розділ 3. Охорона праці та техніка безпеки

3.1 Охорона праці і техніка безпеки

Список використаних джерел

Розділ 1. Вступ

1. Ктиторов А. Ф. Электрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.:Стройиздат, 1990.- 383 с: ил.

2. Атабеков В.Б. Монтаж электрических сетей и силового электрооборудования:Учеб. для сред. проф.-тех. училищ. - 4-е изд., испр. - М.: Высш. шк., 1985. -176 с,ил. - (Профтехобразование).

3. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электрик: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд.,перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1988. - 256 с: ил.

4. Родштейн Л.А. Электрические аппараты: Учебник для техникумов. - 4-е изд.,перераб. и доп. - Л.: энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1989. -304 с: ил.

Размещено на .ru