Влада засобів масової інформації: політологічний аналіз - Автореферат

По-перше, ЗМІ відіграють ключову роль у механізмі реалізації державної влади, формують громадську думку, з одного боку, а з другого - вони реально і повсякденно протистоять тиску держави на громадянина і особистість. По-друге, влада ЗМІ разом із законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади утворює систему саморегуляції соціального організму країни, у якій вона виконує роль механізму соціального контролю або зворотного звязку. ЗМІ та влада розглядалися політичною наукою як дві відносно самостійні проблеми суспільного розвитку. Для оцінки влади ЗМІ продуктивною є ідея про необхідність виділення влади в особливий предмет дослідження, що «визрів» у самостійну науку - кратологію - на основі узагальнення соціально-філософської думки в Стародавньому світі, Середньовіччі і Ренесансі; праць філософів, соціологів і політичних мислителів зі світовим імям Новітнього часу, в тому числі Х. В СРСР і країнах СНД також накопичено досвід дослідження влади.Для зясування генезису, природи, сутності, змісту, форм і механізму дії явища «влада ЗМІ» уточнюється термін «ЗМІ», оскільки складова - влада - є атрибутивною характеристикою даного явища, без якої перша складова немає політологічного наповнення. На основі цього у роботі визначено те, що сутність наукового пошуку полягає у дослідженні управлінського впливу ЗМІ на організаційне мислення і поведінку окремої особистості і великих мас людей з метою соціального тиску і психологічного навіювання їм сторонніх цілей і алгоритмів дій, маніпуляції їх свідомістю, спонукання до вибору предмету підтримки, послуг, певних форм поведінки у родині і суспільстві, упереджених реакцій на події як внутрішньополітичного, так і зовнішньополітичного життя. «Ретроспективний аналіз форм кратологічного впливу засобів масової інформації на соціально-політичний розвиток» доведено, що влада ЗМІ завжди була в центрі дослідницької уваги, але переважно вивчалися лише наслідки її впливу. Доведено, що влада ЗМІ є сегментом загального інституту влади і тому має духовну (семантичну) природу, онтологічно відтворену у семантичних одиницях - смислах. Зміст явища влада ЗМІ визначається як не сам по собі субстрат, що утворює тіло даного соціального інституту, а його внутрішній стан, сукупність організаційних процесів, що характеризують взаємодію ЗМІ і людей та їх утворень, між собою та із середовищем і зумовлюють їхню кореляцію, упорядкування, взаємоузгодження існування, розвиток і зміну на основі ціннісно-смислової детермінації поведінки: на рівні підсвідомого - це збудження певного типу архетипів, міфів і легенд та потяг до соціальних утопій; на рівні свідомого - модернізованими на зразок навязаних особистості медіа-засобами цінностями та ідеалами; на надсвідомому рівні - потягом до пошуку певного спрямування смислових полів, символів, знань та інформації.Постановка питання про владу ЗМІ є визнанням того, що це явище пройшло шлях внутрішньої диференціації і постало питання про визначення його місця і ролі у системі сучасної публічної влади, у процесах формування політичної культури, політичної свідомості і політичної поведінки субєктів політики. Доведено, що присутність влади ЗМІ у суспільстві завжди була в центрі уваги, але досліджувались лише наслідки її впливу, а сам феномен залишався довгий час поза увагою дослідників. Встановлено, що влада ЗМІ є часткою загального владного поля і має семантичну природу, на основі якої визначено сутність, зміст, форми буття влади ЗМІ, її засоби, види. На підґрунті існування специфічних фаз перетворення інформації у соціальному цілому формуються морфологічні одиниці, у яких вона проявляє оригінальні функції, а саме: лобіювання законопроектів; аналіз суперечностей, що закладені у тексти закону, і колізій, що виникають на практиці; організація пропаганди використання або протистояння введенню у дію вже прийнятих правових актів; прояв власної влади у найбільш виразній формі, оскільки віддзеркалює потреби, інтереси і волю особистості і громадянського суспільства, створює групи тиску на державну владу. Загалом констатується, що у сучасному світі спостерігається дві, як мінімум, провідні тенденції саморозгортання влади ЗМІ: 1) вона набуває інституціонального характеру, оскільки стосується одночасно усіх сторін життя людини і творить остов інформаційного суспільства; 2) інформаційна цивілізація несе у собі якісно нову роль ЗМІ в усіх трьох вимірах, а саме: як основний засіб виробництва у просторі інформаційного суспільства; як організатор всесвітнього комунікаційного процесу, що створює якісно нову інформаційну єдність світової спільноти; як засіб управління новим виробництвом і комунікацією людей на планеті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Постановка питання про владу ЗМІ є визнанням того, що це явище пройшло шлях внутрішньої диференціації і постало питання про визначення його місця і ролі у системі сучасної публічної влади, у процесах формування політичної культури, політичної свідомості і політичної поведінки субєктів політики. Генетично вона випливає з гострої потреби суспільства раціонально організувати власне життя на основі балансу політичних сил і свободи людини. Кратологічна сутність ЗМІ виявляється у організаційному або управлінському впливові ЗМІ на поведінку людей, громадянського суспільства, державу або низку країн. Влада ЗМІ повязана з формуванням усіх видів свідомості, управлінням мисленням і поведінкою людей, їх колективів - виробничого і невиробничого призначення, етносів, націй і народів завдяки використанню семантичного тиску на людей та їх організаційні утворення.

2. Доведено, що присутність влади ЗМІ у суспільстві завжди була в центрі уваги, але досліджувались лише наслідки її впливу, а сам феномен залишався довгий час поза увагою дослідників. Його окремі властивості висвітлювались через призму аналізу політичної, дипломатичної, економічної, соціальної, ідеологічної, інформаційно-пропагандистської, військової діяльності. При цьому соціально-психологічний підхід є найбільш показовим для того, щоб довести могутність влади ЗМІ у суспільстві. Культурологічний підхід до аналізу влади ЗМІ викриває її відношенням до свободи, справедливості, особистості і культури як артефактів людського буття, на захист яких вона має бути спрямована. Наскільки жорстко це відбувається - свідчить історія життя Г. Гонгадзе, І.Александрова та інших журналістів.

3. Ретельний відбір засобів дослідження даного феномена, а саме: принципів, методів та категоріального апарату дослідження сприяв ґрунтовному аналізу явища і забезпечив результати теоретичних висновків узагальнень і пропозицій. До комплексу методологічних засобів включено як традиційні принципи та методи, що добре себе зарекомендували у ході дослідження політологічних явищ та систем, так і нові, зокрема, синергетика, що формує нові образи і нетрадиційні алгоритми наукового пошуку.

4. Встановлено, що влада ЗМІ є часткою загального владного поля і має семантичну природу, на основі якої визначено сутність, зміст, форми буття влади ЗМІ, її засоби, види. Зясовано, що диференціація влади ЗМІ призводить до структурування системи влади і її визрівання, що потребує якісно нового теоретичного оформлення і продукує нові дії для розширеного простору і темпу владних операцій. Влада ЗМІ як політологічна система змінила власну структуру внутрішніх відносин влади і включила себе у нові рівні прийняття політичних і управлінських рішень.

5. Подано концепцію влади ЗМІ на основі моделювання механізму впливу її на особистість і громадянське суспільство незалежно від топологічних характеристик, ментальних засад етносу, національного різнобарвя, мовної стратегії і державної інформаційної політики. Обґрунтовано специфіку функціонування її у структурі людини і у просторі громадянського суспільства. Зясовано, що результатом акцентування уваги на владних характеристиках взаємної дії - ЗМІ і особистості - стає виділення як особливо значущих двох її дискурсів: узалежнення і впорядкування.

6. Зясована специфіка функціонування влади ЗМІ у системі саморегуляції соціального організму країни і реалізації державної інформаційної політики. Формалізовано її функції у цій системі суспільних відносин. На підґрунті існування специфічних фаз перетворення інформації у соціальному цілому формуються морфологічні одиниці, у яких вона проявляє оригінальні функції, а саме: лобіювання законопроектів; аналіз суперечностей, що закладені у тексти закону, і колізій, що виникають на практиці; організація пропаганди використання або протистояння введенню у дію вже прийнятих правових актів; прояв власної влади у найбільш виразній формі, оскільки віддзеркалює потреби, інтереси і волю особистості і громадянського суспільства, створює групи тиску на державну владу.

7. У ході праксеологічного аналізу вирішені питання легітимізації влади ЗМІ, проведена експертна оцінка якості функціонування феномену у політологічному просторі України і запропоновані кроки оптимізації впливу явища на життєдіяльність соціального організму країни. Загалом констатується, що у сучасному світі спостерігається дві, як мінімум, провідні тенденції саморозгортання влади ЗМІ: 1) вона набуває інституціонального характеру, оскільки стосується одночасно усіх сторін життя людини і творить остов інформаційного суспільства; 2) інформаційна цивілізація несе у собі якісно нову роль ЗМІ в усіх трьох вимірах, а саме: як основний засіб виробництва у просторі інформаційного суспільства; як організатор всесвітнього комунікаційного процесу, що створює якісно нову інформаційну єдність світової спільноти; як засіб управління новим виробництвом і комунікацією людей на планеті.

8. Для включення отриманих автором теоретичних результатів у загальний доробок сучасного політологічного знання рекомендується реалізувати низку заходів теоретичного і практичного характеру. До перших віднесено поглиблений аналіз окремих елементів, що викладені у запропонованій концепції, наприклад, уточнити специфіку сприйняття особистістю і окремими групами населення країни інформаційного матеріалу різного змісту і форм; реакцію окремих груп населення на конкретні джерела інформації тощо. З практичної точки зору, дослідити міру довіри населення країни до економічної, політичної інформації про політичні партії та їх лідерів, а також реакцію населення на виступи керівників органів місцевого самоврядування тощо.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ПРЕДСТАВЛЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Калініченко Б.М. Технології вибору в умовах політичної нестабільності / Б.М. Калініченко // Інформаційне суспільство. Збірник наукових праць. - К., 2005-2006. - Вип. 2/3. - С.74?77.

2. Калініченко Б.М. Смислопродукування - як неотехнологічна форма реалізації влади засобів масової інформації / Б.М. Калініченко // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. - К., 2007. - Випуск 10. - С.161?170.

3. Калініченко Б.М. Два види влади засобів масової інформації: політологічна концептуалізація / Б.М. Калініченко // Політологічний вісник. Збірник наукових праць. - К., 2008. - Випуск 29. - С.219?232.

4. Калініченко Б.М. Механізм впливу влади засобів масової інформації на соціальну поведінку особистості // Гілея (науковий вісник). Збірник наукових праць. - К., 2009. - Випуск 19. - С.270?277.

5. Калініченко Б.М. Інститут суспільних ЗМІ - необхідна умова побудови громадянського суспільства / Б.М. Калініченко // Вісімнадцята наукова сесія Осередку Наукового товариства імені Т.Шевченка у Черкасах: матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій (Черкаси, 5?27 березня 2007 р.) / [За ред. В. В. Масненка]. - Черкаси: Осередок НТШ у Черкасах, 2008. - С. 164?167.

6. Калініченко Б.М. Змістовна характеристика влади ЗМІ / Б.М. Калініченко // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Черкаси, 25-26 вересня 2008 р.). - Черкаси: ЧІБС УБС НБУ, 2008. - С. 179 - 181.

Размещено на .ru