Влада в сучасному політико-антропологічному дискурсі: теоретико-методологічний аспект - Автореферат

Політика і влада як фундаментальні основи суспільства, що пронизують усі аспекти суспільних відносин, завжди перебувають у фокусі уваги вчених. Вони є базовими категоріями політико-антропологічного знання, тому наукова розробка самого феномену влади, підходів до його вивчення, розуміння структури й механізмів владних відносин залишається актуальною дослідницькою сферою сучасної політичної науки. Політико-антропологічний підхід до вивчення влади допомагає зрозуміти, що владні відносини сягають корінням в далеке минуле, а певні форми їх організації, що сприймалися дослідниками як архаїчні, можна відстежити і сьогодні в сучасних постколоніальних, пострадянських і постіндустріальних суспільствах. Політична антропологія має велике значення для розуміння політичних процесів і механізмів організації владних відносин у сучасних суспільних системах, адже у фокусі уваги цієї дисципліни знаходиться широкий спектр владної проблематики: дослідження архаїчних суспільств і традиційних відносин влади, заснованих на традиціях, табуюванні, символіці, ритуалах і т.п.; вивчення процесу адаптації (інкорпорації) традиційних відносин влади до новостворених адміністративних та політичних інститутів насамперед у країнах, що розвиваються; виявлення архаїчних елементів, форм і проявів владних відносин у сучасних суспільствах; аналіз неформальних відносин влади, антропологічного виміру політичного простору, негативних проявів людського фактору у владі. Наукова новизна отриманих результатів конкретизується у таких положеннях: - визначено, що влада в політико-антропологічному дискурсі - це неформальні відносини домінування, що проявляються в соціальних групах різних рівнів, з обовязковим урахуванням психофізіологічних, психологічних, символічних і світоглядних ресурсів влади, завдяки яким забезпечується підкорення обєкта влади субєкту;У першому розділі «Теоретико-методологічні основи аналізу влади в політичній антропології» уточнено специфіку становлення політичної антропології як самостійної наукової дисципліни, визначено поняття «влада» з точки зору політико-антропологічного підходу та зясовано особливості політико-антропологічного погляду на владу. Щепанська та інші), говорячи про політичний процес як досягнення публічних цілей з використанням влади, витоки влади, її психофізіологічні, символічні та світоглядні ресурси, залишають поза увагою саме визначення поняття влади в контексті політико-антропологічного дискурсу, а знання стосовно особливостей політико-антропологічного погляду на владу є дещо розрізненим і потребує як систематизації, так і подальшого поглиблення. Влада з точки зору політичної антропології - це неформальні відносини домінування, що проявляються в соціальних групах різних рівнів, з обовязковим акцентом на виявлені та використанні психофізіологічних, психологічних, символічних і світоглядних ресурсів влади, завдяки яким забезпечується підкорення обєкта влади субєкту. Особливості політико-антропологічного погляду на владу конкретизуються в таких положеннях: (1) влада в політичній антропології не зводиться лише до політичної або державної; (2) в політико-антропологічному дискурсі владні відносини передбачають вплив субєкта не тільки на поведінку обєкта, а на його свідомість; (3) політико-антропологічний підхід обмежує результат влади цілеспрямованою дією на поведінку або свідомість обєкта, виключаючи можливість випадкових або ненавмисних наслідків, наявність яких означає відсутність влади як такої; (4) у політичній антропології має місце чітке розмежування поняття «влада» з близькими за змістом поняттями «вплив», «авторитет», «керування» тощо; (5) політико-антропологічний погляд на владу передбачає існування декількох форм влади, включаючи маніпуляцію та переконання, що сприяє уникненню абсолютизації насильницьких методів. Перший підрозділ «Основні механізми здійснення влади в суспільствах з примітивною організацією (потестарних системах)» присвячений аналізу витоків влади та основних механізмів її здійснення в традиційних суспільствах, дослідження яких відіграє вагому роль, оскільки певні форми та прояви організації владних відносин, характерних для початкових етапів соціогенезу можна відстежити і сьогодні в сучасних постіндустріальних, постколоніальних та пострадянських державах.