Аналіз специфіки влади в дискурсі постмодерну. Трактування природи політичної влади в межах комунікативної теорії. Її "деполітизація" і перехід від відносин панування-підкорення до компромісної, консенсусної політики. Подолання її конфліктної природи.
Жижек, визначаючи її як «заміну політики сурогатом, який позбавлений своєї сутності... ситуацію «політики без політики», дефіциту політичного начала у вигляді конфліктів і боротьби» [1]. У класичному (веберовському) трактування влада розуміється як вольові відносини між субєктом та обєктом, як відносини панування-підкорення, асоціюється з контролем над життям, нерівним розподілом ресурсів та можливостей реалізувати бажання та інтереси, то дискурс постмодерну перекроїв цю парадигму - відбувалась заміна примусу як підстави для реалізації владних відносин на переконання, першоджерелом чого стала комунікативна теорія [2]. Специфіка комунікативної сутності влади полягає в тому, що політична влада так би мовити долає політичне, виходить за кордони політичної сфери завдяки тому, що відкидається необхідність існування конфлікту та боротьби інтересів задля встановлення і реалізації владних відносин, відбувається її «деполітизація» і перехід до компромісної, консенсусної політики. Згідно з комунікативною теорією влада осмислюється як процес спілкування між людьми, протягом якого учасники спільно стоять біля початків зароджування політичної влади, власне, влада перестає бути інституційним утворенням. Таке функціонування не змогла б забезпечити жодна конкретна людина, що була наділена владою, тому трактування владних відносин як асиметричних не відповідає сутності самої влади: учасники владних відносин є продуктами влади - створюються нею і складають важливий елемент в її конструкції [4].
Список литературы
1. Макарычев А.С. Суверенитет, власть и политическая субъектность: две линии критической теории / А.С. Макарычев
2. Зайдель М.І. Сучасні і постмодерністські концепції природи та еволюції влади / М.І. Зайдель // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна - 2010. - №912. - Серія «Питання політології», вип. 17. - С. 49-55.
3. Стризое А.Л. Политика и общество: социально-философские аспекты взаимодействия / А.Л. Стризое. - Волгоград: Изд-во Волгоградского государственного университета, 1999.
4. Сокулер З.А. Концепция «дисциплинарной власти» М.Фуко / З.А. Сокулер // Знание и власть: наука в обществе модерна. - СПБ.: РХГИ, 2001. - 240с. - С. 58-82.
5. Зимовец Р. Дискуссия Фуко / Хабермас: вопросы теории власти / Р.В. Зимовец // Практична філософия. - 2002. - №1(5). - С.82-104.
6. Хабермас Ю. Отношения между системой и жизненным миром в условиях позднего капитализма / Ю.Хабермас // THESIS. - 1993. - №2. - С. 123-136.
7. Назарчук А.В. Понятие делиберативной политики в современном политическом процессе / А.В. Назарчук.
