Підходи до пояснення причин виникнення владних відносин. Класифікація феномену влади. Принцип розподілу та проблема її легітимності. Концепції політичної влади. Її суб’єкти, об’єкти та ресурси по характеру впливу. Багатомірність владних повноважень.
Вона існує скрізь, де є стійкі обєднання людей: в сімї, різного роду організаціях та установах, або у всій державі - в цьому випадку ми маємо справу з верховною, політичною владою. Визначення поняття влади, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відношення з усієї суми суспільних відносин. Сімейно-родова форма влади спостерігалась у кочових народів.Жодне явище у політичній історії людства не спричинило стільки трагічного, не забрало стільки людських життів, як боротьба за владу, за політичне і духовне панування. Загалом влада - це реальна здатність і можливість розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь, вирішально впливати на долі, поведінку та діяльність людей за допомогою певних засобів - авторитету, волі, права, насильства і т. ін. Наприклад, Аристотель розглядав владу у суспільстві як продовження влади у природі. Політологічний підхід до розуміння влади ґрунтується на органічному звязку влади і політики, а отже, повязує існування влади лише з тим етапом розвитку суспільства, для якого характерне існування держави та спеціальних інститутів здійснення влади. Відомий американський соціолог Елвін Тофлер, автор книги "Нова парадигма влади", виділяє тріаду джерел влади: силу, багатство і знання.Для цього носії політичної влади мають у своєму розпорядженні засоби фізичного, економічного, психологічного примусу, санкціоновані системою ідеологічних і правових норм. політична влада концепція легітимність Таке твердження є хибним, оскільки для того, щоб отримати владу, слід спершу стати домінуючою політичною силою і закріпити своє панівне становище. З ряду підстав поняття "політична влада" є значно ширшим від поняття "державна влада": - по перше, політична влада виникла ще в додержавну добу, а отже, раніше від державної; Державна влада - вища форма політичної влади, що спирається на спеціальний управлінсько-владний апарат і володіє монопольним правом на видання законів та підзаконних актів, обовязкових для всього населення. Володіючи характеристиками, що є універсальними для будь-якого виду влади (економічної, сімейної тощо), політична влада (і в першу чергу державна) у той же час має і відмінні та тільки їй притаманні особливості: верховенство, публічність, моноцентричність, легальність, розмаїття ресурсів впливу.При цьому владу розуміють досить широко: не лише як стосунки між людьми, а й як взаємодію людини з довкіллям. Так чи інакше, а ця концепція стверджує винятковість носіїв влади. Вона розглядає владу як відносини панування і підкорення, однак головну увагу зосереджує на особливостях людей, мотивах їхньої поведінки в процесі боротьби за владу. Концепція обміну ресурсами виходить із нерівномірності розподілу ресурсів у суспільстві і трактує владу як відносини, при якому субєкт навязує свою волю обєктові в обмін на надання останньому певних ресурсів. В такому суспільстві влада, не маючи підстав спиратися на демократичне волевиявлення народу при своєму формуванні або на засоби традиційної леґітимності, задля освячення інститутів влади свідомо культивує велич владної особистості й користується її авторитетом.
План
План
Вступ
1. Сутність влади та її багатомірність
2. Політична влада у політичній системі суспільства
3. Основні концепції політичної влади
4. Проблема леґітимності та принцип розподілу влади
