Влада і соціальні норми у первісному суспільстві - Курсовая работа

.2 Характеристика соціальних норм у первісному суспільствіНе вдаючись в дискусії про відмінність людських відносин і відносин у тваринному світі, слід визнати, то що ми називаємо соціальним, є надбіологічним, притаманним тільки людині. Відмінність людського суспільства від обєднань тварин настільки велике, що не може бути мови про миттєве перетворення обєднання тварин в суспільство. Проблема походження людини цікавила людство у всі часи. Набагато старше його, наприклад, вавілонська легенда, згідно якої людина була виліплена з глини, змішаної з кровю бога Біла. У праці Ч.Дарвіна було наведено переконливі докази походження людини від нижчих форм, зібрано дані, які підтверджують спорідненість із антропоморфними мавпами.Враховуючи, що суспільство виникло набагато раніше держави, необхідно з метою найбільш повного пізнання державно-правових інститутів дати соціальну характеристику влади та норм, що існували в первісному суспільстві. суспільство влада первісний громадський Будь-яке суспільство являє собою свого роду цілісний соціальний організм (систему), який відрізняється тим або іншим ступенем організованості, урегульованості, впорядкованості суспільних відносин. З цього виходить, що для кожного суспільства характерні певна система управління (соціальна влада) і регулювання поведінкою людей за допомогою певних загальних правил (соціальних норм). Тому в такому суспільстві не було надлишків продуктів, не було приватної власності і, відповідно, поділу на бідних і багатих; економічно всі були рівні; Ця влада базувалася на сімейних відносинах, бо основою організації суспільства був рід (родова община), тобто обєднання людей по дійсному або передбачуваному кревного спорідненості, а також спільності майна і праці.Раніше було сказано, що жити в сучасному суспільстві без урахування певного досвіду попередніх епох - неможливо. У даній роботі було охарактеризовано соціальні норми первісного суспільства, а також простежен їх розвиток та еволюція. Економіка такого суспільства була заснована виключно на суспільній власності. На інших засадах первісне суспільство просто не могло існувати, воно було б приречене на вимирання. Обєднання суспільних структур було вигідне суспільству: воно дозволяло ефективніше протистояти силам природи, створювало можливість для спеціалізації управління, дозволяло успішніше відбивати агресію сусідів.

Зміст

Вступ

1. Становлення первісного суспільства

1.1 Теоретичні проблеми становлення людського суспільства

2. Влада і норми поведінки первісного суспільства

Раніше було сказано, що жити в сучасному суспільстві без урахування певного досвіду попередніх епох - неможливо. Бо усі ми хоча б раз у житті замаслювалися над тим, з чого ж усе починалось. Та для того щоб пізнати питання про державу і праву варто почати з питання про походження держави. Починати необхідно з комплексної характеристики первісного суспільства. У даній роботі було охарактеризовано соціальні норми первісного суспільства, а також простежен їх розвиток та еволюція.

Первісна людина під час свого існування займалася полюванням, рибальством, збиранням плодів і коренів рослин, тобто вона присвоювала продукти, які їй давала природа. Робила вона це за допомогою примітивних знарядь праці, які виготовляла самостійно з природних матеріалів. Економіка такого суспільства була заснована виключно на суспільній власності. Важливим було те, що усі повинні дотримуватися двох єдиних правил. Все що здобувалось будь-ким, надходило до загальної скарбниці. Після чого був розподіл між всіма членами суспільства, відповідно до встановлених ними правилами, кожен одержував певну частку. На інших засадах первісне суспільство просто не могло існувати, воно було б приречене на вимирання.

Згодом, на більш пізніх стадіях розвитку первісного суспільства виникають племена, що обєднали близькі роди, а потім і союзи племен. Обєднання суспільних структур було вигідне суспільству: воно дозволяло ефективніше протистояти силам природи, створювало можливість для спеціалізації управління, дозволяло успішніше відбивати агресію сусідів. Разом з тим обєднання сприяло швидшому освоєнню нових знарядь і прийомів праці.

Однак сама можливість обєднання вирішально залежала від рівня розвитку економіки, від продуктивності праці, що визначали, яку кількість людей могла прогодувати певна територія. Словом, така соціальна організація первісного суспільства забезпечувала гармонійну взаємодію людини і природи.

Соціальна організація первісного суспільства характеризувалася сімейною родовою общиною, якою керували її найбільш авторитетні і досвідчені представники. Це була більш чи менш упорядкована форма соціальної організації В основі сімейної общини лежали родинні стосунки.

У тих умовах, коли єдиною формою усвідомлення соціальних звязків було відображення у свідомості людей спільності інтересів у вигляді родства, провідну роль у піклуванні про сімю відігравали жінки. Обєднання родів і племена здійснювалося на основі шлюбних звязків внаслідок заборони їх всередині роду. Спільною властивістю роду була земля - головний засіб для полювання, збирання врожаю, виготовлення примітивних знарядь праці. Низька ефективність виробництва забезпечувала лише необхідні життєві потреби на основі зрівняльного розподілу в інтересах усіх членів роду незалежно від участі у спільній трудовій діяльності, але за індивідуальними потребами.

Племя очолювала рада старійшин, що представляли відповідні роди. Рада обирала вождя племені. Ця посада на ранніх етапах суспільного розвитку також була змінюваною і не давала привілеїв. Союз племен керувався союзом вождів племен, що обирав вождя союзу (іноді двох, один із яких був військовим вождем).

Нормативне регулювання було притаманне і первісному суспільству, яке не може існувати без певного порядку у відносинах. У первісному суспільстві існували своєрідні правила поведінки, які мали звичаєвий характер. Ці правила відображали інтереси всіх членів суспільства, передавались із покоління в покоління і виконувались добровільно, за звичкою. Порушення правил засуджувалось всім суспільством, включаючи і примусові заходи (смертну кару або вигнання з роду).

Протягом багатьох століть і тисячоліть економіка носила привласнюючий характер. Продуктивність праці була вкрай низькою. Природно, що в таких умовах не могли виникнути ні приватна власність, ні експлуатація. Це було суспільство економічно рівних, але рівних у бідності людей. Поступовий і досить повільний розвиток економіки йшов по двох звязаних між собою напрямах: удосконалення знарядь праці та удосконалення способів, прийомів і організації праці.

Найсуттєвіші зміни починають відбуватися в період неолітичної революції (віднеоліт - новий камяний вік). У цю епоху відбувається якісний переворот у всіх сферах життя людства від привласнюючого до відтворюючого господарства, тобто від полювання, рибальства і збирання до землеробства, скотарства і металообробки, керамічного виробництва. Цей перехід зайняв кілька тисячоліть.

На етапі переходу до відтворюючої економіки в різних регіонах були одомашнені рослини і тварини. Заняття сільським господарством привело людство до осілості - ще одного великого перевороту. Сільське господарство дозволяло створювати запаси і переживати несприятливі часи, насамперед зиму (у певних регіонах).

Підсумок неолітичної революції - виникнення в деяких регіонах земної кулі ранніх землеробських суспільств. На їх основі виникають перші цивілізації і відбувається становлення ранньокласових суспільств.

Відтворююча економіка вже на перших етапах становлення характеризується таким обміном між людиною і природою, при якому людина стала вперше в історії створювати надлишковий продукт.

Отже, ознаками первісного суспільного соціального регулювання були: 1) існувало лише у рамках роду, виражало його волю і ґрунтувалося на кровних звязках;

2) субєкт і обєкт управління збігалися;

3) органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх членів роду (чоловіків і жінок), та старійшини, що обиралися ними;

4) суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах;

5) влада старійшин, які перебували на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період воєнних дій) ґрунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі. Племя управлялося радою старійшин, яка обирала вождя;

6) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Він працював нарівні з усіма і одержував свою частку, як усі;

7) відмінностей між правами і обовязками у членів роду не було.

Підводячи підсумок з вищезазначеного можна сказати, що норми поведінки первісного суспільства є зародженнями сучасної влади.

Вступ

Так само як важко відновити історію формування фізичного типу людини, важко реконструювати процес становлення людського суспільства, тобто реконструювати картину суспільних відносин. Питання щодо того звідки зявилися люди і хто є нашими предками цікавила людство у всі часи та всіх без винятку народів. Отже це питання на сьогоднішній день є не менш актуальним ніж сотні років тому. Тлумачення загадки походження людини завжди залежало від ступеня культурного та суспільного розвитку.

Відновити фізичний тип людини, ще якось можливо за допомогою сучасної науки, яка містить в собі значну кількість залишків первісних людей, а ось відновити картину суспільних відносин так неможливо. Ми можемо висувати тільки гіпотези стосовно того як первісні люди спілкувалися між собою і до яких висновків вони приходили в ході цих бесід.

За часів існування первіснообщинного ладу, ні держави, ні права ще не існувало. Протягом певного часу люди перебували в умовах первісного стада, вони у свою чергу обєднувались в невеличкі бродячі групи. Під час цього періоду бере свій початок цілеспрямована діяльність з використанням спеціальних засобів праці, відповідно завершувався біологічний розвиток людини, зявилися перші найпростіші житла та знаряддя праці. Все що люди отримували, було спільним для усіх.

Тема курсової роботи - "Влада і соціальні норми поведінки в первісному суспільстві" - вона мабуть є найактуальнішою, бо жити в сучасному суспільстві без урахування певного досвіду попередніх епох - неможливо в силу того, що, по-перше, розуміння сучасної влади і соціальних норм потребує певного розяснення, та кожен сучасний громадянин, повинен знати хоча б поверхнево історію зародження та розвитку всього того, що зараз його оточує, по-друге, це дозволяє сформувати уявлення про владу і соціальних норм поведінки в первісному суспільстві.

Обєктом дослідження даної роботи є влада і соціальні норми первісного суспільства.

При написані цієї роботи були використані загальнонаукові методи такі як аналіз, синтез, системний підхід, а також методи порівняння.

Метою даної роботи є визначення сутності влади і соціальних норм поведінки в первісному суспільстві.

Суспільство характеризується наявністю суспільної влади, яка забезпечує найнижчий рівень його організації та продовжує існувати і з виникненням держави поряд із політичною владою. Норми додержавного суспільства мали соціальний зміст і були основним засобом провадження та реалізації рішень суспільної влади.

Виходячи з поставленої мети в основній частині цієї роботи буде визначено фактори за допомогою яких регламентуються відносини в цьому суспільстві. Першим фактором є наявність суспільної влади, а другим фактором - наявність соціальних норм. Основним засобом забезпечення суспільної влади в додержавному суспільстві були соціальні норми.

Влада, що існує в суспільстві, визначається як реальна можливість субєктів, яким вона належить, підкорювати своїй волі підвладних.

Соціальні норми - це правила поведінки, що певним чином встановлюються та забезпечуються, мають певний ступінь обовязковості і існують з метою визначення найбільш стійких аспектів взаємовідносин між людьми. Такими нормами були звичаї, традиції, які водночас були і правилами співжиття, і приписами релігійного характеру. Вони встановлювалися самим колективом, передавалися з покоління в покоління (наприклад, поважати старших, виконувати розпорядження вождів і старійшин, звичай кровної помсти). Виконувалися ці норми не з остраху перед владою, перед покаранням, а в силу громадської думки, вихованого з дитинства переконання, звички підкорятися цим правилам, встановленим, до речі, в інтересі всього роду, племені, а тому доцільними і справедливими.1. Іванов В. Історія держави і права України: Навчальний посібник/ Вячеслав Іванов; Міжрегіональна акад. управління персоналом. - К.: МАУП. - 2002. - Ч. 2. - 2003. - 223 с.

2. Історія держави і права України: Академічний курс: У 2 т.: Підручн. для студ. юридичн. спец. вузів/ Ред. В.Я. Тацій, А.Й. Рогожин; Академія правових наук України, Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. - К.: Ін Юре. - 2000 - Т.1. - 2000. - 646 с.

3. Історія держави і права України: Академічний курс: У 2 т.: Підручн. для студ. юридичн. спец. вузів/ Ред. В.Я. Тацій, А.Й. Рогожин; Академія правових наук України, Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - К.: Ін Юре. - 2000 - Т.2. - 2000. - 577 с.

4. Історія держави і права України: Курс лекцій/ О.О. Шевченко, В.О. Самохвалов, В.П. Капелюшний, М.О. Шевченко; За ред. В.Г. Гончаренка. - К.: Вентурі, 1996. - 285 с.

5. Історія держави і права України: Навч. посіб./ За ред. А.С. Чайковського; М-во освіти і науки України. Ін-т екон., упр. та госп. права. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 383 с.

6. Історія України/ Керівник авт. Кол. Ю.Зайцев - Л.: Світ, 1996.- 488с.

7. Історія України: Навчальний посібник/ за ред.. Ю.М. Алексєєва. - 3-тє вид. - К.: Каравела, 2004.- 408 с.

8. Історія України: Посібник/ за ред. Г.Д. Темка, А.С. Тупчієнка. - К.: "Академія", 2002.- 480 с. (Альма-матер)

9. Карпов Я.С., Кисельник В.С., Кремень В.Г. "Концепції сучасного природознавства" Київ: Видавничий дім "Професіонал", 2004 р. - 490 с.

10. Кузьминець О. Історія держави і права України: Навчальний посібник/ Олександр Кузьминець, Валерій Калиновський, Петро Дігтяр,. - К.: Україна, 2000. - 427 с.

11. Кульчицький В. Історія держави і права України: Навчальний посібник/ Володимир Кульчицький, Борис Тищик,. - К.: Атіка, 2001. - 318 с.

12. Музиченко П. Історія держави і права України: Навчальний посібник/ Петро Музиченко,. - 5-те вид., випр. і доп.. - К.: Знання, 2006. - 437 с.

13. Орленко В. І. Історія держави і права України: Посібник для підготовки до іспитів/ В. І. Орленко, В.В. Орленко,. - К.: Вид. Паливода А.В., 2006. - 161 с.

14. Основи правознавства України: Навчальний посібник/ С.В. Ківалов, П.П. Музиченько, Н.М. Крестовська, А.Ф. Крижанівський,. - 9-те вид., доп. і випр.. - Х.: Одіссей, 2009.- 480 с.

15. Основи правознавства: Навчальний посібник/ О.С. Семирак, І.О. Семирак, - 2-ге вид., випр. і доп.. - К.: Знання, 2008. - 480 с.

16. Скакун О.Ф. Теория государства и права.:Учебник.- Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000.-с.704.

17. Субтельний О. Історія України: Навчальний посібник/ Субтельний, -2-ге вид., -К.: Либідь, 1992. - 510 с.

18. Терлюк І. Історія держави і права України: Доновітний час: Навч. посіб./ Іван Терлюк,; Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. - К.: Атіка, 2006. - 399 с.

19. Ярошевська В.М. "Безпека життєдіяльності" - Київ: Видавничий дім "Професіонал", 2004 р. - 560 с.

Размещено на .ru