Вклад М. Туган-Барановського у розвиток економічної думки - Курсовая работа

Михайло Іванович Туган-Барановський - перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців конюнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Академія економічних наук України з 1997 року нагороджує вчених "Золотою медаллю імені М. І. Його імя носить Донецький державний університет економіки і торгівлі. У головному корпусі університету відкрито перший в Україні памятник М. І. Туган-Барановському. Мета цієї курсової роботи - проаналізувати праці та дослідити внесок М.І.Туган-Барановського у розвиток сучасної економічної думки.інвестиція туган барановський корисністьТуган-Барановський розпочав як марксист, проте згодом відійшов від ортодоксального марксизму, заснувавши в Санки-Петербурзі разом з відомими російськими економістами Петром Струве (1970 - 1944) і Сергієм Булгаковим (1871 - 1944) та іншими течію так званого “легального марксизму”, яка викристалізувалась у дискусіях із субєктивно-ідеалістичними поглядами народників і революційними ідеями більшовиків. Туган-Барановський та інші “легальні марксисти” однозначно заперечували тезу народників про неможливість розвитку капіталізму в Росії, використовуючи для цього окремі положення марксистського економічного вчення. Розвиваючи теорію психологічної цінності, він спочатку виступав за поєднання теорій трудової вартості і граничної корисності, а пізніше сформулював “закон”, в якому стверджував, що “граничні корисності вільно відтворюваних господарських благ пропорційні їх трудовим вартостям”. Туган-Барановський розробив оригінальну соціальну теорію розподілу, відмінну від класичної, марксистської та неокласичної. Туган-Барановський чи не вперше у світовій економічній думці звернув увагу на необхідність саме соціальної, а не політичної спрямованості економічного розвитку шляхом посилення соціальної політики через гармонізацію диференційованих страт суспільства.Туган-Барановський заклав підвалини сучасної інвестиційної теорії циклів, випередивши основну ідею кейнсіанської теорії циклів «заощадження - інвестиції» як вихідного внутрішнього імпульсу усього механізму циклічних коливань. Причини циклів та криз учений виводив, на відміну від неокласиків, із недосконалості регулюючої ролі реального ринкового механізму у сфері нагромадження та витрачання суспільного капіталу, що призводить до порушень пропорційного розподілу такого капіталу між різними сферами застосування. Теорія циклів Туган-Барановського у світовій економічній літературі оцінюється як така, що знаменувала розрив з минулим, визначила якісно новий етап у розвитку цієї теорії, започаткувала сучасну теорію конюнктури тощо. У своїй теорії М.І.Туган-Барановський узяв за основу ідею Маркса про звязок промислових коливань з періодичним відновленням основного капіталу і заклав основи тенденції - перетворити теорію криз надвиробництва в теорію економічних коливань. Відзначаючи, що роки посиленого створення основного капіталу є роками загального пожвавлення промисловості, М.І.Туган-Барановський пише: “розширення виробництва в кожній галузі підсилює попит на товари, вироблені в інших галузях: поштовх до посиленого виробництва передається від однієї галузі до інший, і тому розширення виробництва завжди діє заразливо і має тенденцію охоплювати все народне господарства.Займаючись аналізом промислових криз в Англії, його праця „Промислові кризи в сучасній Англії” (1894), Туган-Барановський звернув увагу на помітну відмінність в швидкості накопичення виробничого і грошового капіталів: - перший розвивається хвилеподібно, в його динаміці яскраво виражені періоди спадів і підйомів; З усіх категорій національного прибутку найсильніше коливається з року в рік в залежності від стану торгівлі і промисловості підприємницький прибуток, потім йде заробітна плата робітників. Але рента, як прибуток, заснований не на особистій діяльності, а на володінні капіталом в тій або іншій формі, майже не схильна до впливу коливань промисловості і безперервно зростає. Туган-Барановський наводить такий приклад: проценти з державних позик, іпотек, облігацій і так далі., як правило, сплачуються так само справно в роки застою, як і в роки пожвавлення промисловості. І як тільки він туди проникає, починається ланцюгова реакція - розширення однієї галузі вимагає розширення суміжних галузей, і пожвавлення охоплює поступово все народне господарство, причому насамперед - галузі, що виробляють засоби виробництва, оскільки будь-яке розширення виробництва вимагає збільшення постійного капіталу.Туган-Барановський висвітлив у книзі «Учення про граничну корисність господарських благ» (1890). Відповідно до теорії граничної корисності, цінність товарів визначається їх «граничною корисністю» на базі субєктивних оцінок людських потреб. Гранична корисність якогось блага позначає ту користь, що приносить остання одиниця цього блага; причому останнє

План

Вступ

Розділ 1. Теорії Туган-Барановського в світовій економічній думці

1.1 Соціальна теорія розподілу

1.2 Інвестиційна теорія циклів

1.3 Теорія промислових криз

1.4 Теорія граничної корисності М.І.Туган - Барановського

1.5 Конюнктурна теорія грошей М.І.Туган-Барановського

Розділ 2. Сучасність економічних ідей М.І. Туган - Барановського

Висновки

Список використаної літератури