Визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття - Реферат

В історії існують розходження щодо того, чим було для українського народу повстання, підняте Б. Хмельницьким. У радянській історіографії вважалося, що то була Визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, яка почалася у 1648 р. і закінчилася Переяславською радою про обєднання з Росією 1654 р. Степанков вважають, що з війною під проводом Б. Хмельницького почалася Українська національна революція 1648-1676 рр., головним здобутком якої було утворення Української козацької держави (Гетьманщини). Н.З посиленням колоніальної політики Польщі відносно українських земель на Україні не було жодної соціальної верстви населення, яка б не зазнавала утисків у правах. Та найгострішим було питання відновлення колишніх вольностей козацтва, яких шукали представники козацької старшини, бо маючи певний матеріальний достаток і не бажаючи втратити свої привілегії, вони мали змогу заохочувати до боротьби велику кількість людей.Обмеження прав козаків були спрямовані на ліквідацію козацького стану: - будь-які виявлення покозачення жорстоко придушувалися; Така війна могла потягнути за собою відновлення станових привілеїв козацтва, зростання реєстру тощо. Хмельницького, який був на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, а потім у його зятя Яна Даниловича був засуджений на інфамію, тобто позбавлення шляхетської честі, громадянських прав і державного захисту. Хмельницький відрядив посольство до кримського хана Іслам-Ґірея III з проханням допомогти козакам у війні з Польщею);Проте у вирішальний момент підкуплений поляками кримський хан Іслам-Гірей зрадив Хмельницького. Зауважимо, що українсько-татарський мілітарний альянс з моменту свого виникнення був дуже ненадійним, адже Україна для Кримського ханства тривалий час була, з одного боку, обєктом для грабунку, з іншого - певною загрозою. Під тиском обставин Хмельницький був змушений піти на укладення 8 серпня 1649 р. Хоча й вона була автономна у складі Речі Посполитої, але фактично її залежність від Польщі була мінімальною. І якщо до Зборівської битви Україна підтримувала юридичні відносини лише з Кримським ханством і Трансільванією та робила спроби встановити стосунки з Московським царством, то після Зборова Богдан Хмельницький розгорнув бурхливу дипломатичну діяльність.Гетьманський уряд непокоїла можливість налагодження відносин Московії з Річчю Посполитою, тож аби підштовхнути царський уряд на союз з Військом Запорозьким, Хмельницький учервні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розвязанням українського питання,то Україна піде на укладення союзу з Туреччиною, що мало б вельми неприємні наслідки для Московії.Оформлення московсько-українських відносин започаткувала рада у Переяславі 8 січня 1654 р., а уже 14 березня 1654 р.проект козацької угоди з 23 статей українські посланці подали московському урядові. Згідно з Березневими статтями( так називають узгодженні 17 статей): - гетьмана і старшину козаки мали обирати на раді; Укладення договору України з Москвою привело до перегрупування військово-політичних сил. Польський уряд пішов на зближення з Кримським ханством, намагаючись використати татарську орду в боротьбі проти України та Московії. Польща й Кримське ханство підписали так званий "Вічний договір", що передбачав надання взаємної військової допомоги у боротьбі проти їхніх спільних ворогів.Оцінюючи історичні виступи наших пращурів можна сказати, що Українська держава відбулася, але в зародковому стані: справжньої державності в неї не було, а була часткова, сильно обмежена автономія. Вона мала всі основні ознаки, якими характеризувалися інші європейські держави: політичну владу; територію; політико-адміністративний устрій; суд і судочинство; фінансову та податкову системи; боєздатне військо; соціальну політику й структуру населення; власні міжнародні відносини. Прагнучи повної перемоги над Польщею, одержати ефективну військово-політичну допомогу з боку Московської держави, Б.Хмельницький та його уряд пішли на укладення Переяславсько-московського договору 1654 р., на встановлення царського протекторату над Україною. Хмельницький та його уряд приділили багато уваги створенню коаліції держав проти Речі Посполитої. Внаслідок договору про дружбу між Україною й Трансільванією (вересень-жовтень 1656 p.), подолання суперечностей між Україною та Швецією про долю західноукраїнських земель, що мали бути відібрані від Польші, і переговорів зі шведськими послами, союз основних держав коаліції значно зміцнів.

План

Вступ

1. Передумови, причини, характер та рушійні сили Визвольної війни 1648-1657 рр

2. Початок військових подій у 1648

3. Військові події 1649-1653 рр. Зборівське та Білоцерковське перимиря

4. Останній етап Визвольної війни. Участь Московії у війні проти Польщі

Висновок

Список літератури

1.

Оцінюючи історичні виступи наших пращурів можна сказати, що Українська держава відбулася, але в зародковому стані: справжньої державності в неї не було, а була часткова, сильно обмежена автономія. Богдан Хмельницький був саме тією людиною, яка підняла свій народ з вікового занепаду і наклав відбиток свого творчого духа на всю наступну українську історію.

Протягом усіх років Хмельниччини відбувалося формування й вдосконалення Української Козацької держави - Війська Запорозького. Держава ця виявила свою високу життєздатність і незламність. Вона мала всі основні ознаки, якими характеризувалися інші європейські держави: політичну владу; територію; політико-адміністративний устрій; суд і судочинство; фінансову та податкову системи; боєздатне військо; соціальну політику й структуру населення; власні міжнародні відносини. Українська держава відіграла першорядну роль у згуртуванні українського народу на боротьбу проти іноземних поневолювачів.

Прагнучи повної перемоги над Польщею, одержати ефективну військово-політичну допомогу з боку Московської держави, Б.Хмельницький та його уряд пішли на укладення Переяславсько-московського договору 1654 р., на встановлення царського протекторату над Україною.

Великої шкоди справі обєднання всіх українських земель, зміцненню Української держави завдала різка зміна зовнішньо-політичного курсу Московії. Між Річчю Посполитою та Московським царством у жовтні 1656 р. укладено Віленську угоду про перемиря. Поставлене на переговорах у Вільні питання про повернення України під владу Польщі викликало гнівну реакцію Б.Хмельницького і козацької старшини. Гетьманський уряд не визнав цієї угоди. Не пориваючи союзу з Московською державою, Б. Хмельницький та його уряд приділили багато уваги створенню коаліції держав проти Речі Посполитої. Головне місце в ній посіли Швеція, Трансільванія та Україна. Між членами коаліції укладалися угоди та договори. Внаслідок договору про дружбу між Україною й Трансільванією (вересень-жовтень 1656 p.), подолання суперечностей між Україною та Швецією про долю західноукраїнських земель, що мали бути відібрані від Польші, і переговорів зі шведськими послами, союз основних держав коаліції значно зміцнів. Були укладені договори з Молдавією та Валахією, тексти яких донині, на жаль, невідомі дослідникам.

Здійснюючи зовнішньополітичну стратегію в нових умовах, Б.Хмельницький уміло користувався суперечностями між великими державами, вів дипломатичні переговори з багатьма європейськими урядами, все робив для того, щоб зміцнити позиції Козацької держави й остаточно здолати Річ Посполиту в збройній боротьбі.

У січні 1657 р. трансільванський князь Юрій II Ракоці з 30-тисячним військом перейшов Карпати і вступив на терени Галичини. На допомогу йому з наказу гетьмана виступив 20-тисячний козацький корпус на чолі з наказним гетьманом, київським полковником А.Ждановичем. Рухаючись швидким маршем через Галичину, козацькі полки та українські добровольці під Перемишлем обєдналися з військами Юрія II Ракоці та шведського короля Карла X Густава. Обєднані сили союзників спочатку домоглися чималих успіхів, не зважаючи на відчайдушну військову й дипломатичну протидію Польщі та її спільників. Під Замостям було розбито військо коронного гетьмана С.Потоцького, зайнято міста Краків, Берестя, Варшаву. Але влітку 1657 р. військово-політична ситуація стала різко змінюватися на користь Польщі. Війна проти неї викликала незадоволення в країнах Центральної Європи. Загроза загибелі власної держави породила серед польського населення небачене патріотичне піднесення. Польщі надали збройну допомогу Австрія та Кримське ханство. З війною проти Швеції виступила Данія, Що змусило Карла Густава вивести свою армію з Польші. Трансільванське військо зазнало поразки від татар і поляків і капітулювало. Московський уряд вимагав від Б.Хмельницького розірвати союз з учасниками коаліції і вивести своє військо з Польщі.

Козацький корпус А.Ждановича, підбурений московськими агітаторами і зневажливим ставленням Юрія II Ракоці до козаків, самовільно повернувся в Україну. Б.Хмельницький тяжко зустрів звістку про поразку коаліції, про бунт у козацькому війську. 27 липня (6 серпня) 1657 р. він помер у Чигирині і згідно з заповітом був похований на хуторі Суботів в Іллінській церкві. З життя пішов не лише великий полководець і блискучий дипломат, а й фундатор, будівничий Української Козацької держави.

Не зважаючи на те, що умови договорів царська влада постійно не виконувала і весь час намагалась переписати їх у власну користь, завдяки військово-політичному союзові з Московською державою Україна вийшла остаточно з-під влади Речі Посполитої, мала змогу в межах однієї держави обєднати всі етнічні українські землі. Однак цього не сталося. Річ Посполита одержала підтримку з боку деяких держав Європи, зокрема Московської держави. Звільнення ж Української держави з-під російського протекторату внаслідок дії низки обєктивних і субєктивних чинників виявилося на практиці справою складною і нездійсненною протягом кількох століть.

Апанович О. Зборівська угода// Історія України. -1999.-№45.-С.1-2.

Історія України:/ С.В. Кульчицький, Ю.А. Мицик, В.С. Власов. - 2-ге вид.,переробл. та доповн. - К.:Літера ЛТД, 2013.-528с.

Король В. Історія України.:-К.:Феміна, 1995. -С. 74-183.

Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. - Львів:Слово,1992.-304 с.

Хмельниччина Хмельниччина 1648-1657рр Спас Режим доступу:http://www.slav-spas.su/history/campaigns/hmelnychina-1648-1657.html

Размещено на .ru