Визначення видової належності, статі, краніотипу і зросту за морфологічними та остеометричними ознаками скроневих кісток (на скелетованих, фрагментованих і спалених черепах) - Автореферат

Вирішення проблеми ідентифікації особи для встановлення фенотипічних ознак індивідуума адекватно залежить від збереженості обєкта (гнилісно змінені та розчленовані трупи, спалені і деформовані кісткові залишки) та наявності в арсеналі його досліджень достовірно діагностичних критеріїв (Є.П. Все це обумовлює актуальність вивчення ступеня їх вираженості в залежності від умов спалення (температура, час обвуглення) і можливості встановлення видової, статевої належності, краніотипу і зросту загиблої людини за окремо взятою кісткою (скроневою). Мета роботи полягає в розробці і обґрунтуванні кваліфікаційних ознак видової належності, статі, краніотипу і зросту загиблої людини за нативними і спаленими до різного ступеня розжарювання скроневими кістками. Провести вивчення анатомо-морфологічних та остеометричних параметрів нативних та спалених скроневих кісток людини і деяких свійських тварин (корови, свині, вівці) і встановити ознаки їх видової належності. Розробити практичні рекомендації для визначення видової належності, статі та зросту людини за анатомо-морфологічними та метричними (рівняння лінійної регресії) ознаками нативних та спалених скроневих кісток у випадках судово-медичних експертиз кісткових залишків.На кожній скроневій кістці людини, після очищення їх від мяких тканин, вивчали: масивність кістки; форму, рельєф поверхні, характер країв, наявність втиснень і борозен лускової частини; виразність, форму та рельєф поверхні виличного відростка, характер його країв, основи та кінця; топографічне розташування, масивність, форму камянистої частини, характер її поверхні, форму отворів, втиснень та підвищень; наявність хрящової тканини в певних ділянках кістки; розташування, виразність, характер поверхні та верхівки шилоподібного відростка, наявність піхви при його основі; масивність, топографічне розташування соскоподібного відростка, характер його поверхні, основи та верхівки, виразність горбистості та соскоподібної вирізки; характер сигмоподібної борозни; розташування, форму, масивність барабанної частини; виразність, топографічне розташування зовнішнього слухового отвору та ходу; виразність, форму нижньощелепної ямки, характер її поверхні, масивність суглобового та позасуглобового горбків. Розраховували: - обєм камянистої частини (Х10) за формулою Х10 = 0,144Ч(Х9)Ч(Х8)2 та індекси лускової частини (Х11) - за відсотковим відношенням її висоти до ширини, соскоподібного відростка (ХІ2) - за відсотковим відношенням його ширини до висоти, нижньощелепної ямки (Х13) - за відсотковим відношенням її ширини до довжини, камянистої частини (Х14) - за відсотковим відношенням її ширини до довжини. На спалених до чорного та сірого ступенів розжарювання скроневих кістках людини вимірювали: ширину (Х1) та висоту (Х2) лускової частини; ширину (Х3) та висоту (Х4) соскоподібного відростка; ширину (Х5) та довжину (Х6) нижньощелепної ямки; довжину (Х7), ширину (Х8) та висоту (Х9) камянистої частини і вираховували обєм камянистої частини (Х10), індекс лускової частини (Х11), індекс соскоподібного відростка (Х12), індекс нижньощелепної ямки (Х13) та індекс камянистої частини (Х14); при білому розжарюванні - ширину (Х3) та висоту (Х4) соскоподібного відростка; довжину (Х7), ширину (Х8) та висоту камянистої частини (Х9) і вираховували обєм камянистої частини (Х10), індекс соскоподібного відростка (Х12) та індекс камянистої частини (Х14). На спалених до чорного та сірого ступенів розжарювання скроневих кісток корови, свині та вівці вимірювали ширину (Х1) та висоту (Х2) лускової частини, ширину (Х5) та довжину (Х6) нижньощелепної ямки і вираховували індекс лускової частини (Х11) та індекс нижньощелепної ямки (Х13). Варіаційно-статистичний аналіз показав, що нативні і спалені до чорного та сірого ступенів розжарювання скроневі кістки людини статистично достовірно (Р<0,001) відрізняються від скроневих кісток корови, свині та вівці за значеннями 6 метричних параметрів: ширини (Х1) та висоти (Х2) лускової частини, ширини (Х5) та довжини (Х6) нижньощелепної ямки, індексу лускової частини (Х11) та індексу нижньощелепної ямки (Х13).В дисертації наведено теоретичне узагальнення одного з актуальних питань судовомедичної антропології: визначення критеріїв діагностики видової належності, статі, краніотипу та зросту загиблої людини за факторними ознаками нативних і спалених до чорного, сірого та білого ступенів розжарювання скроневих кісток. Диференційними залишаються: ширина, висота та індекс лускової частини; ширина, довжина та індекс нижньощелепної ямки для нативних і спалених до чорного та сірого ступенів розжарювання обєктів. Метричні параметри скроневих кісток чітко обумовлені (r > 0,7) їх статевою належністю, що дозволяє за значеннями ширини, довжини і обєму камянистої частини, ширини і висоти лускової частини, ширини і висоти соскоподібного відростка проводити діагностику статі незалежно від структурного (нативного чи кремованого) стану кісткової тканини. Факторними в чоловічій сукупності визначено: висоту лускової, довжину та ширину

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ