Визначення трибологічних характеристик інструментів із покриттями та їх практичне застосування - Автореферат

Вирішення цих проблем з використанням методів прогнозуючого моделювання процесу різання і його складових дозволяє не тільки визначити взаємозвязки і сутність процесів при механічний обробці, а й значно підвищити продуктивність обробки та стійкість інструменту без значних додаткових матеріальних вкладень у виробництво. Існуючі теоретичні положення для визначення довжини контакту з передньою поверхнею РІ (Абуладзе Н.Г, Остафєв В.А., Зорев Н.Н.), як правило, не враховують привнесення зносостійких покриттів, мастильно-охолоджувальних речовин (МОР), тобто не реагують на зміну адгезійних властивостей контактуючих матеріалів на передній поверхні РІ. Вирішення поставлених задач в комплексі з моделюванням процесу різання дозволило б прогнозувати стійкісні характеристики РІ, умови його роботи, придатність покриття, що проектується, дати якісну та кількісну оцінки нових покриттів. Так, разом з загальноприйнятими методами підвищення зносостійкості РІ: нанесенням зносостійких покриттів, фрикційно-зміцнювальною обробкою, фізико-хімічною обробкою, обробкою холодом тощо, широке застосування отримали методи, які за допомогою керування механо-фізичними процесами в зоні тертя та різання і призначенням оптимальних режимів обробки, дозволяють значно підвищити зносостійкість РІ та його довговічність. Метою роботи є створення прогнозуючої математичної моделі і алгоритмів оптимального керування процесами механічної обробки різальним інструментом, в тому числі і з нанесеними зносостійкими покриттями та з використанням мастильно-охолоджуючих речовин на основі дослідження процесів, що відбуваються в зоні контакту на його передній та задній поверхнях.

Основні результати дисертаційної роботи викладені в 13 статтях, із яких 9 робіт у фахових виданнях ВАК та 2 патенти України на винахід.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається зі вступу, пяти розділів, загальних висновків, бібліографічного списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обєм дисертації складає 215 сторінок, в тому числі 100 рисунків, 27 таблиць та 142 найменування літературних джерел. Основна частина роботи містить 150 сторінок машинописного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, визначається наукова новизна та практична цінність отриманих результатів досліджень і приводиться її анотація.

В першому розділі виконано детальний аналіз процесів, що мають місце в поверхневих шарах РІ, які приводять до підвищення його стійкості при роботі на оптимальних режимах. Вказується, що цей ефект пояснюється комплексом факторів, серед яких створення на поверхнях РІ фрагментованого зносостійкого шару, зміна механізму зношування, утворення зносостійких плівок-окислів, стан тонких структур різних фаз інструментального матеріалу тощо. Показано, що зносостійкий фрагментований шар, який створюється на контактних поверхнях РІ при обробці на оптимальних швидкостях різання, зношується через невеликий проміжок часу. Для його відновлення необхідне періодичне “тренування” інструменту, але на режимах, які відповідають новим параметрам різального леза з урахуванням зношування. Для визначення нових режимів обробки необхідне створення аналітичної прогнозуючої моделі, яка б містила встановлені взаємозвязки між всіма параметрами процесу різання. Ситуація ускладнюється для інструментів з покриттями, тому що необхідно врахувати: зміну адгезійних властивостей поверхні РІ і коефіцієнтів тертя на передній та задній поверхнях інструменту, зношування покриття в процесі різання, зміну теплофізичних властивостей зони контакту за рахунок внесення шару із низькою теплопровідністю.

Аналіз існуючих аналітичних залежностей для визначення довжини пластичного контакту по передній поверхні інструменту (ППІ) показав їх неспроможність врахувати вплив покриттів та МОР.

Проведено огляд методів дослідження контактних явищ на передній поверхні РІ. Вказано на особливості процесу тертя при різанні та їх врахування при проведенні моделюючих експериментів. В результаті аналізу для дослідження адгезійної складової коефіцієнта тертя обрана схема визначення тангенційної міцності адгезійного звязку на зріз, яка дозволяє відділити деформаційну складову сили тертя.

Огляд експериментальних методів визначення сил та коефіцієнта тертя по задній поверхні РІ показав їх складність та тривалість, що змусило шукати більш точні, прості та швидкісні методики визначення необхідних параметрів процесу різання

В другому розділі викладені основні методичні аспекти роботи. Як обєкти досліджень були використані конструкційні сталі 45, У8, 40Х, ШХ15, Х12ПФ, 09Х18Н10Т, що оброблялись твердосплавними інструментами марок ВК6, ВК6Р, ВК8, Т5К10, Т15К6. Всі матеріали були виготовлені за стандартними технологіями заготівельного виробництва та порошкової металургії.

Дослідження параметрів процесу різання проводили на токарному верстаті мод. 1К62М, оснащеному приводом безступеневого регулювання чисел обертів шпинделя за допомогою спеціально створеного автоматизованого компютерного комплексу на базі УДМ-600, що дозволяло з високою дискретністю та точністю фіксувати зміни необхідних величин в режимі реального часу.

Визначення тангеційної міцності адгезійного звязку на зріз проводились на трибометрі конструкції проф. Внукова Ю.М.

Спеціальні покриття на інструментальних матеріалах отримували за допомогою установки іонно-камерної вакуумної ННВ-6,6-И1 ТУ 16-681 013-84.

Експериментальні дані оброблялись за допомогою методів математичної статистики і представлялись графічно.

Третій розділ присвячено дослідженню трибологічних властивостей контакту на передній поверхні різального інструменту.

Розрахунками за моделлю проф. Мазура М.П. показано, що зменшення коефіцієнта тертя на кінці ділянки пластичного контакту

IMG_c513b9c3-c9ac-45b8-b3a6-3f5822dd41de , яке, ймовірно, може бути викликане нанесенням покриття, призводить до зменшення коефіцієнта усадки, загального коефіцієнта тертя, збільшення максимальних нормальних напружень на вершині інструменту

IMG_ee78242d-ae30-4465-b546-d61f2eb4eac7 і середнього тиску на ділянці контакту

IMG_247ef6f5-1316-4cb1-8700-a08d5caba4cb , на що не в останню чергу впливає значне зменшення довжини контакту по передній поверхні інструменту

IMG_95a00bb8-9b72-47e1-80ba-63ffdae8d6f6 . Таким чином, при створенні аналітичних моделей в першу чергу необхідно максимально достовірно визначити коефіцієнт тертя

IMG_97877b6d-9ee8-4281-9d0f-9ad8f8f9125b в зоні переходу від пластичного до пружного контакту, де має місце рівновага між адгезійними і зсувними процесами.

Обрана схема моделюючих досліджень дозволяє визначити тангеційну міцність адгезійного звязку на зріз практично без впливу деформаційної складової тертя в умовах наближених до тих, що існують на ділянці пластичного контакту по передній поверхні інструменту.

Із аналізу залежності „сила тертя - кут повороту індентора”, було зроблено припущення, що на IV ділянці діаграми проявляється більш енергетично вигідна - підповерхнева пластична течія матеріалу контртіл. Розрахунок питомої сили тертя на цій ділянці підтвердив це припущення і показав, що величина

IMG_7de72940-1724-4a16-8640-0c0a2b643ea2 характеризує границю міцності на зсув матеріалу контртіла

IMG_22144291-3631-451f-9e02-fb0193741760 . Коефіцієнт адгезії поверхні індентора до оброблюваного матеріалу у порівнянні з еталоном визначався за методикою проф. Внукова Ю.М.:

IMG_179596e1-3ea5-42da-bc73-93c9725f09ae ,(1) де

IMG_ecc2b05b-12c8-489b-a68a-ddd74029b37a - опір оброблюваного матеріалу зсуву, який залежить від навантаження та температури;

IMG_31cb4473-7aa7-457c-aad8-2806cc6104aa

та

IMG_ccbaaaab-f474-451e-aab7-9d4a46f7aad2 - приріст сил тертя при однаковій для всіх випадків величині кута повороту

IMG_4c64302b-b9e2-4bb4-88ed-9c5809b80b9b сферичного індентора для досліджуваного та еталонного зразків відповідно.

Як встановлено експериментами,

IMG_c0142833-8e78-48b4-ba19-3fef4e9a5043 і

IMG_e5c3e262-e10d-4443-84a6-2cfbb475c3d2 практично рівні між собою і залежать тільки від нормального навантаження. З похибкою, що не перевищує похибку дослідів, для однакового нормального навантаження встановлено, що

IMG_0a9a2587-08ab-4831-b9c4-4aced3b6819e . Тоді коефіцієнт відносної адгезійної активності (ВАА) можна визначити наступним чином:

IMG_a9e3bc7b-aa8c-4457-a494-bb2f6dbc3ef4 (2)

Тобто, за запропонованим методом для оцінки ВАА, необхідно за однакових умов провести два досліди (для еталонного та досліджуваного матеріалів) і порівняти між собою тангенси кутів

IMG_98cd562c-911c-4664-ac11-36b287708e22 та

IMG_c05d942d-2b02-443c-ab05-7e8e3c53c8de . Перевагою методу є те, що не потрібна IV ділянка, яку в певних умовах важко досягнути.

Результати вимірювань ВАА свідчать, що нанесення зносостійкого покриття із TIN суттєво знижує коефіцієнт ВАА. Причому це зниження більш відчутне (до 60 %) для однокарбідних сплавів, тоді як для двокарбідних, які самі є менш адгезійно активними, зменшення не таке значне.

Тому слід відмітити, що застосування покриттів, які мають за мету зменшення адгезійного схоплювання доцільно використовувати лише у випадках, коли сам матеріал основи має високі показники ВАА.

Проведені дослідження показали, що при зміні нормального навантаження показник ВАА для різних матеріалів з покриттям і без нього залишається сталим.

Четвертий розділ присвячено дослідженню коефіцієнтів тертя на задній поверхні РІ. Базуючись на відомому методі екстраполяції сил на нульову товщину зрізу, було запропоновано використати для цієї мети явища, що відбуваються на задній поверхні інструменту (ЗПІ) протягом одного останнього оберту деталі, який вона виконує з моменту виключення механічної подачі до припинення сходу стружки по ППІ (рух різання не припиняється). За цей оберт траєкторія руху вершини леза від спіральної перейде на колову, а товщина зрізуваного шару поступово зменшиться від номінального значення

IMG_d6b9137a-9add-4735-8e8b-fa1389c08ea2 до нуля.

В певний момент часу на “останньому оберті” виникне ситуація, коли схід стружки по передній поверхні РІ припиниться, відповідно, зусилля на ній стануть рівними нулю і динамометр фактично буде фіксувати зусилля, що діють виключно на задню поверхню.

Важливою перевагою запропонованої методики є те, що вимірювання проходять безпосередньо в ході різання і, таким чином, вимоги, які висуваються до методів при дослідженні процесу різання, виконуються автоматично. Її можна застосовувати для будь-яких інструментів, в тому числі, з радіусом заокруглення різального леза. Для практичної реалізації цього методу було застосовано спеціальну установку, яка дозволяє з частотою до 5 КГЦ, фіксувати значення необхідних параметрів процесу різання і оперативно відслідковувати їх зміну на екрані ЕОМ. Встановлено, що момент припинення сходу стружки проявляється у вигляді горизонтальної ділянки на графіках зміни сил різання в часі. Методика захищена патентом України на винахід.

Перевірка достовірності зроблених гіпотез показала близьке збігання у порівнянні з класичним методом екстраполяції на нульову товщину зрізаного шару, особливо, коли врахувати вплив радіуса заокруглення вершини РІ.

Одержані залежності коефіцієнта тертя на ЗПІ для різних матеріалів показують, що для всіх оброблюваних матеріалів в зоні припрацювання від практично гострого різця до фаски зношування

IMG_ed18999a-ab02-4c2c-a9d5-fde55e1e5d8b =0,15 мм спостерігається екстремум залежності коефіцієнта тертя

IMG_e6907d2b-5aa3-48ec-82d4-63a811836b54 . Оскільки в цей період сама фаска зношування порівняно невелика, то очевидно, що

IMG_c1634022-cba5-4c3d-802a-e8ab0187d34e характеризує собою умови внутрішнього пластичного тертя на задній поверхні загальмованого шару. В подальшому із зростанням

IMG_b2c0bb8b-1f5c-4174-ae7e-012a148dabc9 , збільшується відносна довжина ділянки контакту з умовами, які наближаються до зовнішнього тертя, що викликає зниження

IMG_8e8bb98e-d2ab-4663-b347-4ce412a3b79c , з наступною стабілізацією.

Для різання інструментом з покриттям відчутний вплив покриттів на

IMG_cc5aaeb4-7ee4-468e-a5f9-8c56adf18fa1 має місце лише на початку зношування ЗПІ, коли довжина фаски зношування не перевищує 0,15 мм і довжина покриття на ній співрозмірна з довжиною ділянки, на якій покриття вже видалено.

В більшості випадків використання МОР залежність

IMG_aef26da0-f205-4f38-91ea-615d6939ca8c помітно нижча за аналогічну залежність для різання без застосування МОР. Зменшення

IMG_99266f47-6ac4-44dc-8df2-6927ce86b50f складає в середньому 16...35 %, що є достатньо суттєвим і може спричинити значні похибки при неврахуванні його в аналітичних розрахунках. Подібна форма залежностей дала змогу розробити спрощені методи визначення залежності

IMG_c2a8f53b-02b8-409d-9e64-b84c298395ee від параметрів процесу різання.

Пятий розділ присвячено створенню загальної моделі процесу різання пластичних матеріалів інструментами із покриттями, яка б враховувала всі явища, що мають місце в зоні різання і прогнозувала б їх в ході зношування інструменту.

В основу термомеханічної моделі процесу різання покладено принцип конвергенції сил, які діють на елемент стружки, а також врахована властивість системи різання пристосовуватись до збурень, викликаних зовнішніми чинниками (в даному випадку застосуванням покриттів).

Враховуючи визначене моделюючими експериментами значення коефіцієнта ВАА, запропоновано алгоритм на основі ітераційних циклів, який моделює цю властивість при встановленні дійсної довжини контакту по передній поверхні РІ. На першому етапі виконується повний цикл розрахунків за методикою М.П. Мазура з визначенням

IMG_96473b9e-9c06-402c-8333-12cf26e23799 в точці переходу від пластичного до пружного контакту для необхідних вихідних даних і інструменту без покриттів. Отримане на першому етапі значення

IMG_019903e6-a544-4230-a9e5-5686bb325117 коригується до величини

IMG_a21d1d15-eb66-4dc1-8da5-2b665a76e606 , яка відповідає обраному покриттю з врахуванням ВАА.

IMG_7c379438-a574-4171-a043-ace7b2fbb114

На першому циклі другого етапу після розрахунку контактних температур для інструменту з покриттям визначаються нові, більш точні значення нормальних і дотичних напружень з врахуванням впливу температури, а потім за допомогою ітераційного циклу і параметри зони деформації. Одразу після цього відбувається перехід до другого зовнішнього ітераційного циклу, на якому перевіряється рівність розрахованого

IMG_7af96615-f6c3-4462-955e-8b02c9857e72 з заданим значенням

IMG_b87436db-a1e7-49b4-bcc1-7aefefec429c для інструменту з покриттям, отриманим на першому етапі розрахунку. У випадку, коли різниця між дійсним і контрольним значеннями

IMG_36e812ae-d007-4a5c-b015-79ccd14d4796 перевищує відповідну величину, відбувається корекція довжини пластичної ділянки. Після закінчення зовнішнього ітераційного циклу розрахунковий процес повторюється до одержання стабільного результату - величина коефіцієнта усадки відрізняється від попередньої не більше ніж на встановлене значення. По закінченню повного циклу розрахунків отримані значення параметрів зони контакту відповідають обробці інструментом з покриттям.

При розробці моделі було враховано особливості поширення тепла між тепловими джерелами, що діють на поверхні клина, складеного із матеріалу основи, зносостійкого покриття та загальмованого шару.

Критерієм для визначення дійсної форми епюр контактних напружень на задній поверхні слугувала наступна умова - на останньому циклі „припрацювання-зношування” забезпечується повний контакт із вузлами моделі і приблизно рівна інтенсивність зношування в кожній точці. Розрахунок величин зношування контактних ділянок інструменту базувався на положеннях структурно-енергетичної теорії.

Проведені розрахунки по визначенню законів зміни контактних температур, напружень та інтенсивностей зношування в процесі припрацювання інструменту за допомогою удосконаленої моделі, яка б враховувала вплив властивостей покриття на контактні процеси показали, що встановлене проф. М.П. Мазуром явище вирівнювання епюр інтенсивностей зношування має місце у всіх без виключення випадках причому як на малих, так і на великих фасках. Однак, на відміну інструментів без покриття, епюра напружень розділена на дві частини, одна з яких відповідає покриттю, а інша - інструментальному матеріалу. Причому, напруження на ділянці, яка відповідає покриттю, дещо вищі, оскільки покриття, як правило, мають вищу граничну енергоємність

IMG_4436aa65-b189-44c0-8467-a25e47c874e8 ніж інструментальний матеріал, що вимагає більших напружень для рівномірного зношування. Враховуючи подібність епюр для всіх матеріалів, була запропонована спрощена методика визначення дотичних напружень тертя

IMG_aaec0b12-b507-466e-b04a-add423362d49 .

Експериментальна перевірка адекватності розробленої моделі проводилась з наступними умовами: точіння сталі 45 (

IMG_737d52ec-d29c-40aa-95db-f203fb7a0de4 МПА,

IMG_d7ba76c9-a7dc-4e01-8914-e48addf0703c МПА,

IMG_29a35a81-93fb-446d-b4ef-62b2f7847bb2 ,

IMG_e41e44b2-fac7-43af-b342-3e421b399327

IMG_8163fe0c-9541-46b1-8d4a-303e55d95020 ,

IMG_ba8227e6-7b48-42c9-bca0-40cbddecff54

IMG_65254c1b-527d-4190-b2c3-0d23e92acac2 ) різцем із Т15К6 (

IMG_9d446bb5-1fdd-4082-8b08-091ca5c564f5

IMG_1bbbb9ee-5b8e-4e52-8302-c1d31fbdd040 ) з покриттям TIN (

IMG_4c812bad-8930-4820-9fc8-560062a537b4

IMG_7dc80e7c-f098-4c70-9829-7c1642ce6d0b ) та умовами різання -

IMG_79b7faa6-c118-45f0-b01e-4e7a22c8aec8 ,

IMG_1d72f712-e32d-473f-b165-f44d315365c9 ,

IMG_f3c924e6-e08e-45d4-b70f-21b11457d448 мм,

IMG_e4d3cae7-585b-4456-88f9-673f2a13e896 мм/об,

IMG_167c0af0-b98b-445b-9df1-fb103cd8dc9e мм,

IMG_3c53e9dd-82ba-49e8-908e-be3a858e6f03 м/с.

В результаті розрахунку були отримані величини коефіцієнта усадки

IMG_fab0b048-210a-47a2-b1f7-b1fb199ccc5d та довжини контакту по ППІ

IMG_74a93b41-2ecf-437c-a2d6-b5b90e47cedb : Близький збіг цих величин, а також результатів інших дослідів, підтверджує адекватність розробленої моделі для опису контактної взаємодії між оброблюваним матеріалом та інструментом з покриттям.

Вдосконалена модель дозволяє встановити загальну картину напруженого, теплового і температурного полів у зоні різання з врахуванням адгезійних характеристик контактуючих матеріалів і, що найважливіше, дослідити їх поведінку в динаміці зношування у звязку з іншими факторами процесу різання.

Розроблена модель дозволила підтвердити гіпотезу про значний вплив теплофізичних властивостей покриттів. Підтверджено охолоджуючий ефект ділянки загальмованого тіла, причому зносостійке покриття при цьому грає роль каталізатора теплових процесів в різальному клині, а напрямок теплового потоку залежить від співвідношення теплопровідностей покриття та матеріалів інструменту і заготовки.

Для практичного використання розробленої моделі було використано підвищення стійкості РІ шляхом циклічного “тренування” на оптимальних режимах, які сприяють створенню на різальних кромках фрагментованої зносостійкої структури. Стратегія відновлювального циклу була розрахована за розробленою моделлю. Проведеними експериментами встановлено, що використання періодичного „тренування” на оптимальних режимах різання, розрахованих за моделлю, і наступної обробки на нормативних швидкостях різання дає ефект підвищення стійкості інструменту в 1,5...2 рази.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що оцінка адгезійних властивостей матеріалів зі зносостійкими покриттями достовірна лише в разі відносного, порівняльного її використання, оскільки неможливо повністю виділити вплив нормального навантаження на адгезійні та інші процеси в зоні контакту. Запропоновано спрощену методику визначення відносної адгезійної активності матеріалів зі зносостійкими покриттями, за тангенсом кута нахилу кривої сили тертя на ділянці її монотонного зростання.

2. Запропоновано новий експрес-метод визначення сил та коефіцієнта тертя на ЗПІ із використанням явищ, що відбуваються на ній протягом одного останнього оберту деталі, який вона виконує з моменту виключення механічної подачі до припинення сходу стружки по ППІ.

3. Показано, що залежності коефіцієнта тертя

IMG_326b062e-26a8-469c-9145-f5dff3a15761 від ширини фаски зношування

IMG_660255d1-5170-471d-b2b8-46a52ece826e для всіх досліджуваних матеріалів виявляють якісну подібність. В зоні припрацювання, яка простягається до величини

IMG_a8b71408-9003-4335-b28f-fbe76efa9066 =0,15 мм, спостерігається максимум залежності, який можна пояснити переважним впливом зсувних напружень загальмованого тіла, яке присутнє практично у всьому діапазоні швидкостей різання. При досягненні зони нормального зношування, збільшуються розміри фаски зношування і, починаючи з

IMG_1587b3cf-aafa-4d1c-b33e-852a7bc862f4 >0,3 мм, відбувається виположування залежностей і їх стабілізація.

4. При використанні покриттів відчутний вплив на

IMG_b4719477-d152-43d5-a35d-22e6c1ec9ce5 помітно лише при

IMG_44288139-43a5-40ec-be01-7556d601901b <0,15 мм, коли довжина покриття на фасці контакту порівняна з довжиною ділянки, на якій покриття вже видалено. Застосування МОР помітно знижує

IMG_f24948e8-4308-4ab1-989b-37bfe4c8e415 у всьому діапазоні фасок зношування

IMG_0cae89f7-9f63-4928-bd31-4bbee54d9632 , що свідчить про те, що МОР проникає безпосередньо в зону контакту і спричиняє зниження коефіцієнта тертя

IMG_d79f2e1e-f0f3-4dab-be8b-a1b5ce345b72 .

5. Запропонована методика врахування впливу адгезійної складової коефіцієнта тертя

IMG_9a43ffe3-d6eb-4f08-bb22-85e1cd23ee04 на довжину контактної ділянки по ППІ і зокрема її пластичної зони.

6. Вдосконалена методика теплофізичного аналізу зони різання для інструменту з покриттями. Підтверджено вплив покриттів на параметри зони контакту за рахунок перерозподілу температурних потоків.

7. Показано, що явище припрацювання поверхонь контакту і вирівнювання графіків інтенсивностей зношування для інструменту з покриттями відбувається за будь-яких комбінацій режимів різання, матеріалів інструменту, покриттів, заготовки, а одержані епюри контактних напружень складаються з декількох ділянок: - ділянки при вершині РІ на загальмованому тілі, на якій відбувається різке зменшення напружень за законом близьким до параболічного, причому, незалежно від часу роботи

IMG_49eb8bfc-83c5-4981-82b1-50eeea5bc1aa вона залишається незмінною;

- ділянки на кінці фаски зношування, на якій напруження зменшуються до нуля в точці завершення контакту;

- ділянок стабільних напружень, величина яких залежить від граничної енергоємності матеріалів на кожній з них.

Показано, що на ділянках ЗПІ, які відповідають покриттям з більшою граничною енергоємністю

IMG_e94d798e-e650-483a-809e-e240704f6ade , діють більші контактні напруження

IMG_27ca82af-7160-41e4-8206-a901fa3ab175 .

8. Визначені закономірності зміни напружень, температур на ППІ і ЗПІ та інтенсивностей теплових потоків в процесі зношування задньої поверхні інструменту з покриттями. Підтверджені гіпотези про комплексний вплив покриттів на загальну картину контактних напружень і температур та про низьку ефективність використання покриттів для інструментів з низькою адгезійною активністю. Виявлена охолоджуюча роль загальмованого тіла, яке відтягує на себе тепло з більш нагрітих ділянок інструментів з покриттями.

9. Явище „тренування” використане для підвищення стійкості РІ підтверджене і для інструменту з покриттями. Показано, що для більш повного використання ефекту припрацювання необхідно періодично проводити цикли „тренування” в ході всього періоду зношування РІ на температурних режимах, яким відповідає мінімальна інтенсивність зношування.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Мазур М.П., Милько В.В. Вплив коефіцієнта зовнішнього тертя на контактні процеси на поверхнях різального інструменту // Проблеми трибології.- №1.- 1999.- С. 69-70.

2.В. Остафєв, Р. Сілін, Я. Гладкий, М. Мазур, В. Милько Підвищення працездатності різального інструменту шляхом нанесення спеціальних покриттів на його поверхню// Машинознавство.- 1999.- №2.- С. 24-30.

3.Мазур М.П., Милько В.В. Моделювання контактної взаємодії для інструменту в умовах наростоутворення // Міжвузівський збірник “Наукові нотатки”.- Луцьк, 1999.- С. 140-149.

4.В.А. Остафєв, Мазур М.П., Милько В.В. Моделювання контактної взаємодії та зношування на задній поверхні різальних інструментів // Вісник Технологічного університету Поділля.- 1999.- №2.- С. 11-17.

5.Мазур М.П., Гладкий Я.М., Милько В.В. Про визначення сил і коефіцієнта тертя на задній поверхні різального інструменту // Проблеми трибології.- 2000.- №3, - С. 9-12.

6.Мазур М.П., Гладкий Я.Н., Милько В.В. Определение контактных нагрузок и коэффициента трения на задней поверхности режущих инструментов// Резание и инструмент в технологических системах. - Харьков: НТУ “ХПИ”, 2001. - С. 129-132.

7.Гладкий Я.М., Мазур М.П., Підченко С.К., Милько В.В., Таранчук А.А Комплекс для дослідження процесів в зоні різання // Проблеми трибології.- 2001.- №1. - С. 157-158.

8.Мазур М.П., Милько В.В. Метод визначення адгезійної активності матеріалів // Проблеми трибології.- 2002.- №1.- С. 129-133.

9.Мазур М.П., Милько В.В. Розробка САПР оптимальних умов різання пластичних матеріалів // Прогрессивные технологии и системы в машиностроении: Международный сб. трудов. - Донецк: ДОНГТУ, 1998. - Т.2, Вып. 6. - С. 183-186.

10.Пат. 31610 А України, МКИ 6 B 22 F 3/24. Спосіб підвищення зносостійкості твердосплавного різального інструменту / М.П. Мазур, В.В. Милько; Технологічний університет Поділля. - №98095170; Заявл. 30.09.1998; Опубл. 15.12.2000, Бюл. №7-ІІ.- 2 с.

11.Пат. 39602 А України, МКИ 7 G 01 N 3/58. Спосіб визначення сил на задній поверхні різального інструменту / М.П. Мазур, Я.М. Гладкий, В.В. Милько; Технологічний університет Поділля. - №2000116202; Заявл. 02.11.2000; Опубл. 15.06.2001, Бюл. №5.- 3 с.

12.Мазур М.П., Милько В.В. Розробка САПР оптимальних умов різання пластичних матеріалів // VI-та українсько-польська конференція “САПР в машинобудуванні - проблеми навчання та впровадження”.- Львів.- 1998.- С. 35-40.

13.Силин Р.И., Гладкий Я.Н., Мазур М.П., Бурлаков А.А, Милько В.В. Определение температур и контактных нагрузок на поверхностях режущего инструмента методом конечных элементов // Актуальні проблеми техніки та суспільства. Збірник статей викладачів та наукових співробітників Технологічного університету Поділля. - Вип. 2, 1996. - С. 84-91.