Визначення режиму гірничих робіт при змінних параметрах і інтенсивності відпрацювання ділянок залізорудного кар’єру - Автореферат

Досвід експлуатації карєрів свідчить, що при їх поглибленні гірничі роботи ведуться на значній кількості горизонтів. Це призводить до збільшення загального фронту гірничих робіт у карєрі, який вже зараз сягає 20-25 км. Тому цілком зрозумілою є тенденція на сучасних карєрах концентрувати гірничі роботи на їх окремих дільницях. Існуючі в цій теорії критерії та методи планування параметрів робочої зони карєру з урахуванням змінних якісних характеристик рудної сировини, взаємозвязку режиму гірничих робіт з проектною потужністю потребують удосконалення. Ідея роботи полягає у визначенні режиму гірничих робіт карєру шляхом зміни інтенсивності відпрацювання його ділянок, постановки цих ділянок у тимчасово неробоче положення й їх розконсервації та здійснення процесу внутрішнього відвалоутворення розкривних порід.Аналіз літературних джерел з питання теоретичних основ і методів оцінки та вибору режиму гірничих робіт свідчить, що більшість досліджень спрямовано на розроблення способів етапної розробки, раціональних схем розконсервації тимчасово неробочих бортів, параметрів концентрації гірничих робіт і методів їх визначення. При цьому існуючі методи оцінки режиму гірничих робіт не в повній мірі враховують взаємозвязок між технологічними параметрами елементів системи розробки, способу розконсервації тимчасово неробочих бортів і параметрами внутрішнього відвалоутворення, а також між режимом гірничих робіт і продуктивністю карєру. Тому було запропоновано новий критерій, в основу якого покладено ідею здійснювати оцінку варіантів режиму гірничих робіт за мінімальними відхиленнями розрахункових обємів видобутку різних технологічних сортів руди від їх оптимального співвідношення, яке визначається процесом збагачення. Тобто розроблений критерій враховує взаємозвязок режиму гірничих робіт і продуктивності карєру та у процесі планування режиму дозволяє досягти максимального наближення до плану за технологічними сортами руди. В основу методики визначення раціонального режиму гірничих робіт покладено ідею - концентрувати гірничі роботи на окремих ділянках карєру, вертикальна потужність яких визначається висотою консервації розкривних порід і залежить від способу постановки бортів карєру у ТНП та їх розконсервації.Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій дано розвязання актуальної наукової задачі, що полягає у встановленні залежності режиму гірничих робіт від продуктивності карєру, взаємозвязку між технологічними параметрами елементів системи розробки, способу розконсервації тимчасово неробочих бортів та параметрами внутрішнього відвалоутворення. Розвязання цієї задачі дозволило розробити методику визначення раціонального варіанта режиму гірничих робіт глибоких залізорудних карєрів. Аналіз теорії та практики визначення і регулювання режиму гірничих робіт глибоких залізорудних карєрів показав, що існуючі критерії та методи його оцінки не в повній мірі враховують залежності: режиму гірничих робіт від проектної продуктивності карєру, параметрів елементів системи розробки та внутрішнього відвалоутворення від способу розконсервації ТНБ. Регулювання режиму гірничих робіт необхідно здійснювати за запропонованим критерієм, в основу якого покладено ідею виконання оцінки варіантів за мінімальними відхиленнями поточних обємів видобутку різних технологічних сортів руди від їх планового співвідношення, яке визначається процесом збагачення. Встановлено, що відомі способи розконсервації ТНБ не забезпечують задану інтенсивність гірничих робіт у період реконструкції борту карєру, що може призвести до обмеження виробничої потужності карєру з гірничотехнічних умов.

Основний зміст викладено на 103 сторінках.. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій дано розвязання актуальної наукової задачі, що полягає у встановленні залежності режиму гірничих робіт від продуктивності карєру, взаємозвязку між технологічними параметрами елементів системи розробки, способу розконсервації тимчасово неробочих бортів та параметрами внутрішнього відвалоутворення. Розвязання цієї задачі дозволило розробити методику визначення раціонального варіанта режиму гірничих робіт глибоких залізорудних карєрів. Застосування розробленої методики підвищує ефективність розробки родовищ корисних копалин відкритим способом.

Найбільш важливі наукові та практичні результати роботи полягають у тому, що: гірничий залізорудний карєр розконсервація

1. Аналіз теорії та практики визначення і регулювання режиму гірничих робіт глибоких залізорудних карєрів показав, що існуючі критерії та методи його оцінки не в повній мірі враховують залежності: режиму гірничих робіт від проектної продуктивності карєру, параметрів елементів системи розробки та внутрішнього відвалоутворення від способу розконсервації ТНБ.

2. Регулювання режиму гірничих робіт необхідно здійснювати за запропонованим критерієм, в основу якого покладено ідею виконання оцінки варіантів за мінімальними відхиленнями поточних обємів видобутку різних технологічних сортів руди від їх планового співвідношення, яке визначається процесом збагачення. Цей критерій враховує залежність режиму гірничих робіт від продуктивності карєру.

3. Встановлено, що відомі способи розконсервації ТНБ не забезпечують задану інтенсивність гірничих робіт у період реконструкції борту карєру, що може призвести до обмеження виробничої потужності карєру з гірничотехнічних умов. Постановку бортів карєру у тимчасово неробоче положення та їх розконсервацію необхідно здійснювати за розробленим способом, який полягає в поділі тимчасового борту за висотою на дві ділянки - верхню і нижню. Відпрацювання цих ділянок здійснюється екскаватором типу драглайн за безтранспортною схемою. Гірнича маса верхньої ділянки укладається у тимчасовий відвал, а нижньої - у виїмку випередження. Спосіб дозволяє скоротити час реконструкції борту на 18%, та знизити собівартість розконсервації на 23%.

4. При поетапній розробці глибоких карєрів планування режиму гірничих робіт необхідно здійснювати горизонтальними шарами відпрацювання товщі порід, висота яких визначається глибиною консервації і залежить від робочих параметрів гірничого обладнання.

5. Розроблено методику визначення раціонального варіанта режиму гірничих робіт при змінних параметрах і інтенсивності відпрацювання ділянок залізорудного карєру, яка дозволяє підвищити ефективність розробки.

6. Розроблено технологію внутрішнього відвалоутворення при поетапному відрпрацюванні глибоких карєів, яка дозволяє розпочати цей процес ще до виходу гірничих робіт на проектний контур дна карєру.

7. Параметри технології внутрішнього відвалоутворення залежать від параметрів способу розконсервації тимчасово неробочих бортів і робочих параметрів гірничого обладнання.

8. Очікуваний економічний ефект від впровадження результатів дисертаційної роботи на карєрах ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг” складає 5,2 млн. грн./рік

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО В РОБОТАХ

1. Пыжик Н.Н., Луценко С.А. Обоснование критерия оценки и выбора режима горных работ железорудных карьеров // Разработка рудных месторождений- Вып. 88. - Кривой Рог, 2005. - С.7-10.

2. Патент на корисну модель України № 4375, 7Е21С41/00. Спосіб встановлення борта карєру в тимчасово непрацююче положення і його розконсервації / Пижик М.М., Луценко С.О.; Заявлено 05.04.2004; Опубл. 17.01.2005, Бюл. №1.

3. Луценко С.А. Новая технология постановки бортов карьера во временно нерабочее положение и их расконсервации // Вісник Криворізького технічного університету. - Вып. 11. - Кривой Рог, 2006. - С.6-9.

4. Луценко С.А. Методика оптимизации режима горных работ глубоких карьеров // Разработка рудных месторождений - Вып. 90.- Кривой Рог, 2006.- С. 27-30.

5. Луценко С.А. Технология внутреннего отвалообразования при поэтапной отработке глубоких месторождений // Матеріали Міжнародної конференції „Форум гірників - 2006”.- Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2006. - С. 218-223.