Нормативне регулювання та регіональні традиції землеоблаштування. Проблема виокремлення земель, які належали місту Севастополю. Визначення диференціації прав міста та Адміралтейства на володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами.
Аннотация к работе
Проблема виокремлення земель, які належали місту Севастополю на правах повного чи часткового володіння, була та залишається складною як з юридичної, так і історичної точки зору. Міське поселення формувалось як сукупність володінь різних форм власності, які були обєднані спільним адміністративним керуванням, вигонна земля ж належала виключно місту, тобто була громадською в прямому значенні цього слова; Специфіка Севастополя полягала в тому, що по відношенню до цього міста розділення землі на міську та вигонну не було актуальним: мова йшла про розмежування земель, які належали місту та Адміралтейству, причому останні включали в себе й вигонну землю. У відношенні від 8 лютого 1830 року за № 653, підготованому Чорноморською виконавчою експедицією на вимогу Тимчасового розпорядчого комітету, окреслені межі території, що перебувала у власності Адміралтейства та обєднувала ділянки № 1, 2, 9, 10, 12, 14, 15 (ділянки в межах міста, відведені Адміралтейству згідно з Комісейським планом від 5 листопада 1807 року), ділянку під № 24 та лісову Мекензієву дачу, тобто ділянки, придбані Адміралтейством в різні періоди часу. Згідно з планом Крузе, «для вигону міської худоби», тобто у власність місту, заплановано було передати територію від Кілен-бухти й хуторів під №№ 14 і 15 до лінії, що проходила перпендикулярно до західної частини міста, та землі, прилеглі до ділянок № 7, 8, 12 і 13.
Список литературы
1. Державний архів в Автономній республіці Крим (далі - ДААРК). - Ф.26. - Оп.1. - Спр.6904.
2. Там само. - Ф.377. - Оп.1. - Спр.258.
3. Законы гражданские с разъяснениями Правительствующего Сената и комментариями русских юристов / [сост. И.М. Тютрюмов]. Кн. 2. - М.: Статут, 2004 - 603 с. - (Классика российской цивилистики).