Визначення питомої активності розчину натрій хромату для ін’єкцій, міченого Хромом-51, за альфа випромінюванням - Курсовая работа

1.3 Огляд наукових джерел з даної проблематики МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ АКТИВНОСТІ В РОЗЧИНІ НАТРІЙ ХРОМАТ ДЛЯ ІНЄКЦІЙ, МІЧЕНОГО ХРОМОМ - 51, ЗА 2.1 Характеристика та сфера застосування розчину натрій хромату 2.2 Методика визначення питомої активності розчину натрію хромату, міченого хромом 51, за ?-випромінюванням4.1 Вибірка4.3 Інтерпретація результатів аналізу, одержаних за допомогою метрологічно атестованої методикиІсторія відкриття радіоактивності розпочалася з 1896 року, коли А.Берккель виявив, що уран мимовільно випускає випромінювання, яке він назвав радіоактивним. Але цим все не скінчилося, дослідження по радіоактивності зацікавило вчених. Гайтлер встановили експоненційне спадання згодом числа атомів чистого радіонукліда.І вже протягом 1902-1903 року Резерфорд з Содді прийшли вже до загального закону, який застосовувався до всіх радіоактивних перетворень. Вчені всього світу твердо засвоїли в той час, що неможливо перетворити одні хімічні елементи в інші, тому слід навіки поховати мрії алхіміків добувати золото зі свинцю. Коли на дві одиниці зменшується заряд ядра, що відбувається при альфа-розпаді, він "переміщається" вгору на 2 клітинки в таблиці Менделєєва.Методи аналізу, що засновані на радіоактивності, виникли в епоху розвитку ядерної фізики, радіохімії, атомної техніки, яка з успіхом використовується в теперішній час при проведенні різних аналізів, в тому числі і в промисловості. При дослідженнях саме цього методу, можна виділити чотири основні групи: радіоактиваційний аналіз; методи радіоізотопного розведення і деякі радіоіндикаторні методи; методи засновані на поглинанні та розсіянні випромінювань; чисто радіометричні методи. Цей метод може використовуватись у всіх випадках селективного утворення досліджувальними йонами нерозчинного осаду з міченим реагентом. Цей метод дає можливість визначити 10-15 елементів одночасно, проводити елементний аналіз складних сумішей і поверхневих шарів матеріалів, а також виявлення руд та свердловин без відбору проб, за допомогою переносних давачів[2]. Радіоактивність використовується при аналізі сумішей складного хімічного складу, які містять дуже близькі за своєю будовою компоненти, поділ та ідентифікація яких представляють дуже складну задачу, нерозвязну в рамках інших методів.Вибірка являє собою множину або сукупність певного обсягу, члени якої збираються і статистичні характеристики обчислюються таким чином, що в результаті можна зробити висновки або екстраполяцію із вибірки на всю популяцію або генеральну сукупність. Крім обсягу вибірки, істотну роль грає спосіб формування вибірки.Метрологічні характеристики - це характеристики властивостей засобу вимірювань, які нормуються для визначення результату вимірювання і його похибок. Характеристики, що встановлюються нормативно-технічними документами, називаються нормованими метрологічними характеристиками, а ті, що визначаються експериментально - дійсними метрологічними характеристиками.Отже, методи радіометрії знайщли широкого використання для вирішення різноманітних завдань, починаючи сферою досліджень радіоізотопних індикаторів і закінчуючи датуванням в архелогії і геології.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. РАДІОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД

1.1 Історична довідка: відкриття радіометричного методу аналізу, походження назви

Отже, методи радіометрії знайщли широкого використання для вирішення різноманітних завдань, починаючи сферою досліджень радіоізотопних індикаторів і закінчуючи датуванням в архелогії і геології. Звичайно вимірювання активності радіонуклідів проводять відносними методами: порівнянням досліджуваних радіоактивних джерел із зразками або за допомогою попередньо відкаліброваних приладів.

Кожен радіометричний метод має свої специфічні особливості і апаратуру. Загальним для всіх методів є використання радіоактивних ізотопів, що вимагає знання їх основних властивостей і техніки безпеки, а також необхідність вимірювання радіоактивності і вміння використовувати відповідну апаратуру.

ВСТУП

Аналітичну хімію можна визначити як науку або мистецтво визначення складу складної речовини, тобто елементів або сполук, які входять в неї. Аналітична хімія- це невідємна частина галузі хімії, як в цілому, оскільки в ній досліджуються хімічні, фізичні та біологічні властивості досліджувальної речовини.

Аналітична хімія є науковою дисципліною, яка тісно повязана з різними галузями хімічної науки і виробництва. Її методами користуються також у геології, біохімії, медицині, фізиці, сільськогосподарських та інших науках. Хімічний аналіз застосовується для контролю якості сировини, напівфабрикатів і готової продукції. З цього випливає, що кожна галузь науки і виробництва ставить перед аналітичною хімією свої специфічні завдання.

У наш час перед аналітичною хімією постали проблеми, які хіміки-аналітики змушенні вирішувати. Самі вимоги науки і техніки щодо визначення мікрокількостей безперервно зростають. У 1947 р. хіміки-аналітики визначали домішки, які становлять тисячі частки відсотка в основному матеріалі; тепер від хіміків-аналітиків вимагають методів, за допомогою яких можна визначити 10-10 % домішок, тобто знайти один атом одного елементу в присутності 10 або 100 млрд. атомів іншого елементу. Але разом з цим сучасна аналітична хімія має на своєму озброєнні понад 50 різних методів аналізу[1].

Сутність фізико-хімічного аналізу, заснована на основі праць Д.І. Менделєєва, Я.Г. Ван-Гоффа, Н.С. Курнакової та інших вчених, що полягає в вивченні співвідношень між складом та властивостями хімічних систем. Випадком фізико-хімічного аналізу є використаннярізних властивостей складних систем для визначення їх складу.

Широке розповсюдження фізико-хімічних методів аналізу, в першу чергу, повязане з тим, що ці методи володіють значно більшою чутливістю порівняно з хімічними методами.В звязку з тим, що в практиці аналітичної хімії все більше місця займає визначення слідів речовин, ця перевага фізико-хімічних методів стає особливо актуальною. Другою перевагою цих методів є селективність. В залежності від властивостей розрізняють такі групи фізико-хімічних методів: -оптичні методи, засновані на дослідженні властивостей аналізуючих систем;

-електрохімічні методи, засновані на дослідженні електрохімічних властивостей аналізуючих систем;

-методи аналізу, що засновані на дослідженні інших властивостей аналізуючих систем(методи, що засновані на радіоактивності) та деякі ін.

Отже, радіометрія відноситься до третьої групи методів[2].

Радіометрія - сукупність методів вимірювання активності радіонуклідів. Методи радіометрії використовують для вирішення різноманітних завдань, починаючи сферою досліджень радіоізотопних індикаторів і закінчуючи датуванням в архелогії і геології. Звичайно вимірювання активності радіонуклідів проводять відносними методами: порівнянням досліджуваних радіоактивних джерел із зразками або за допомогою попередньо відкаліброваних приладів.

Первісне застосування радіометричних методів в гірничій справі обмежувалася вирішенням лише одного технологічного завдання - попередня концентрація (надалі предконцентрація) корисних компонентів шляхом виділення з видобутої гірської масси перед наступними процесами дроблення і подрібнення порожніх порід. Досі ця задача є однією з найважливіших. Рівень розвитку техніки і технології дозволяє значно розширити можливості застосування радіометричних методів. З їх допомогою можна вирішувати різні технологічні завдання.

Радіоактивні ізотопи досить часто використовуються у хімічному аналізі. Кожен радіометричний метод має свої специфічні особливості і апаратуру. Загальним для всіх методів є використання радіоактивних ізотопів, що вимагає знання їх основних властивостей і техніки безпеки, а також необхідність вимірювання радіоактивності і вміння використовувати відповідну апаратуру[3].

Метою моєї курсової роботи є закріплення та поглиблення знань, які я отримала на лекціях, лабораторних заняттях та під час самостійної роботи, її виконання надало мені навички пошуку, аналізу та систематизації наукової інформації, здатність інтегрувати отримані знання для вирішення практичних завдань.1. Ф.Г. Жаровський Аналітична хімія / Ф. Г. Жаровський, А.Т. Пилипенко, І.В. Пятницький К. -1969.- ст. 3-5

2. Данин Д. С. Молодая гвардия / Данин Д. С., Резерфорд. - М.: 1966. - 167 с.

3. Шаповалов В.А. Физико-химические методы анализа лекарственных средств / уч. пособие для студентов ВУЗОВ / Шаповалов В.А., Черных В.П., Коваленко С.Н. - Х., из. НФАУ «Оригинал», 2006г., -147 с.

4. Мала медична енциклопедія. - М.: Медична енциклопедія. 1991-96 2. Перша медична допомога. - М: Велика Російська Енциклопедія. 1994. 3. Енциклопедичний словник медичних термінів. - М: Радянська енциклопедія. - 1982-1984

5. Васильев В. П. Аналитическая химия. Физико - химические методы анализа: Учеб. Для химико - технол. спец. вузов. - М.: Высш.шк.,1989. - 51 с.

6. Краткий курс радиохимии/Под. ред. А.В. Николаева. - М.,1969. - 269 с.

7. Ляликов Ю. С. Физико - химические методы анализа. / Издание 5-е, перераб. И доп. М., 1973. - 168 с.

8. Коростелев А. А Теоретические основы радиолокации / А.А. Коростелев, Н.Ф. Клюев, Ю.А. Мельник и др.; Под ред. В.Е. Дулевича. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Сов. радио, 1978. - 45-57 с.

9. Е. Башаринов Дослідження стану материкових покривів та акваторій методом високочастотної радіометрії / К. Ф. Бородін, А. С. Гурвич, М. С. Малкевич, А. М. Шутко 2009. - 44 с.

10. Яненко А. Ф.,Перегудов С. Н.Журнал/Вісник Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут. Серія: Радіотехніка. Радіоапаратобудування. 2004. - 78 с.

11. Коломійцев О.В. Дальність радіотеплолокаційного спостереження кореляційним виявлячем сигналів малорозмірних обєктів на поверхні землі / О.В. Коломійцев, В.В. Кудряшов // V наукова конференція ХУ ПС ім. І. Кожедуба «Новітні технології - для захисту повітряного простору»: наук.-техн. конф., 28-29 бер. 2009 р.: тези доп. - Х.: ХУПС, 2009. - С. 217.

12. Волосюк В.К., Павликов В.В., Кыонг Ву Та. Радиометрическое измерение дальности до пространственнопротяженного объекта.Журнал "Прикладная радиоэлектроника" 2014. - №2.

13. Смирнов, В. А. Обогащение руд и отходов цветных металлов [Текст] : монография / В. А. Смирнов, В. Н. Бредихин, А. И. Шевелев. - Донецк : ДОННТУ. - 2008. - 23 с.

14. В.П. Куценко Концептуальні проблеми радіометричних вимірювань низькоінтенсивних НВЧ-сигналів з періодичним порівняння / // Искусственный интеллект. - 2014. - 13 с.

15. Шаповалов В.А. Физико-химические методы анализа лекарственных средств / уч. пособие для студентов ВУЗОВ / Шаповалов В.А., Черных В.П., Коваленко С.Н. - Х., из. НФАУ «Оригинал», 2006г., - 172 с.

16. Алексеев В.Н., Количественный анализ, под ред. Доктора хим.наук Агасяна П.К. - М. «Химия», 1972. - 231 с.

17. JANOSOVAV., SYKOROVAM., STROFFEKOVAO., HAVRANEKE. Determinationofselectedelementsbyx-rayfluorescence. Spectrometry in liquid drug samples after the proconcentration with thioacetamide/ Anal. Chim. Acta. 2010. V 65. ? 1. P. 59-65.

18. Про метрологію та метрологічну діяльність: Верховна Рада України; Закон від 05.06.2014 № 1314-VII

19. Лурье Ю. Ю. Справочник по аналитической химии. М.: Химия. 1989. С. 267-275.

20. Дворкин В.И., Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. - M.: Химия, 2001. - 263 с.

21. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. //СПБ.: Речь, - 2004. - 48 с.

Размещено на .ru