Визначення клініко-імунологічних змін, що впливають на формування рецидивуючого перебігу бронхітів у дітей - Автореферат

При недостатності імунної системи не може відбутися нормальна імунна відповідь, що приводить до ускладненого перебігу захворювання, формування персистенції етіологічних чинників та нестійкого імунного захисту, часто не спроможного до реалізації імунної відповіді на патоген в необхідній мірі.Клінічні (Абатуров О.Є., 1991; Андрущук О.А. та ін., 1999; Марушко Ю.В., 1999) та імунологічні (Больбот Ю.К., та ін., 1999; Антипкін Ю.Г. та ін., 2001) літературні дані дозволяють припустити, що рецидивний бронхіт у дітей належить саме до таких процесів. Між тим, незважаючи на ускладнений клінічний перебіг рецидивного бронхіту як такий, що вказує на недостатність імунної системи та значною більшістю авторів визнається як клінічна ознака певного імунодефіциту, одностайної думки про стан імунної системи при рецидивному бронхіті немає (Бобровничий В.И., 1997). Але значна кількість дослідників вважає, що основні ланки імунної системи у дітей з рецидивним бронхітом суттєво не змінені і тому їх стан не може бути аргументом для проведення імунотерапії. Проведені дослідження дозволили визначити особливості реагування імунної системи на інфекцію у дітей з гострим та рецидивним бронхітом, виявити звязок між імунологічною реактивністю та перебігом захворювання. Вивчено вплив імуналу на окремі ланки імунної системи у дітей з рецидивним бронхітом в різних вікових групах у періоді загострення та у періоді ремісії.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання удосконалення імунотерапії дітей, хворих на рецидивний бронхіт, на основі вивчення особливостей їх клініко-імунологічного статусу та обгрунтування доцільності використання препарату ехінацеї пурпурової (імуналу) в комплексі лікувальних заходів при даній патології. Гострий період рецидивного бронхіту у дітей, на відміну від гострого бронхіту, характеризується невисоким підвищенням температури тіла, а у значної частини дітей (21%) відсутністю температурної реакції. Встановлено, що в гострому періоді рецидивного бронхіту, на відміну від гострого бронхіту, відбувається суттєве порушення фізіологічної регуляції з пригніченням Т-клітинної ланки імунітету: знижена адгезивна та проліферативна активність Т-лімфоцитів, значно знижений рівень тимуліну в сироватці крові. В сироватці крові та культуральному сердовищі лейкоцитів дітей з рецидивним бронхітом виявлявся ІФН та ФНП на всіх етапах розвитку захворювання. В періоді ремісії у дітей з рецидивним бронхітом спостерігається Е-РУК-пенія, активація комплементу, підвищення рівня IGG, зниження резервної бактерицидності нейтрофілів, зниження здатності лейкоцитів до продукції ?-ІФН та ФНП-а, що свідчить про наявність імунологічної недостатності в цьому періоді, яка мабуть, і являє собою основу для розвитку наступного рецидиву.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання удосконалення імунотерапії дітей, хворих на рецидивний бронхіт, на основі вивчення особливостей їх клініко-імунологічного статусу та обгрунтування доцільності використання препарату ехінацеї пурпурової (імуналу) в комплексі лікувальних заходів при даній патології.

1. Гострий період рецидивного бронхіту у дітей, на відміну від гострого бронхіту, характеризується невисоким підвищенням температури тіла, а у значної частини дітей (21%) відсутністю температурної реакції. Майже у всіх хворих (92%) не розвивається лейкоцитоз і практично не змінюється лейкоцитарна формула. Все це, разом з затяжним перебігом захворювання, може свідчити про нездатність організму відповідати адекватною адаптаційною реакцією на інфекцію.

2. Встановлено, що в гострому періоді рецидивного бронхіту, на відміну від гострого бронхіту, відбувається суттєве порушення фізіологічної регуляції з пригніченням Т-клітинної ланки імунітету: знижена адгезивна та проліферативна активність Т-лімфоцитів, значно знижений рівень тимуліну в сироватці крові.

3. В сироватці крові та культуральному сердовищі лейкоцитів дітей з рецидивним бронхітом виявлявся ІФН та ФНП на всіх етапах розвитку захворювання. В гострому періоді захворювання продукція ІФН та ФНП збільшувалась, мабуть завдяки індукторній активності продуктів мікроорганізмів. Здатність лейкоцитів до індукованої ФГА продукції ІФН та індукованої ЛПС продукції ФНП також збільшувалась. Після лікування продукція ІФН зменшувалась, а продукція ФНП залишалась на високому рівні відповідно до значно підвищеної здібності лейкоцитів до індукованої in vitro продукції ФНП в цьому періоді.

4. У 25% хворих з рецидивним бронхітом в гострому періоді сироватковий ІФН не визначався або рівень його залишався низьким. Встановлено, що між показниками інтерферонового статусу та клінікою рецидивного бронхіту існує достовірний взаємозвязок: у хворих з низьким рівнем сироваткового ІФН в гострому періоді захворювання спостерігалась відсутність адекватної температурної реакції та триваліший перебіг рецидиву, що свідчить про важливу роль інтерферону у розвитку захворювання.

5. У дітей з рецидивним бронхітом в гострому періоді визначався високий рівень спонтанної бактерицидності фагоцитів та зниження функціонального резерву. У частини дітей одужання супроводжувалось суттєвим зниженням спонтанної бактерицидності уже на 5-ту добу і далі так, що у цих дітей цей показник може відігравати роль прогностичного критерію. Характерною для них була менша тривалість лихоманки, зменшення тривалості кашлю, більш швидке відновлення активності.

6. В періоді ремісії у дітей з рецидивним бронхітом спостерігається Е-РУК-пенія, активація комплементу, підвищення рівня IGG, зниження резервної бактерицидності нейтрофілів, зниження здатності лейкоцитів до продукції ?-ІФН та ФНП-а, що свідчить про наявність імунологічної недостатності в цьому періоді, яка мабуть, і являє собою основу для розвитку наступного рецидиву.

7. Вперше в схемі лікування дітей з рецидивним бронхітом застосовано імунал, який позитивно впливає на динаміку одужання, що проявляється достовірно більш швидким зворотнім розвитком основних клінічних симптомів хвороби та зменшенням частоти рецидивів. При цьому препарат здійснює значний позитивний вплив на бактерицидну активність нейтрофілів, знижуючи спонтанну бактерицидність уже на 4-5 день лікування і збільшуючи функціональний резерв фагоцитів. Також відмічається суттєва нормалізація інших показників активності імунної системи: зниження спонтанної продукції інтерферону, підвищення проліферативної активності лімфоцитів, збільшення кількості Е-РУК, Ем-РУК, ауто-РУК, зменшення кількості 0-лімфоцитів.

8. Отримані дані свідчать, що формування рецидивуючого характеру інфекційного процесу у хворих на рецидивний бронхіт дітей здійснюється в результаті порушення у них спроможності до розвитку адекватних пристосовчих реакцій та наявності суттєвих змін в фізіологічній регуляції активності імунної системи за участю тимічних гормонів та деяких цитокінів. Використання імуналу сприяє нормалізації активності імунної системи і суттєво підвищує ефективність лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для вчасного виявлення та терапії імунологічних ускладнень у дітей з рецидивним бронхітом рекомендується проводити клініко-імунологічний моніторинг.

2. Позитивна динаміка НСТ-тесту, тобто зниження спонтанної бактерицидності нейтрофілів на 4-5 день і далі від початку лікування, супроводжується покращанням клінічного стану дітей і може бути прогностичним критерієм.

3. З метою підвищення ефективності базисного лікування рецидивного бронхіту рекомендується включення в комплексну терапію імуналу, враховуючи його значний позитивний вплив на активність імунної системи в цілому.

4. Серед дітей з рецидивним бронхітом значно частіше, ніж в загальній популяції виявляється дефіцит IGA та компмеленту, тому для скринінгу вроджених імунодефіцитів доцільно проводити імунологічне дослідження в першу чергу цих дітей.

1. Коновал Н.В., Тарануха Л.I., Бондаренко С.Г Деякі субпопуляції Т- i В- лімфоцитів у дітей, які часто i тривало хворіють, з гострим бронхітом в динаміці традиційного лікування та з використанням імуналу (LEK, Словенія) // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології.- Львів, 1996.- Вип.1, № 1.- C. 124-125

2. Шевчук Г.В., Тарануха Л.I., Зубаток В.І. Вплив імуналу (LEK, Словенія) на вміст ауторозеткоутворюючих клітин у дітей, які часто i тривало хворіють, з гострим бронхітом //Формування здоровя населення в Дарницькому районі м.Києва: Тез. докл. - Київ, 1997. - С.60

3. Віхоть М.Ю., Тарануха Л.І. Індукуюча дія імуналу на функціональну активність фагоцитів крові при патологічному процесі //Формування здоровя населення в Дарницькому районі м.Києва: Тез. докл. - Київ, 1997. - С.48

4. Нікольський І.С., Нікольська В.В., Віхоть М.Є., Кушко Л.Я., Фіткевич М.М., Кадькаленко Г.Г., Тарануха Л.І., Горбань Г.В. Ефективність використання препарату ехінацеї “Імунал” у терапії гострого бронхіту // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1998.-№6.-С.61-63

5. Никольский И.С., Никольская В.В., Кушко Л.Я., Вихоть Н.Е., Тарануха Л.И., Кадькаленко А.Г., Тосенко Е.П., Андрианова И.В., Коновал.Н.В., Копылова Е.И., Смольникова Л.И., Фиткевич М.Н., Майорова Н.В., Шевчук Г.В., Падалка Н.А. Клинико-иммунологические исследования лечебной эффективности иммунала при остром бронхите у часто и длительно болеющих детей // Лікарська справа. - 1998. - № 6 (1040). - С. 128-131

6. Тарануха Л.И. Эффективность применения сока эхинацеи при остром бронхите у детей // І національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: Збірка тез.-Алушта,1998.-С.84

7. Нікольський І.С., Нікольська В.В., Тарануха Л.І. Клініко-імунологічний статус дітей, хворих на гострий бронхіт // Стан медичного забезпечення постраждалого населення від наслідків аварії на ЧАЕС: Тез. доп.наук.-практ. конф. - Київ, 1999.- С.45-46

8. Тарануха Л. И., Фиткевич М.Н. Клинико-иммунологический статус детей больных острым бронхитом // Імунологія та алергологія.- 1999.- №3.- С.87

9. Нікольський І.С., Тарануха Л.І., Кадькаленко А.Г. Вміст фактору некрозу пухлин у часто і тривало хворіючих дітей-киян в динаміці лікування гострого бронхіту // Медична допомога та стан здоровя постраждалого населення. 14 років після аварії на ЧАЕС: Тез. доп.наук.-практ. Конф. - Київ, 2000.- С.37-38

10. Нікольський І.С., Тарануха Л.І. Вивчення спонтанної бактерицидності нейтрофілів у дітей з гострим та рецидивним бронхітом // Імунологія та алергологія.-2002.-№2.-С.43-44

11. Тарануха Л.І. Особливості продукції інтерферону та фактору некрозу пухлин у дітей з рецитивним бронхітом у динаміці лікування // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами”, Київ, 2003. - С.293-294.

12. Тарануха Л.І. Цитокіновий статус та функціональна активність фагоцитів у дітей з рецидивним бронхітом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: збірник наукових праць. - Випуск 5(58). -Київ; Луганськ; Харків, 2004.- 400 с., С. 89-95

13. Нікольський І.С., Тарануха Л.І., Нікольська В.В., Уманець Т.Р. Клініко-імунологічні зміни, що впливають на формування рецидивуючого перебігу бронхітів у дітей // Імунологія та алергологія. - 2005. - №3. - С.102.

14. Нікольський І.С., Тарануха Л.І., Нікольська В.В., Уманець Т.Р. Роль загальної реактивності у формуванні рецидивного бронхіту // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: збірник наукових праць. - Випуск 6(69). -Київ; Луганськ; Харків, 2005.- 253 с., С. 106-110.

15. Тарануха Л.І. Клініко-імунологічний статус дітей з рецидивним бронхітом // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини”, Харків, 2005. - С. 89-90.

16. Нікольський І.С., Тарануха Л.І. Ендокринна функція тимусу та функціональна активність Т-лімфоцитів у дітей з рецидивним бронхітом // Імунологія та алергологія. - 2005. - №4. - С.45-47.