Визначення ефективності профілактичних заходів проти дифтерії та удосконалення епідеміологічного нагляду за цією інфекцією в Збройних Силах України - Автореферат

В останнє десятиріччя в умовах погіршання епідемічної ситуації з дифтерії серед цивільного населення, аналогічні інфекційні процеси відбувалися серед військовослужбовців Збройних Сил України (ЗСУ). Однак, на сьогодні незясованими залишаються провідні чинники, що обумовлюють епідемічне неблагополуччя з дифтерії в ЗСУ та впливають на ефективність заходів профілактики цієї інфекції серед військовослужбовців в різних регіонах дислокації, видах та родах військ. Складна епідемічна ситуація з дифтерії у військових колективах обумовлює необхідність визначення ефективності профілактичних заходів проти дифтерії та удосконалення епідеміологічного нагляду за цією інфекцією в ЗСУ, що буде сприяти підтриманню необхідного рівня боєздатності особового складу та боєготовності військ в мирний та воєнний час. Робота виконувалася згідно з планом науково-дослідної роботи Української військово-медичної Академії МО України “Вивчення рівня напруги імунітету щодо дифтерії та правця у військовослужбовців ЗСУ”: шифр “ІМУНІТЕТ” номер державної реєстрації 0102U003965. Вивчити стан антитоксичного протидифтерійного імунітету та інтенсивність циркуляції збудника дифтерії серед військовослужбовців, зокрема, молодого поповнення особового складу строкової служби військових частин Центрального підпорядкування та Північного оперативного командування.Робота містить матеріали по вивченню епідемічної ситуації з дифтерії серед військовослужбовців у військах колишнього СРСР, які дислокувалися в Україні (1987-1992рр.), а з 1993р. За даними “Медичних звітів про стан здоровя та захворюваності особового складу” (форма 3 мед.) та офіційних річних звітів регіональних і територіальних санітарно-епідеміологічних загонів (форма 8 мед.), були проаналізовані показники захворюваності на дифтерію в ЗСУ загалом, а також по окремим оперативним командуванням (42 звіти), по видам і родам військ (56 звітів) за період з 1987р. по 2000р. При аналізі захворюваності використовувалися конюнктурні огляди (14) санітарно-епідеміологічних закладів МО України за 1987-2000рр., матеріали епідеміологічного розслідування причин виникнення 123 випадків дифтерії при розвитку групових захворювань та спалахів за період 1994-1999рр. Аналіз рівня циркуляції збудника дифтерії серед особового складу ЗСУ в 1993-1997рр. проводили за даними мікробіологічних досліджень (4021 військовослужбовця) на базі ЦДСЕН ЗСУ. Епідемічна ситуація з дифтерії у ЗСУ в 1987-2000рр. Встановлено, що в умовах розвитку епідемії дифтерії серед цивільного населення України протягом 1991-2000рр. в ЗСУ спостерігалася небезпечна епідемічна ситуація з дифтерії. Однак, захворюваність на дифтерію серед особового складу ЗСУ статистично достовірно (t коливається від 2,9 до 17,9; p<0,05), багатократно перевищувала (від 4 до 35 разів) по роках відповідні показники серед дорослого населення України (згідно з даними “Довідника інфекційних хвороб” МОЗ України за 1998-2000рр.).Захворюваність та смертність від дифтерії серед військовослужбовців, які зросли в 1996р. до 124,6 та 4,56 на 100 тис. військовослужбовців відповідно, набагато перевищували аналогічні показники серед цивільного населення відповідних вікових прошарків. Встановлено, що провідним фактором ризику епідемічного неблагополуччя з дифтерії в Збройних Силах України протягом 1990-2001рр. був низький рівень антитоксичного протидифтерійного імунітету серед молодого поповнення військовослужбовців строкової служби (частка незахищених серед обстежених коливалася від 64,2±2,2% у 1993р. до 25,3±2,0% в 1998р.) на фоні високої інтенсивності циркуляції збудника дифтерії в 1993-2000рр. (від 1,1% до 4,8% обстежених). Сезонні осінньо-весняні коливання захворюваності відповідають періодичності надходження до військових колективів молодого поповнення, а середня багаторічна захворюваність військовослужбовців строкової служби за період 1987-1997рр. в 5 разів перевищувала відповідний показник серед офіцерів і прапорщиків - 55,9 проти 11,0 на 100 тис. військовослужбовців.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У Збройних Силах України в 1990-2001рр. склалася небезпечна епідемічна ситуація з дифтерії. Захворюваність та смертність від дифтерії серед військовослужбовців, які зросли в 1996р. до 124,6 та 4,56 на 100 тис. військовослужбовців відповідно, набагато перевищували аналогічні показники серед цивільного населення відповідних вікових прошарків. Рівень захворюваності на дифтерію солдатів та сержантів в 2000 році залишається високим і перевищує в 6 разів відповідний показник в період епідемічного благополуччя (35,3 проти 6,3 на 100 тис. в 1990р.).

2. Встановлено, що провідним фактором ризику епідемічного неблагополуччя з дифтерії в Збройних Силах України протягом 1990-2001рр. був низький рівень антитоксичного протидифтерійного імунітету серед молодого поповнення військовослужбовців строкової служби (частка незахищених серед обстежених коливалася від 64,2±2,2% у 1993р. до 25,3±2,0% в 1998р.) на фоні високої інтенсивності циркуляції збудника дифтерії в 1993-2000рр. (від 1,1% до 4,8% обстежених). Сезонні осінньо-весняні коливання захворюваності відповідають періодичності надходження до військових колективів молодого поповнення, а середня багаторічна захворюваність військовослужбовців строкової служби за період 1987-1997рр. в 5 разів перевищувала відповідний показник серед офіцерів і прапорщиків - 55,9 проти 11,0 на 100 тис. військовослужбовців.

3. Виявлено високу епідеміологічну та імунологічну ефективність планової ревакцинації юнаків на етапах підготовки, приписки та призову до військової служби. Зростання показників щепленості та специфічного імунного захисту молодого поповнення обумовило зниження захворюваності на дифтерію серед військовослужбовців строкової служби військових частин центрального підпорядкування в 29 разів (з 583,3 в 1996р. до 20,1 в 1999р. на 100 тис.).

4. Здійснення превентивної антибіотикопрофілактики в системі протиепідемічних заходів проти дифтерії серед хворих на ангіни, неспецифічну ЛОР-патологію та осіб, що часто хворіють на цю патологію, сприяє попередженню розвитку вторинних випадків дифтерії в осередках (0,21±0,01% випадків дифтерії серед цього контингенту проти 2,04±0,43% серед осіб контрольної групи).

5. Запропонована система епідеміологічного нагляду за дифтерією в Збройних Силах України з введенням обовязкового контролю з боку лікаря-епідеміолога за проведенням профілактичних заходів серед призовників на етапах підготовки, приписки та призову на військову службу, що забезпечує значне зниження захворюваності на дифтерію та формування умов для збереження тенденції поступового зменшення показників захворюваності та смертності.

1. Устінова Л. А., Нарожнов В.В., Мариниченко О.Н. Епідеміологічний нагляд за дифтерією в ЗСУ // Проблеми військової охорони здоровя. - 1999. - № 5. - С. 450-462.

Особистий внесок - збір та статистична обробка даних, епідеміологічна оцінка системи епідеміологічного нагляду за дифтерією ЗСУ.

2. Устінова Л. А., Хижняк М.І., Нарожнов В.В. Стан проблеми та деякі напрямки по профілактиці дифтерії // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т. 3, №1. - С. 147-150.

Особистий внесок - епідеміологічний аналіз проблеми, написання основного тексту статті.

3. Устінова Л.А. Стан колективного імунітету по відношенню до дифтерії серед молодого поповнення ЗСУ // Проблеми військової охорони здоровя. - 2000. - № 7. - С. 188-192.

4. Устінова Л.А., Курпіта О.О., Тетеньова О.О., Кошіль М.Д. Імунологічний моніторинг захисту проти дифтерії молодого поповнення особового складу строкової служби військових частин Центрального підпорядкування ЗСУ // Проблеми військової охорони здоровя. - 2001. - № 10. - С. 236-239.

Особистий внесок - планування та проведення дослідження імунного захисту проти дифтерії молодого поповнення ЗСУ, епідеміологічний аналіз отриманих даних.

5. Устінова Л.А., Нарожнов В.В., Хижняк М.І., Косарчук В.В., Мороз П.І. Оцінка ефективності системи медичного забезпечення на етапах підготовки молоді та призову до військової служби в ЗС України в сучасних епідемічних умовах // Проблеми військової охорони здоровя. - 2001. - № 10. - С. 240-242.

Особистий внесок - підбір, обробка даних та епідеміологічна оцінка ефективності системи медичного забезпечення на етапах підготовки молоді та призову до військової служби в ЗСУ.

6. Устінова Л.А., Кошіль М.Д., Нарожнов В.В., Максименко Т.С. Динаміка імунного захисту проти дифтерії молодого поповнення ЗСУ // Проблеми військової охорони здоровя. - 2001. - № 8. - С. 296-299.

Особистий внесок - підготовка та проведення серологічного дослідження імунного захисту проти дифтерії молодого поповнення ЗСУ, оцінка отриманих даних.

7. Устінова Л. А., Колесніков М.М., Нарожнов В.В. Певні напрямки профілактики дифтерії в ЗСУ // Проблеми військової охорони здоровя. - 1999. - № 5. - С. 450-462.

Особистий внесок - оцінка ефективності заходів профілактики дифтерії в ЗС України, написання основного тексту статті.

8. Устінова Л.А., Колесніков М.М., Нарожнов В.В. Сучасні аспекти імунопрофілактики дифтерії в ЗСУ // Збірник праць науково-практичної конференції, присвяченої пятирічному ювілею Ірпінського військового госпіталю МОУ КВМЦ. - Київ: Дія. - 1999. - С. 132-133.

Особистий внесок - організація та проведення серологічних досліджень, підбір літературних джерел.

9. Устінова Л. А., Нарожнов В.В., Хижняк М.І. Наукове обґрунтування медико-організаційних заходів профілактики дифтерії в ЗСУ // Современные аспекты военной медицины. - Киев: Фолиант.- 1998. - С.298-301.

Особистий внесок - аналіз захворюваності на дифтерію особового складу ЗСУ за 1993-1997 рр.

10. Устінова Л.А., Кошіль М.Д., Нарожнов В.В., Максименко Т.С. Профілактика ангін, як важлива складова медико-організаційних заходів профілактики дифтерії в ЗСУ // Проблеми військової охорони здоровя. - 1998. - № 4. - С. 190-192.