Визначення давності настання смерті у судово-медичній експертизі - Методичка

бесплатно 0
4.5 121
Традиційні і сучасні критерії визначення давності настання смерті для потреб повсякденної судово-медичної практики. Лабораторні методи визначення давності настання смерті. Рекомендації щодо підвищення якості судово-медичних досліджень (експертиз).

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Майже у кожному конкретному випадку слідчо-судові органи ставлять питання - «Коли настала смерть?» або «Скільки часу минуло з моменту настання смерті?». Час настання смерті людини в судовомедичній практиці частіше є невідомим, хоча встановлення його багато в чому визначає подальший хід розслідування справи, допомагає у розкритті злочинів проти особи, викриттю злочинців. Давність настання смерті - це час, що минув із моменту смерті людини до першого огляду (дослідження) трупа на місці його виявлення чи в морзі.Вони базуються на явищи пережиття тканин, тобто, після зупинки кровообігу тканини гинуть поступово.1) Удар неврологічним молоточком чи іншим зручним аналогічним предметом по розгинальній поверхні передпліччя у точці, розташованій на променевій кістці, відступивши 4-5 см нижче ліктьового суглобу, викликає розгинання кисті. При таких ударах по тильній поверхні кисті (в пястній ділянці) відбувається зближення пальців рук. При ударах по передній поверхні стегна (7-8 см вище надколінка) підтягується надколінок (колінна чашечка). Позитивна реакція мязів при описаних подразненнях свідчить про те, що з моменту смерті минуло 1-1,5 год, іноді 1,5-2 год. 2) Удар зі значною силою по будь-якому мязу трупа (проба Прокопа) (найзручніше - по m. biceps brachii або m. quadriceps femori) у поперечному напрямку довгастим предметом з вузькою поверхнею (наприклад, спинкою великого секційного ножа) викликає ідіомязевий валик чи пухлину, вираженість яких залежить від тривалості посмертного періоду.З метою визначення ДНС використовують реакцію на атропін і пілокарпін мязів райдужної оболонки очей, що регулюють ширину зіниці. При введенні 1% розчину атропіну розширення зіниць спостерігалось потягом 24 годин після настання смерті. Реакція зіниць на введення атропіну і пілокарпіну до 24 годин з моменту настання смерті практично не знижувалася, а після вказаного терміну - припинялася. При цьому, якщо послідовно спочатку вводити атропін, а через деякий час пілокарпін, то спостерігається подвійна реакція зіниць, тобто, спочатку їх розширення, потім звуження, причому подвійна реакція визначається протягом 10 годин після настання смерті. Пропонують також будувати графіки зміни електрозбудливості різних груп мязів залежно від ДНС, що полегшує визначення часу, що минув після настання смерті.Сперматозоїди зберігають свою життєздатність протягом деякого часу після смерті чоловіків.До достовірних ознак смерті відносяться ранні трупні процеси: трупні плями, трупне заклякання, охолодження трупа, висихання трупа, які можуть бути використані для визначення давності настання смерті,При перебуванні трупа в умовах «кімнатної» температури можна орієнтуватись на середнє пониження температури мертвого тіла на 1°С за 1 год (на скільки градусів знизилась температура тіла на момент огляду трупа на місці його виявлення, стільки годин минуло після смерті). Тобто, якщо труп перебуває у середовищі з більш низькою температурою повітря (восени, взимку), для визначення темпу його охолодження необхідно виміряти температуру трупа двічі (через 0,5 чи 1 год після першого вимірювання) і зробити відповідні розрахунки. Якщо о 10 год його температура була 32°С, то смерть настала за 1,7 год до цього часу (37°-32°=5°:3=1,7), тобто близько 8.20-8.30 год ранку. Наприклад, Бурман (1861) встановив, що зниження температури трупа за 1 год в середньому становить 0,839°С і рекомендував визначати час, що минув після смерті, за такою формулою: t = (36,9-Т):0,889, де t - час, що минув після настання смерті (в годинах), T - температура трупа в градусах Цельсія. У ході виконаного дослідження температурних показників трупа в післясмертному періоді впродовж 24 годин після настання смерті виявлено наявність на тілі чотирьох теплозберігаючих ділянок: пахвова; проекції печінки; здухвинна; поперекова, в яких, порівняно з іншими ділянками тіла температурні показники є вищими та стабільними, що дозволило визначити їх як зони для дослідження зниження температури тіла трупа в післясмертному періоді.Якщо очі трупа відкриті, а висихання рогівок відсутнє, після настання смерті минуло менше 3-4 год.Встановлення ДНС проводять за часом появи трупних плям і визначенням граничного часу стадій їх розвитку. Використовують 3 основні методи обєктивної ліворометрії (дослідження трупних плям): зникнення, поблідніння, відновлення чи відсутність зміни їх кольору при натискуванні; визначення сили, необхідної для їх зміни; визначення часу, протягом якого після натискування трупні плями відновлюються до первісного кольору. • Час зміни (відновлення) забарвлення трупних плям фіксується секундоміром. Туровець (1956), досліджуючи трупні плями за допомогою мікродинамометра, виділив 3 групи трупів, залежно від кількості і стану крові в них, а також поділив І і ІІ стадії розвитку трупних плям на дві фази кожну, що спростило і підвищило обєктивність визначення середніх термінів ДНС, які представлені у таблиці 12. Час, що минув після смерті (год)Час появи і розвиток трупного заклякання дуже коливається, залежно від зов

План
ЗМІСТ

Вступ

1. Суправітальні реакції

1.1 Реакція скелетної мускулатури на механічне подразнення

1.2 Реакція гладких м‘язів райдужної оболонки ока на хімічні подразники

1.3 Електричні реакції

1.4 Здатність тканин сприймати барвники

1.5 Життєздатність сперматозоїдів

2. Ранні трупні явища

2.1 Охолодження трупа

2.2 Трупне висихання

2.3 Трупні плями

2.4 Трупне заклякання

3. Пізні трупні явища

3.1 Гниття трупа

3.2 Природне скелетування трупа

3.3 Муміфікація трупа

3.4 Жировіск

3.5 Торфяне дублення

4. Лабораторні методи визначення ДНС

5. Використання деяких інших ознак при визначенні ДНС

5.1 Зміна емалі зубів

5.2 Зміни рогівки ока

5.3 Дослідження вмісту шлунково-кишкового тракту

5.4 Наповнення сечового міхура

5.5 Ентомофауна трупа

5.6 Перебування трупа у воді

5.7 Дані огляду місця виявлення трупа

Резюме

Рекомендована література

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?