Біометричні характеристики оклюзійної поверхні зубних рядів при інтактному ортогнатичному та прямому прикусі у пацієнтів віком від 21 до 60 років і старше. Комплексні клініко-морфологічні паралелі вікових змін сформованого зубо-щелепного апарату.
Вивчення проблеми оклюзії та артикуляції має велике загальнобіологічне та загальномедичне значення, тому серед інших особливе місце посідають дослідження морфологічного еквіваленту функції.З таких позицій велика увага приділяється роботам, в яких виводяться закономірності будови жувального апарату людини не тільки з біологічних, але й з фізико - математичних позицій [Сапожников А.Л.,1984, Хмелевский С.И.,1984, Левченко Л.Т., 1991, Жулев Е.Н.,1991, Rekow E. D., 1987, Harvey W. L., Hatch R. A., Osborne J. W., 1991, Mamooti J. A.,1994, Pelletier L. B., 1992]. При створенні штучних зубних рядів під час протезування необхідно зважати на те, яким чином вікові зміни параметрів оклюзійних поверхонь впливають на процеси жування та повязані з іншими елементами зубо-щелепної системи. Автори цих теорій не приводять досить обєктивних даних для підтвердження їх істинності, а також не беруть до уваги вікові зміни, що в різній мірі присутні у кожного пацієнта[Ряховський О.Н.,1992, Сапожников А.Л.,1984, Хмелевский С.І., Черных В.Т.,1973, Weiner S., 1995]. До цього часу не вивчені морфо-функціональні особливості комплексних вікових фізіологічних змін жувального апарату, що сприяють встановленню вікової фізіологічної рівноваги. Поставлені завдання: 1 Визначити біометричні характеристики оклюзійної поверхні зубних рядів при інтактному ортогнатичному та прямому прикусі у пацієнтів віком від 21 до 60 років і старше.
Список литературы
За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано чотири наукові статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, та одна - як тези наукової роботи.
Структура та обєм дисертації
Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, результатів дослідження, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури.
Текст дисертації викладено на 103 сторінках машинопису, ілюстровано 15 таблицями, 32 рисунками. Список літератури займає 19 сторінок і складає 192 джерела, з них 120 вітчизняних і СНГ, та 72 іноземних автора.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ оклюзійний зубний щелепа віковий
Матеріали та методи дослідження
Основна науково-дослідна робота виконана на аналізі обстеження 129 пацієнтів, що склали чотири вікових групи:1 група - 20 -35 років (42 спостереження); 2 група - 36 - 45 років (36 спостережень); 3 група - 46 - 60 років (30 спостережень); 4 група - 60 років і старше (21 спостереження)
Аналіз даних проводився з урахуванням виду прикусу - ортогнатичного - у 59 % пацієнтів, прямого - у 41 % пацієнтів. Ми свідомо не проводили аналогічного дослідження у осіб з іншими видами прикусу, тому, що, згідно з даними літератури та нашими спостереженнями вони складають малий відсоток.
Дослідження пацієнтів з метою вивчення вікових змін оклюзійної площини передбачало вивчення анатомо-функціональних змін елементів зубо-щелепного апарату. Для вказаної мети застосовували такі методи дослідження, як клінічний, біометричний, електроміографічний, рентгенологічний, параклінічні дослідження.
При виконанні клінічних досліджень використовувалась спеціально розроблена нами карта обстеження пацієнтів, що доповнювала загальноприйняту історію хвороби пунктами по детальному опитуванню, характеристиці зубних рядів, топографічними особливостями зубів, клінічними показниками тканин пародонту, жувальній системі мязів, стану скронево - нижньощелепного суглобу.
Клінічне дослідження проводилося по загальноприйнятій методиці, що складалась із анамнезу та огляду, що включав визначення антропологічного типу обличчя, виду прикусу та ін. За допомогою стоматологічного інструментарію проводили огляд порожнини рота, пальпацію, перкусію, зондування, а також отримання відбитків із щелеп для наступної біометрії, що проводилася на гіпсових моделях. При опитуванні нас цікавив стан зубів, ясен, пародонту - біль, кровоточивість, рухливість і положення окремих зубів (діастеми, треми, конвергенція, дивергенція, висування окремих зубів та ін.); акт ковтання та парафункції жувальних мязів, присутність бруксизму ; функція СНЩС ( обмеження рухів нижньої щелепи, ляскіт, біль в суглобі). Під час огляду зубних рядів визначали тип прикусу, стирання (фізіологічне чи патологічне), наявність та ступінь оголення коренів, присутність та кількість зубного каменю, а також оцінювали стан слизової оболонки. Уточнювали анамнез життя пацієнта, перенесені та теперішні захворювання, спадковість, догляд за зубами, шкідливі звички. Оцінювали стан зубів при ортогнатичному та прямому прикусах, характеризували фронтальні та бокові ділянки зубних рядів, обєктивно вивчали оклюзійні взаємовідносини зубів, конфігурацію та морфологію оклюзійної поверхні. При цьому приділялась увага загальному стану оклюзії, площі оклюзійних контактів зубів, формуванню оклюзійних фасет стирання. При дослідженні тканин пародонту мало значення наявність зубних відкладень, запалення ясен та їх кровоточивості, патологічних зубо-ясневих кишень.
З метою подальшої біометрії оклюзійної поверхні зубних рядів отримувались діагностичні моделі щелеп, та по них виготовляли гіпсові моделі. Крім біометричних вимірів, отримані моделі дозволяли нам вивчити форму зубних дуг, відсутність або наявність деформації, оклюзійні контакти піднебінних та язичних бугрів, ступінь перекривання нижніх передніх зубів верхніми, загальний характер оклюзійної кривої у сагітальному та трансверзальному напрямах.
Біометричні характеристики відносно орієнтовної площини (ОП) визначались для заздалегідь обраних характерних точок оклюзійної поверхні зубних рядів. За характерні точки було взято ріжучі краї фронтальних зубів, вершини горбиків та дно фісур молярів та премолярів.
За орієнтовну(ОП), або базову, ми приймали площину, яку було задано трьома пунктами: середня контактна точка ріжучих країв нижніх центральних різців та дистально-буккальні горбики других молярів з обох сторін.
Для оцінки сагітальної оклюзійної кривої визначались координати по вертикальній осі (координата Z), а для оцінки трансверзальної оклюзійної кривої додатково визначались координати і по горизонтальній осі (координата Y).
За даними отриманих результатів математичного сподівання складено графіки відхилень заданих точок від ОП по сагіталі та по трансверзалі. Для зручності читання через точки за допомогою спеціально розробленої компютерної програми проведено криві А,В,С,D - для сагітальних кривих та по шість трансверзальних кривих відповідно точкам на горбиках жувальних зубів.
Біометричні вимірювання координат горбиків та фісур премолярів та молярів допомогло визначити висоту жувальних горбиків цих зубів з метою порівняння аналогічних показників по віковим групам для визначення фізіологічної норми вікового стирання в абсолютних числах.
Виміри трансверзального кута альфа між орієнтовною оклюзійною площиною та оклюзійною поверхнею премолярів та молярів дозволило визначити вікові особливості цього показника.
Для комплексної оцінки вікових змін жувального апарату, поряд з іншими методами дослідження використовувалася електроміографія, що дозволило на підставі запису біопотенціалів жувальних мязів робити висновок про їх функціональний стан.
Для адекватного опису вікових змін скронево-нижньощелепного суглобу була вивчена нормальна вікова анатомія СНЩС за допомогою цефалометричних вимірів на компютерно - томографічних знімках (всього досліджено 74 пацієнти у віці 21 - 68 років). КТ дозволяє точно визначити розміри повздовжньої осі суглобних головок та кут бета, що утворений їх перехрещенням. По величині цього кута та місцезнаходженню його проекції можна судити про анатомофізіологічний стан суглобних головок, що має практичне значення для протезування.
Отримані нами дані в процесі проведення аналізу вивчених параметрів було оброблено спрощеними методами статистичної обробки за критерієм Стюдента.
Результати дослідження та їх обговорення
Показники, що було отримано для осіб першої вікової групи, було використано для порівняння з відповідними параметрами пацієнтів другої, третьої та четвертої вікових груп.
Біометричні виміри (всього 129)проводились відносно орієнтовної площини (ОП), яка була задана середньою контактною точкою ріжучих країв нижніх центральних різців і вершинами дистально - буккальних горбиків других молярів . Дослідження показало, що біометричні характеристики інтактних зубних рядів завдяки утворенню плавних кривих мають обєктивний характер, а математичне сподівання підлягає нормальному закону розподілу.
Синусоїдальний характер сагітальних кривих та їх розташування на різному рівні відносно ОП свідчить про нахил жувальної поверхні зубів до центру. Характер трансверзальних кривих свідчить про нахил жувальних поверхонь молярів і премолярів до ОП, причому з віком альфа (кут нахилу оклюзійної поверхні до ОП) зменшується по всім трансверзальним вимірюванням(табл.1). Окрім того, у всіх вікових групах альфа найбільший в області перших премолярів, зменшується до перших молярів і знову збільшується на других молярах(табл1.).
При взаємному обємно - просторовому аналізі сагітальних і трансверзальних оклюзійних кривих можна зробити висновок про гелікоїдальність(спіралеподібність) оклюзійного рельєфу молярів і премолярів у осіб всіх вікових груп .
Перша вікова група, Четверта вікова група, Рис.3. Трансверзальні оклюзійні криві для ортогнатичного прикусу (точки 4-12).
Табл.1.
Значення кута альфа по віковим групам
ЗубТочкиВікова група
1 2 3 4
злівасправазлівасправазлівасправазлівасправа
71-15161815149743
2-14151914128632
63-13611542200
4-12610432100
55-111718111271025
46-103632262723231820
Виражена конвергенція жувальної поверхні зубів по сагіталі і трансверзалі (утворення кута альфа та характерна напівкругла форма відповідних кривих у поєднанні з особливостями морфології СНЩС (скат суглобного горбика, кут між повздовжніми осями суглобних головок - позадущелепний кут бета) може бути трактована у підтримку гелікоїдально - сферичного механізму артикуляції у осіб з інтактними зубними рядами, ортогнатичним або прямим прикусом у віці 21-30 років. Така спіралеподібна особливість будови кривих може бути пояснена превалюванням вертикальних рухів в області премолярів(як і різців та іклів), на відміну від області молярів, де превалюють горизонтальні рухи(розмелювання харчової грудки).
Причому при порівняному вивченні графіків трансверзальних і сагітальних кривих яскраво видно, що в ділянці сьомих і, особливо, шостих зубів сагітальні криві мають найбільшу амплітуду відхилення від ОП, а трансверзальні - найменший кут альфа між ОП та оклюзійною поверхнею (відповідно точки1,2,3,4 для сагітальних і криві 2-14, 3-13, 4-12 для трансверзальних). Проти цього, в ділянці премолярів кут альфа найбільший (криві 5-11,6-10) ,а сагітальні криві наближені до ОП (точки5,6).
З віком чітко видно тенденцію до взаємного зближення оклюзійних кривих між собою та загальне наближення всіх кривих до ОП. Причому спіралеподібність оклюзійного рельєфу з віком стає менш вираженою за рахунок ділянки премолярів, де збільшується частка трансверзальних рухів по відношенню до вертикальних завдяки фізіологічному стиранню жувальних горбиків.
Біометричні вимірювання координат горбиків та фісур премолярів та молярів допомогло визначити висоту жувальних горбиків цих зубів з метою порівняння аналогічних показників по віковим групам для визначення фізіологічної норми вікового стирання в абсолютних числах. Для першої вікової групи середня висота горбиків шостих зубів склала 2,09 мм, для четвертої - 0,95 мм, різницю між ними, що становить 1,14 мм, прийнято нами за фізіологічну нормою стирання оклюзійної поверхні вказаних зубів за 40 років життя людини, що складають вікову різницю між першою та четвертою віковими групами. На основі таких заключень нами запропоновано “Пристрій для діагностики патологічного стирання зубів” на основі мікрометричного вимірювача годинникового типу (Заявка на винахід № 98062997 з пріоритетом від 10.06.98р.) з винесеними на кронштейнах вимірювальними елементами, що дозволяють за допомогою точного вимірювання (до 0,01мм з урахуванням похибки) висоти жувальних горбиків проводити визначення стирання твердих тканин зубів безпосередньо в порожнині рота в абсолютних цифрах, якщо проводити і порівнювати між собою виміри через певні проміжки часу.
Табл. 2.
Вплив віку на розмір кута бета
ПрикусВікові групи
1234
Ортогнатичний130° ±2,5131°± 2,3132°±2,2133° ±2,3
Прямий131° ± 5,2134°± 3,3136° ± 4,7137° ±4,3
Для визначення вікових змін СНЩС використовувались методи рентген-томографії та компютерної томографії. За даними цих досліджень видно, що при обох видах прикусу передньо-задній розмір суглобної ямки збільшується, причому у випадку прямого прикусу це проявляється в більшій мірі - суглобна ямка і суглобний горбик стають більш сплощеними, скати суглобних горбиків з віком збільшуються, зменшується кут заднього скату.
Нахил заднього скату при прямому прикусі менше, ніж при ортогнатичному, але він змінюється з віком і досягає в четвертій віковій групі однакових величин.
При порівнянні показників, які було отримано у чотирьох вікових групах у осіб з ортогнатичним та прямим прикусом(табл.2), необхідно відмітити, що з віком збільшується позадущелепний кут бета - при прямому прикусі від 131° ±5,2 до 137°±4,3; при ортогнатичному - від 130°±2,5 до 133° ±2,3.
Таким чином, з віком спостерігається наближення сагітальних та трансверзальних оклюзійних кривих до ОП, зменшення спіралеподібності оклюзійних взаємовідносин в сторону сферичності, про що, наряду з цим, свідчать вікові зміни СНЩС - сплощення рельєфу суглобів та збільшення позадущелепного кута бета.
Аналіз отриманих нами результатів дозволяє зробити такі висновки:
Висновки
1 Біометричні характеристики інтактних зубних рядів відносно ОП (що задається середньою контактною точкою ріжучих країв нижніх центральних різців і дистально-буккальними горбиками других молярів) завдяки наявності плавних кривих мають обєктивний характер, математичне сподівання підлягає нормальному закону розподілу. Сагітальні криві, що проведені по буккальним горбикам молярів і перемолярів, ріжучим краям фронтальних зубів та по лінгвальним горбикам молярів і перемолярів, мають синусоїдальну форму. Повздовжні осі кутніх зубів конвергують по сагіталі, а також мають нахил до центру по трансверзалі.
2 Трансверзальний кут альфа нахилу оклюзійної поверхні жувальних зубів до орієнтовної оклюзійної площини має різну величину для кожної окремої кривої, проведеної через вестибулярні та оральні горбики відповідних зубів для всіх вікових груп. Трансверзальні кути альфа нахилу оклюзійної поверхні жувальних зубів з віком зменшуються від першої до четвертої вікової групи, що повинно використовуватись при відтворенні оклюзійної морфології зубів відповідних вікових груп. Зближення вищеназваних кривих між собою та зменшення відстані від них до ОП поступово від першої до четвертої вікової групи, свідчить про процеси вікових змін, що приводять до зменшення конвергенції жувальної поверхні зубів до центру як по сагіталі, так і по трансверзалі, що збільшує діаметр умовної сфери, яка може задаватись цими поверхнями.
3 Паралельно із змінами оклюзійної морфології проходять вікові зміни СНЩС, що за даними рентген-томографічного дослідження виражаються у збільшенні передньо-заднього розміру суглобної ямки, зменшенні її глибини; висота і передньо-задній розміри суглобного горбика зменшуються. Передньо - задній розмір суглобної головки істотно не змінюється, а висота зменшується. Скати суглобного горбика: передній збільшується задній змінюється мало, нахили переднього і заднього скатів зменшуються. Задня, верхня і передня висота суглобної щілини зменшується в середньому на 1,1 - 2,1мм. Зміни морфологічних параметрів СНЩС свідчать про вікову тенденцію до сплощення та зрівнювання загального рельєфу суглобу, що відповідає такій же тенденції вікових змін сагітальної та трансверзальної оклюзійних кривих (зменшення амплітуди та взаємне зближення графіків кривих і наближення їх до ОП).
4 Величина кута бета є важливим фактором оклюзії, що повинен враховуватись при вивченні і моделюванні біомеханіки жувального апарату, особливо у віковій динаміці. За даними компютерно-томографічного дослідження виявлено вікове збільшення позадущелепного кута бета: від 131град. до 137 град. при прямому прикусі, від 130 град. до 133 град. при ортогнатичному у відповідних вікових групах.
5 В комплексі зміни сагітальних і трансверзальних оклюзійних кривих та СНЩС свідчать про вікове превалювання трансверзальних рухів, перехід оклюзійного рельєфу із спіралеподібного(сферичність в основному в області молярів) в сферичний (сферичність як в області молярів, так і премолярів).
Практичні рекомендації
1. При конструюванні зубних рядів з урахуванням вікових змін використовувати умовну орієнтовну оклюзійну площину, що задається середньою контактною точкою ріжучих країв нижніх центральних різців і дистально-буккальними горбиками других молярів.
2. Використовувати конструювання кута нахилу альфа оклюзійних поверхонь окремо по кожній трансверзальній кривій. Трансверзальний кут альфа нахилу оклюзійної поверхні жувальних зубів до орієнтовної оклюзійної площини має різну величину для кожної окремої кривої, проведеної через вестибулярні та оральні горбики відповідних зубів.
3. При конструюванні протезів використовувати обчислені нами вікові зміни кута нахилу альфа оклюзійних поверхонь окремо по кожній трансверзальній кривій у відповідних вікових групах.
4. При конструюванні сагітальних оклюзійних кривих у протезах враховувати обчислені нами зміни по відповідним віковим групам.
5. При вивченні і моделюванні біомеханіки жувального апарату, особливо у віковій динаміці, необхідно брати до уваги зміни величини позадущелепного кута бета, що є важливим фактором оклюзії.
6. Використання даних вікового фізіологічного стирання твердих тканин зуба дозволить проводити більш точну діагностику патологічного стирання зубів, в тому числі при допомозі запропонованого нами пристрою.
Список опублікованих праць по темі дисертації
1 Неспрядько В.П., Гурандо В.Р. Біометричні характеристики інтактних зубних рядів ортогнатичного прикусу. // Вісник стоматології. -1997. - №4.- С. 628-631.
2 Неспрядько В.П., Гурандо В.Р. Біометричні характеристики інтактних зубних рядів ортогнатичного прикусу у осіб віком 20-30 років. // Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия. Сборник тезисов I Республиканской конференции. - Киев, 1998. - С.258-260.
3 Неспрядько В.П., Гурандо В.Р. Біометричні характеристики інтактних зубних рядів ортогнатичного прикусу відносно орієнтовної оклюзійної площини у осіб віком 21-30 років. //Вісник наукових досліджень. - 1998. -№5-6. - С.19-21.
4 Гурандо В.Р. Урахування вікових змін при конструюванні зубних протезів. //Журнал практического врача. -1998.-№3. - С.46.
5 Гурандо В.Р. Біометричні характеристики інтактних зубних рядів ортогнатичного прикусу відносно орієнтовної оклюзійної площини у осіб віком 46-60 років.// Український науково-медичний молодіжний журнал.- 1998. - №2-3. - С.139-140.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
