Вивчення творчості класиків української і зарубіжної літератури у школах Закарпаття (друга половина ХІХ–першої половини ХХ ст.) - Автореферат

Однак творчість класиків української та зарубіжної літератур у навчально-виховному процесі шкіл Закарпаття другої половини XIX - першої половини XX ст. не була предметом цілісного дослідження. Поза увагою дослідників залишилися окремі архівні матеріали, не розглядалася мемуаристика, яка відтворює деякі аспекти проблеми, недостатньо проаналізована звітна шкільна документація, хроніки навчальних закладів та підручники, які використовувалися у практиці тогочасних народних і горожанських шкіл, гімназій, учительських семінарій, не зіставлявся навчально-виховний процес у школах із українською та з російською й угорською мовами навчання. Мета дослідження: зясувати специфіку вивчення творчості класиків української та зарубіжної літератур у школах Закарпаття означеного періоду задля використання набутків минулого в навчально-виховному процесі сучасної школи. Джерельна база дослідження: матеріали і документи Державного архіву Закарпатської області в Ужгороді та Берегові (ДАЗО - фонд 28, описи 1,3), архівів Закарпатського краєзнавчого музею, фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського і наукової бібліотеки Ужгородського національного університету: підручники, які використовувалися у навчально-виховному процесі шкіл Закарпаття в другій половині XIX - першій половині XX ст., річні звіти про діяльність навчальних закладів названого періоду, навчально-методична і наукова література, матеріали педагогічної періодики ("П?дкарпатська Русь", "Пч?лка", "Наш р?дний край", "Учитель", "Наша школа", "Народная школа", "Учительський голос"), мемуаристика; сучасні дослідження з історії шкільництва та теорії і методики викладання літератури в школі. Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягають у тому, що вперше цілісно досліджено вивчення творчості класиків української та зарубіжної літератур у школах Закарпаття другої половини XIX - першої половини XX ст.; визначено місце, виховну і розвиваючу функції вітчизняної та світової літератур в освітньо-культурному житті краю; теоретично обґрунтовано доцільність впровадження краєзнавчого матеріалу в навчально-виховний процес сучасної школи; введено до наукового обігу невідомі та маловідомі історичні факти (про шляхи і способи популяризації творчості видатних українських і зарубіжних класиків на Закарпатті, специфіку вивчення української та зарубіжної літератур у навчальних закладах різних типів і мовної орієнтації, відзначення в краї, зокрема в місцевих школах, ювілеїв Т.Шевченка, І.Франка, О.Пушкіна, Л.Толстого, Я.Коменського, А.Ірасека, Ш.Петефі тощо); спростовано поширену за радянських часів думку про незадовільний стан вивчення літератури в народних і горожанських школах, гімназіях, учительських семінаріях краю у досліджуваний період.У першому розділі “Загальна характеристика розвитку шкільництва і гуманітарної освіти на Закарпатті у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст.” на основі аналізу джерельної бази та історико-педагогічної літератури розглянуто особливості розвитку шкільництва регіону та вивчення в навчальних закладах предметів гуманітарного циклу (мови, літератури) в соціально-історичному та культурологічному контексті, проаналізовано стан висвітлення досліджуваної проблеми в науковій літературі. Однак, після створення 1867 року дуалістичної Австро-Угорщини, посилюється денаціоналізація закарпатоукраїнського населення: згортаються руські (українські) школи й інтенсивно відкриваються школи із угорською мовою навчання. Уряд Чехословаччини вперше в історії Закарпаття створив реальні умови для задоволення освітніх потреб закарпатоукраїнців та інших етнічних груп краю, що підтверджується такими статистичними даними: 1938 року на Закарпатті працювали 463 народні школи з українською, 177 з чеською, 117 з угорською, 24 з німецькою, 4 з румунською та 7 з єврейською мовами навчання а також 21 горожанська школа з українською, 23 з чеською і 30 паралельних класів з угорською мовами навчання, 5 українсько-руських гімназій, 5 чеських і 1 угорська, 5 учительських семінарій і 5 профільних шкіл. Вони уклали навчальні підручники з української мови, літератури, історії, розробили методичні посібники, брали активну участь в організації культурно-освітніх товариств - “Просвіти”, “Педагогічного товариства”, “Пласту”, редагували і активно дописували в педагогічні періодичні видання - “Пч?лка”, “Наш р?дний край”, “Віночок”, “Учитель”, “П?дкарпатська Русь”, “Наша школа”. Аналіз змісту підручників з літератури, укладених К.Сабовим і А.Волошином, засвідчив, що обєктом шкільного літературознавства в період перебування Закарпаття у складі Австро-Угорщини були не тільки твори угорської та німецької літератур, але й творчість російських письменників.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ