Вивчення стійких народних порівнянь на означення зовнішності на уроках українознавства - Курсовая работа

Національна специфіка виявляється на різних мовних рівнях, але лише за стійкими мовними одиницями закріпилися такі характеристики, як „душа мови”, „культурний компонент”. Актуальність роботи зумовлена потребою в умовах національного відродження українського суспільства підвищити ефективність навчально-виховного процесу на уроках українознавства, знайти вагомі засоби педагогічного впливу на особистість учнів з метою збагачення їх мовлення українською фразеологією. Це спричинювало нерозуміння учнями самобутності рідного народу через вияв фразеології, а отже, втрачався вплив на духовну і національну культуру школярів, формування свідомого громадянина України. Окремі аспекти збагачення мовлення учнів українською фразеологією здавна цікавили учених, методистів, передових учителів. Сучасна методика збагачення мовлення учнів українською фразеологією будується на основі здобутків українського теоретичного мовознавства (праці О.О.Загалом у порівняннях розрізняють субєкт (те, що порівнюють), обєкт (те, з чим порівнюють) і ознаку, за якою один предмет (субєкт) порівнюють з іншим (обєктом) [8]. Головату людину також порівнюють із совою та гарбузом: головатий як сова, голова як гарбуз, а якщо у людини ще й широкий рот, тоді це за виглядом - бабка, бабець: головатий як бабка (бабець). Здорова людина, яка має білу, незасмаглу шкіру обличчя - білий як сметана (молоко, молоком улита), біленька як нитка (кров з молоком); чорнява або засмагла - іронічно - білий як арап (орап), чорний як циган; руда, веснянкувата - рябий як гороб’яче яйце. Тупий, здивований - випяв очі неначе баньки, вилупив (витріщив) очі як жаба (баран на нові ворота, сова, індик, цибулі, чорт на фігуру, коза на різника); пронизливий - гляне мов окропом обпікає; сердитий - глянув мов жару сипнув; грізний - подивився як би батька убив; підозрілий - глипа як аллах на пяницю; злодійкуватий - водить очима наче злодій по ярмарку; безпорадний, розгублений - водить очима як блудна вівця; переляканий - дивиться як босий на гадюку, про людину, яка має переляканий вигляд - виглядає як заєць у ступі (верші), виглядає як сам не свій. Символом сили, міцності, здоровя, насамперед, є тварини: дужий як ведмідь (слон, бугай, тур, віл), великий як ведмідь, здорова як корова, баба як тур, здоровий як бугай (бик, віл), виглядає як оґер, сильний як віл (лев), здоров як кінь, міцний (моцний) як кінь (медвідь), а ще сила асоціюється із рибою - дитиночка як линочок; із зброєю - баба як гармата; із будівлею - здоровий як сарай; із орлом - дужий як орел; народним героєм - дужий як Довбуш.Учні знайомляться з багатством української фразеології в процесі вивчення всього шкільного курсу мови, вчаться відрізняти фразеологізми від вільних синтаксичних словосполучень і вживати їх у власному мовленні. У ході вивчення фразеології у середній школі можна запропонувати завдання на знаходження образних висловів у реченні й тексті, пояснення їх значень, порівняння (зіставлення) фраземи зі словом, побудова речень із фразеологізмами, усний переказ за поданими фраземами, укладання фразеологічних словничків, робота з фразеологічними малюнками, прислівями і приказками. Навчальний матеріал у кожному класі подано за такими тематичними блоками: 1.Я - українець. 5.Україна та українці у світі, що відбивають основні концентри програми: Україна - етнос; Україна - природа, екологія; Україна - мова; Україна - культура; Україна - ментальність, доля; Україна - нація, держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна - історична місія. Стійкі народні порівняння на означення зовнішності як вияв українського менталітету доцільно вивчати під час розгляду концентру «Україна - мова» та «Україна - ментальність».Але, при вивченні таких фразем, поповнюється не лише синонімічне мовлення учнів, а й розвивається чуття учнів як представників українського етносу, що на уроках українознавства репрезентується через народні порівняння. Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість вживання правильного порівняння як вияву ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання українознавства. Запропонована система вправ виконує такі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів; спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культури спілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування); формувальну (формування умінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностей мовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування); виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженню і усуненню помилок).

План

Вступ

1. Сутність та структура стійких народних порівнянь на означення зовнішності як одиниць вияву української ментальності. Їхні різновиди

2. Методика вивчення фразеологізмів на уроках українознавства

Висновки

Список використаних джерел

Вивчення порівнянь на означення зовнішності людини має вагоме значення для виховання майбутніх патріотів та знавців традицій та звичаїв рідної країни. Знання та вивчення фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Але, при вивченні таких фразем, поповнюється не лише синонімічне мовлення учнів, а й розвивається чуття учнів як представників українського етносу, що на уроках українознавства репрезентується через народні порівняння. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість вживання правильного порівняння як вияву ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання українознавства.

Проблема використання стійких народних порівнянь вирішується у процесі використання системи вправ. Запропонована система вправ виконує такі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів; спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культури спілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування); формувальну (формування умінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностей мовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування); виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженню і усуненню помилок).

Фразеологічні вправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізують і збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполучення слів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів.

Глибинне проникнення у семантику народних порівнянь дозволить учням сповна зрозуміти значення української душі, українських рис ментальності як таких, що викарбувалися у характері українців на генетичному рівні, що виформовувалися століттями, різноманітними чинниками. В наслідок цього вони зможуть ідентифікувати себе як представника саме українського етносу, з усіма рисами характеру, що є неповторними і притаманні саме йому.

1. Бакум З. Фонетико-стилістичні вправи як засіб підвищення мовної культури учнів // Українська мова і література в школі. - 2007. - № 1. - 2-4 С.

2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М., 1990, - 68 С.

3. Гребницький Г. Формування в учнів мовленнєвих умінь засобами фразеології // Українська мова і література в школі. - 2001. - №5. - 5-8 С.

4. Даниленко Л. Українська та чеська фразеологія в контексті етнічної культури // Мовознавство. Третій міжнародний конгрес україністів 26-29 серпня 1996р. Х., 1996. - 201-212 С.

5. Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. - Львів, 1994. - 62 С.

6. Забуранна О. Антропоцентризм у сфері фразеологічного значення // Мовознавство. - 2003. - №1. - 55-59 С.

7. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. - Тернопіль: Астон, 2003. -132 С.

8.Онкович Г. В. Українознавство і лінгводидактика. К., 1997. - 179 С.

9. Онкович Г.М. Фразеологізми як національно-культурний компонент українознавства/ Г.М. Онкович// Дивослово.- 1994.-№ 9. 12-16 С.

10. Орищенко М.О. Синтаксична функція фразеологізмів сучасної української мови // Славістичні записки. - 1999. - №1-2. - 32-36 С.

11. Потебня О.О. З лекції по теорії словесності. Байка, прислівя, приповідки / О. О. Потебня. - Х. : Держвидав України, 1990. - 110 С.

12. Плющ М.Я. Орудний порівняння в українській мові // Українська мова і література в школі. - 1977. - № 4. - С. 29 - 36.

13. Совак Р.О. Етнокультурознавчий аспект змісту фразеологічних одиниць української мови // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №11. - С.42-48.

14. Соловець Л.О. Збагачення мовлення учнів фразеологізмами // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №4. - С.44-49.

15. Соловець Л. Фразеологізми як засіб формування культури спілкування школярів // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 19-22

16. Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В.М. Русанівський, О.О.Тараненко (співголови), М.П.Зяблюк та ін. К., 2000, - 496 С.

17. Українські прислів"я, приказки та порівняння з літературних пам"яток/ Упоряд.М,М,Пазяк. - К.:Наук.думка, 2001. - 392с.:портр.-(Сер."Укр.нар.творчість")

18. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. Х., 1993.

Размещено на .ru