Мислення як форма психічного відображення дійсності. Вивчення чинників, які впливають на розвиток мислення. Професійний профіль мислення. Співвідношення розвитку образно-чуттєвого відображення світу, інтуїтивно-евристичного і понятійно-логічного мислення.
Професійний тип (склад) мислення - це переважне використання прийнятих саме в даній професійній області прийомів вирішення проблемних завдань, способів аналізу професійної ситуації, прийняття професійних рішень, способів утримання предмета праці, так як професійні завдання нерідко мають неповнотою даних, дефіцитом інформації, бо професійні ситуації швидко змінюються в умовах нестабільності суспільних відносин. В даний час, коли відбувається оновлення всіх сторін життя нашого суспільства, все більш очевидним стає необхідність глибокої наукової розробки психологічних основ формування сучасного професійного мислення фахівця. Вивчення літератури показало, що проблема формування професійного мислення в даний час вважається однією з найважливіших в психології і вимагає подальшої розробки. Професіоналізму можна досягти і на основі емпіричного мислення, але тоді він буде нетворчим, бо творчість завжди повязане з умінням вирішувати нові, оригінальні, несподівані, нестандартні задачі.Мислення дозволяє отримати знання про такі обєкти, властивості і взаєминах навколишнього світу, які не можуть бути безпосередньо сприйняті за допомогою першої сигнальної системи. Переваги, які дає людині мислення, полягають також у тому, що з його допомогою він може, «не сходячи з місця» і, таким чином, перебуваючи в безпечному положенні, «програти в умі" різні варіанти можливих (і неможливих) подій, які насправді ніде і ніколи не відбувалися; передбачити наступ найбільш ймовірних подій, чуттєво не сприймаються в даний момент в даному місці, і підготуватися до відповідних дій у відповідь, спланувати їх і коректувати їх у процесіїх здійснення, тобто мислення, будучи частиною психіки, виконує одну з основних її функцій - функцію попередження подій. Мислення є предметом дослідження багатьох дисциплін: філософії, в рамках якої досліджуються загальні відносини меду мисленням і матерією; соціології, де вивчається залежність мислення від соціальної структури суспільства і процесу його розвитку; логіки, яка досліджує закономірні звязки між такими основними формами мислення, як поняття, судження і умовивід; фізіології та інших наук. Реально що відбувається мислення може бути, і часто буває, неправильним з точки зору формальної логіки. Це нетривіально в сенсі розумових операцій, які нескінченно можуть давати нові результати або для тих, хто не може освоїти це мислення в повній мірі, але це може бути тривіальним для того, хто це вивчив, «вивчив» його, натренувався в ньому, для того , хто відчув обмеженість набору операцій абстрактно-аналітичного мислення, відчув внутрішню обмеженість цього мислення, навіть якщо не все в цій обмеженості міг пояснити словами, адже для такого пояснення потрібні психологічні знання.В одних дослідженнях професійне мислення визначається як процес вирішення професійних завдань у тій чи іншій галузі діяльності, в інших - як певний тип орієнтування фахівця у предметі своєї діяльності. Професійна освіта має бути орієнтоване на отримання професії, що робить необхідним дослідження таких проблем професійної підготовки, як професійне самовизначення або вибір професії, професійну самосвідомість, аналіз етапів професійного розвитку субєкта і повязаних з ним психологічних проблем супроводу професійної діяльності; • принцип індивідуалізації професійної освіти потребує вивчення проблеми формування професійно важливих якостей, необхідних представника тієї або іншої професії. Психограми представляють собою "портрет" професії, складений на основі психологічного аналізу конкретної трудової діяльності, до складу якого входять професійно важливі якості (ПВК) та психологічні та психофізіологічні складові, які актуалізуються даною діяльністю і забезпечують її виконання. Важливість методу профессиография і психології професійної освіти пояснюється тим, що він дозволяє моделювати зміст і методи формування професійно важливих якостей особистості, заданих тією чи іншою професією і будувати процес їх розвитку, виходячи з даних науки.
Список литературы
1. Абульханова-Славська К. А. Діяльність та психологія особистості. - М. : Наука, 2000.
2. Психофізіологія / Под ред. Ю. І. Александрова. СПБ. : Питер, 2001.
3. Анохін П. К. Філософські аспекти теорії функціональної системи. - М. : Наука, 2001. - С. 399.
4. Бехтерєв В. М. Обєктивна психологія. - М. : Наука, 2001.
5. Психологічний практикум. Відчуття. Сприйняття. Подання: Навчально-методичний посібник/ Укл. : А. В. Генералова, О. Ю. Гроголева. - Омськ: Омськ. держ. ун-т, 2004. - 68 с.
6. Камардіна Г. Г. Психологічні труднощі спілкування: основи психотехнології: Навчальний посібник. - Ульяновськ, 2000. - 52 с.
7. Кант І. З рукописної спадщини (Матеріали до «Критиці чистого розуму». - М. , 2000. - 752 с.
8. Кураєв Г. А. , Пожарська Є. М. Психологія людини. Курс лекцій. - Ростов-на-Дону, 2002. - 232 с.
9. Марютіна Т. М. , Єрмолаєв О. Ю. Введення в психофізіологію. М. : Флінта, 2001.
10. Матюшкін О. М. Мислення, навчання. Творчість. - Воронеж: Изд-во НВО МОДЕК, 2003. - 720 с.
11. Психофізіологія професійної діяльності, О. М. Рибников, вид. Академія, 2010 рік, 230с.
12. Сорокун П. А. Основи психології. - Львів: ПДПУ, 2005 - 312 с.
13. Сорочан В. В. Психологія професійної діяльності: Конспект лекцій. - М. : МІЕМП, 2005. - 70 с.
Размещено на . ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
