Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА ВИВЧЕННЯ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ РОСЛИН НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА В 3 КЛАСІ ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН У КУРСІ ПРИРОДОЗНАВСТВО 1.1 Знання про рослини як компонент змісту курсу Природознавство 1.2 Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин 1.3 Стан вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практиці початкової школи РОЗДІЛ II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ТРЕТЬОКЛАСНИКАМИ РОСЛИН НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА 2.1 Аналіз програми і підручника з природознавства для 3 класу 2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі 2.4 Результати експериментального дослідження ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП У процесі навчання в початковій школі учень вивчає різні навчальні предмети. Кожний навчальний предмет - це система наукових знань, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей кожної вікової групи і загальних цілей навчання. Він є логічним продовженням природничої складової інтегрованого курсу Я і Україна, який вивчається у 1-2 класі. Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, синтезує знання з різних природничих дисциплін на основі ідеї єдності природи з урахування міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах. Вивчаючи рослини, школярі оволодівають спеціальними методами пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота), прийомами мислення. У зв’язку з цим, перед вчителем початкових класів стоїть завдання домогтися, щоб учні засвоїли знання про рослини, могли вільно оперувати ними, застосовувати для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. У дослідженнях Т.Байбари, О. Біди, О. Варакути, І. Жаркової, О.Савченко, А. Усової розглядається проблема формування природничих знань. Навчальний матеріал про рослин - це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства, формування умінь досліджувати і спостерігати за рослинами, аналізувати, узагальнювати та робити висновки. У працях В. Горощенка, Ф. Кисельова, Т. Князєвої, Є. Редкіної підкреслюється, що у процесі вивчення рослин у вчителя є можливість створити постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, до самостійної пошукової діяльності. Р. Петросова, Г. Пустовіт, В. Сухомлинський, В. Титова, К.Ушинський, К.Ягодовський у своїх працях зазначали, що використання на уроках наочного матеріалу про рослини, дослідів, спостережень заохочує дітей до пізнання природи та викликає інтерес. Значення, методика організації та проведення спостережень, дослідів, практичних робіт з метою формування в учнів знань та умінь у процесі вивчення природознавства розглядається у працях Г. Аквілевої, А. Бєлікової, Т.Байбари, О. Біди, Н.Коваль, Л. Нарочної та ін. вчених. Мета дослідження полягає в розробці методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі. З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичний аналіз методичної літератури, навчальної програми, підручнику; спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями; моделювання в процесі розробки методики вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класі; експериментальний (констатуючий і формуючий експеримент); математичний у процесі аналізу експериментальних даних. Система, стверджує Т. Байбара - це не проста сума понять, а обов’язково ієрархія, яка має ступеневу організацію і нові в порівнянні з окремими поняттями функції. Відображення відбувається у формі фактів, уявлень, понять, закономірностей, законів, теорій, які передаються мовою. Біди [8], Ф. Кисельова [28], В. Пакулової [38] відзначається, що природничі знання засвоюються учнями початкової школи у формі таких видів знань: конкретних фактів, уявлень, понять. Природознавство включає ієрархізовану систему понять і уявлень, які відображають об’єкти і явища у їх взаємозв’язку, на доступному для учнів початкової школи рівні. Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні звязки і взаємозалежності між ними, а також закономірності обєктивної реальності. Одиничні поняття стосуються окремих предметів, явищ (наприклад, кропива глуха, ромашка лікарська, верба плакуча та ін.), а загальні охоплюють групу обєктів (дерево, кущ, трави та ін.). Наприклад, судження: - у сосни одне високе дерев’янисте стебло; - у яблуні одне високе дерев’янисте стебло; - у липи одне високе дерев’янисте стебло. Родові поняття відображають зв’язки класу предметів або явищ, а видові - тільки окремої групи. наприклад, у родове поняттядерево входять видові: листяне дерево і хвойне дерево. Вимоги до знань молодших школярів про рослини у курсі Природознавство Клас Вимоги до знань 3 - Засвоїти елементарні поняття: навколишнє середо