Вивчення гепатозахисної дії препарату з трави гороху посівного - піфламіну - Автореферат

Патогенетично обґрунтованим у фармакотерапії токсичних гепатитів є використання гепатозахисних лікарських засобів, які б виявляли антиоксидантну дію, коригували порушення метаболічних процесів та підвищували антитоксичні властивості печінки (Деримедвідь Л.В., 1995). Враховуючи тенденцію хвороб печінки до хронізації та труднощі у виборі препаратів при тяжких порушеннях функції органу, адекватну фармакологічну регуляцію патологічного процесу можуть забезпечити препарати, які поряд з вираженим ефектом не виявляли б негативного впливу при тривалому вживанні. Усім цим вимогам відповідають фітопрепарати, важливими особливостями яких є широкий діапазон терапевтичних доз, здатність активно впливати на уражені мембранно-клітинні структури і метаболічні процеси, висока біодоступність, мяка дія на організм та фізіологічна корекція порушених функцій, низькі токсичність та алергенність і у багатьох випадках - ціна (Бабак О.Я., Соломенцева Т.А., 1998). Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: 1.Вивчити антиоксидантну дію субстанції піфламіну в системах in vitro та in vivo та елементи механізму цієї дії. Обєкт дослідження ? субстанція піфламіну, одержана з трави гороху посівного на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету доцентом Ковальовою А.М., і таблетки "Піфламін", які розроблені на дослідному заводі ДНЦЛЗ і містять 125 мг діючої субстанції.Ефективні дози піфламіну за антиоксидантною активністю визначали інтегрально за позитивною динамікою показників: масового коефіцієнту печінки (МКП) (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2001), вмісту у гомогенаті печінки компоненту антиоксидантної системи (АОС) - відновленого глутатіону (GSH) (Beutler E.D. et al., 1963) і продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) - малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г.,1977) і дієнових конюгатів (ДК) (Стальная И.Д., 1977). Дослідження протизапальних властивостей піфламіну проводили згідно з Методичними рекомендаціями (“Доклінічні дослідження лікарських засобів”, 2001) на моделях карагенінового, зімозанового набряків та декстранового запалення з використанням референс-препаратів: силібору, вольтарену, кверцетину, модельної речовини BW 755 С. Вивчення гепатозахисних властивостей піфламіну при пероральному введенні в лікувально-профілактичному режимі проводили на моделях гострого, субхронічного і хронічного гепатиту, викликаних гепатотоксинами: тетрахлорметаном, парацетамолом, тетрацикліном та комбінацією тетрахлорметану з етанолом (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2001). В системі in vitro при моделюванні процесу перекисного окиснення жовточних ліпопротеїдів встановлена сумарна антиоксидантна активність піфламіну у широкому діапазоні концентрацій - 250-1250 мкг/мл і здатність в найбільшій з доз інгібувати процеси ВРО на рівні 50 %. Таким чином, вивчення фармакодинаміки піфламіну виявило залежність встановлених ефектів препарату від дози і дозволило визначити ефективну дозу - 150 мг/кг, в якій піфламін in vivo виявляє широкий спектр фармакологічної активності: антиоксидантну, протизапальну, мембрано-та судиностабілізувальну.У дисертації наведено теоретичне узагальнення даних про перспективність пошуку нових гепатопротекторних засобів з антиоксидантним механізмом дії і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в експериментальному дослідженні рослинного препарату гепатозахисної дії піфламіну, одержаного з трави гороху посівного. Порівняння з поліфенольним гепатопротектором силібором показало, що піфламін має більш виражені антиоксидантні, мембрано-і судиностабілізувальні та протизапальні властивості, які лежать в основі гепатозахисної дії препарату. 2.Піфламін стабілізує клітинні і субклітинні мембрани, про що свідчить зниження цитолізу гепатоцитів, зниження спонтанного гемолізу і підвищення резистентності еритроцитів, відновлення функцій мітохондрій, запобігання ушкодженню мембранозвязаного ферменту цитохрому Р-450. Порівняння дії піфламіну і силібору в ізоефективних дозах за гепатозахисною активністю виявило переваги піфламіну за антиліпоксигеназною активністю і судиностабілізувальним ефектом. 4.За умов експериментального моделювання патологій печінки піфламін в дозі 150 мг/кг виявляє гепатозахисну дію, яка проявляється відновленням функціонального стану печінки і нормалізацією гомеостазу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення даних про перспективність пошуку нових гепатопротекторних засобів з антиоксидантним механізмом дії і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в експериментальному дослідженні рослинного препарату гепатозахисної дії піфламіну, одержаного з трави гороху посівного. Порівняння з поліфенольним гепатопротектором силібором показало, що піфламін має більш виражені антиоксидантні, мембрано- і судиностабілізувальні та протизапальні властивості, які лежать в основі гепатозахисної дії препарату.

1.Установлені ефективні дози піфламіну за антиоксидантною дією - 100 і 150 мг/кг. Визначений механізм антиоксидантної дії, який включає антирадикальну активність по відношенню до активних метаболітів кисню - гідроксильного та супероксидного радикалів, утворення хелатних комплексів з іонами заліза (II) та підвищення активності фізіологічної антиоксидантної системи. За антиоксидантною активністю піфламін не поступається перед вітаміном Е в дозі 50 мг/кг і перевершує активність силібору в дозі 25 мг/кг.

2.Піфламін стабілізує клітинні і субклітинні мембрани, про що свідчить зниження цитолізу гепатоцитів, зниження спонтанного гемолізу і підвищення резистентності еритроцитів, відновлення функцій мітохондрій, запобігання ушкодженню мембранозвязаного ферменту цитохрому Р-450.

3.Протизапальний ефект піфламіну обумовлений його антиоксидантними властивостями, інгібуючим впливом на синтез медіаторів запалення - лейкотриєнів, кінінів і серотоніну та зниженням судинної проникності. Порівняння дії піфламіну і силібору в ізоефективних дозах за гепатозахисною активністю виявило переваги піфламіну за антиліпоксигеназною активністю і судиностабілізувальним ефектом.

4.За умов експериментального моделювання патологій печінки піфламін в дозі 150 мг/кг виявляє гепатозахисну дію, яка проявляється відновленням функціонального стану печінки і нормалізацією гомеостазу.

5.Піфламін виявляє антитоксичні властивості, про що свідчить здатність усувати наслідки негативної дії гепатотоксинів за умов гострого, субхронічного і хронічного гепатитів у щурів.

6.Отримані результати показали переваги піфламіну за гепатопротекторною дією перед силібором у виучуваних дозах, а саме за антиоксидантною, мембраностабілізувальною та протизапальною активністю, відновленням функцій печінки, стимуляцією процесів синтезу та внутрішньоклітинної регенерації, що пояснюється більш вираженими антиоксидантними властивостями піфламіну та його комплексним складом: присутністю поряд з антиоксидантами-поліфенолами амінокислот, полісахаридів, глікопротеїнів, макро- та мікроелементів, які забезпечують метаболічну дію препарату.

7.Піфламін є відносно нешкідливим, не має видової чутливості і характеризується великою широтою терапевтичної дії.

8.Піфламін не проявляє ульцерогенної дії, на відміну від силібору не виявляє гіперацидних властивостей і не впливає на секреторну функцію шлунка. В ефективній дозі за гепатозахисною дією піфламін, як і силібор, підвищує перистальтику кишечнику.

9.Піфламін призначений для застосування в патогенетичній терапії гострих та хронічних гепатитів токсичної етіології і рекомендується для поширення асортименту вітчизняних гепатопротекторів.

1.Герасимова О.О. Експериментальне дослідження впливу на процеси вільнорадикального окислення нового гепатопротектора піфламіну /Медична хімія,- 2001.- Т.3.- №1.- С.44-47.

2.Герасимова О.О., Яковлєва Л.В. Корекція мембранних порушень, викликаних тетрацикліном, за допомогою нового рослинного гепатопротектора піфламіну //Медична хімія.- 2002.- Т.4.- № 1.- С.65-67 (особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовка статті).

3.Яковлєва Л.В., Герасимова О.О. Дослідження механізмів антиоксидантної дії рослинного гепатопротектора піфламіна //Клінічна фармація.- 2002.- Т.6.- №4.- С. 28-32. (особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовка статті).

4.Ковальова А.М., Георгієвський Г.В., Комісаренко А.М., Герасимова О.О. Трава гороху посівного - джерело одержання лікарських засобів //Фармаком.- 2002. - № 3.- С.158-163 (особистий внесок здобувача: приймала участь в аналізі і узагальненні експериментальних даних з фармакології і у підготовці статті).

5.Деклараційний патент на винахід 30879А, Україна, МПК А 61К 38/43, А 61К 9/20. Спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин, що має гепатопротекторну дію, і засіб для лікування захворювань печінки, який вміщує даний комплекс “Піфламін” /Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Яковлєва Л.В., Тимченко М.М., Черних В.П., Ковальов В.М., Герасимова О.О., Походенко М.П., Стрімоухов О.О., Бунятян Н.Д.; Заявл.16.06.98; Опубл. 15.12.00, Бюл.№ 7-II (особистий внесок здобувача: приймала участь у патентному пошуку, в підготовці опису до патенту).

6.Герасимова О.А. Гепатопротекторное действие растительного препарата пифламина при парацетамоловом поражении печени //Материалы научно-практ. конф. “Лекарства - человеку”, г.Харьков.- 2001.- Т.XVI.- №1-2.- С.113-117.

7.Герасимова О.А. К механизму противовоспалительного действия растительного гепатопротектора пифламина //Материалы научно-практ. конф. “Лекарства - человеку”, г.Харьков.- 2002.- Т.XVII.- №1.- С.115-120.

8. Герасимова О., Карбушева І. Протизапальна активність нових поліфенольних препаратів // Матеріали IV Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, 11-13 травня.- Тернопіль.- 2000.- с.378-379 (особистий внесок здобувача: досліджені протизапальні властивості піфламіну, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних і підготовці тезів).

9.Gerasimova O., Yakovleva L.. Influence of a new bioflavonoid drug piflamin on medicinal hepatitis process /Abstracts. 6th European Congress of Pharmaceutical Sciences, EUFEPS 2000, Budapest, Hungary, 16-19 September // European journal of Pharmaceutical sciences.- Elsevier, Amsterdam. - 2000. - Vol.11/Suppl.1.- S 78 (особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовці тезів).

10.Герасимова О., Сахарова Т., Карбушева І. Вплив фенольних антиоксидантів рослинного походження на обмін ліпідів при експериментальному тетрацикліновому гепатиті //Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, приурочений до 10-ї річниці незалежності України, 10-12 травня.- Тернопіль.- 2001.- С.197.(особистий внесок здобувача: досліджені гепатозахисні властивості піфламіну, проведена статистична обробка результатів, , участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовці тезів).

11.Герасимова О.О. Вивчення гепатозахисних властивостей піфламіну при тетрахлорметановому гепатиті /Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики”//Вісник фармації.- 2001.- Т.27.- №3.- С.150.

12.Герасимова О.А. Активность пифламина на модели декстранового отека //Матеріали республік. наук.-практ. конф. “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб”, 20-21 вересня.- Харків.- 2001.- С.5.

13.Сахарова Т.С., Герасимова О.О., Карбушева І.В., Цубанова Н.А. З?ясування потенційної антиокислювальної активності оригінальних препаратів на основі рослинних поліфенольних сполук /Матеріали наук.-практ. конф. (з міжнар.участю) “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів, взаємодія ліків в клінічній практиці”, 7-8 лютого, м. Вінниця //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002.- Т.6.- №1.- С. 207 .(особистий внесок здобувача: досліджені антиокислювальні властивості піфламіну, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовці тезів).

14. Герасимова О.А. Изучение мембранотропности нового гепатопротектора пифламина //Материалы IV Всеукраинской науч.-практ. конф. (с междунар.участием “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”, 30-31 мая.- Харьков.- 2002.- С.80.

15. Герасимова О.О. Вплив рослинного гепатопротектора піфламіну на стабілізацію мембран //Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Фармація XXI століття”, 23-24 жовтня. - Харків.- 2002.- С.135-136.