Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі з амікацином для лікування ранового процесу - Автореферат

На сьогодні профілактика нагноєння та стимуляція загоєння ран у хірургії, комбустіології, гінекології, дерматології залишається актуальною проблемою. Інфекційні ускладнення спричиняють підвищення показника післяопераційної летальності, зростання середнього терміну лікування та збільшення матеріальних витрат на лікування (Шалімов О.О., 2002; Чадаев А.П., 2005; Komarcevic Також багато дослідників вважають, що збереження високого рівня частоти гнійно-запальних ускладнень повязано зі зміною піогенної мікрофлори (Абаев Ю.К., 2003; Викторов Д.В., 2001; Шалімов О.О., 2002). Препарати, які використовують у гнійно-запальній фазі ранового процесу, повинні мати широкий спектр антимікробної дії (особливо до антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів), протизапальну та знеболювальну дію, нормалізувати місцевий гомеостаз та мікроциркуляцію, адсорбувати токсичний вміст рани, сприяти загоєнню ран (Лещенко И.Г., 2003). Харків) було розроблено нову комбіновану мазь з амікацином, до складу якої увійшли: амікацин - 0,5%, німесулід - 1%, бензалконію хлорид - 0,5%, лідокаїн - 4%, ПЕО-400, 1500.Виходячи з етіопатогенезу ранового процесу та вимог, які ставляться до препаратів для лікування гнійно-запальної фази ранового процесу, важливим етапом у фармакологічному досліджені препарату стало вивчення протимікробних, протизапальних, знеболювальних, ранозагоювальних властивостей. Враховуючи склад мазі та механізми розвитку першої фази ранового процесу вивчення специфічної активності мазі з амікацином включало поглиблене дослідження протизапальної дії на моделях гострого (термічне запалення лапи у мишей, карагеніновий набряк у щурів) та хронічного (скипидарний дерматит у щурів) запалення, у механізмі розвитку яких беруть участь різні медіатори запалення. Як відомо, запальний процес супроводжується болісними відчуттями, тому одним із завдань дослідження було вивчення знеболювальної дії мазі, яке проводили на моделі «оцтові корчі» (ефективність мазей оцінювали за величиною зменшення кількості судом у порівнянні з групою нелікованих тварин) та місцево-анестезувальної дії методом Реньє (визначали глибину та тривалість анестезії) (Стефанов О.В., 2001; Мамчур В.И. и соавт, 2003). Враховуючи патогенетичні ланки розвитку гнійно-запальної фази ранового процесу та склад обраної мазі з амікацином, дослідження специфічної фармакологічної активності мазі були проведені за такими напрямами: поглиблене вивчення протимікробної дії в умовах in vitro (метод колодязів) та in vivo (модель гнійно-некротичного процесу у мишей); протизапальної дії - на моделях гострого та хронічного запалення; знеболювальної дії - на альгогенних моделях; ранозагоювальної - на моделі лінійних ран. Проте мазь «Інфларакс» більш ефективна, ніж мазь «Левосин» по відношенню до паличок синьо-зеленого гною - зниження мікробного навантаження ран при застосуванні мазі «Інфларакс» відбувалося вже на третю добу, тобто на 2 доби раніше, ніж у тварин, лікованих маззю «Левосин».У результаті проведення скринінгових досліджень за протимікробною та протизапальною дією встановлено оптимальний склад нової комбінованої мазі, що містить 0,5% амікацину, 0,5% бензалконію хлориду, 1% німесуліду, 4% лідокаїну та поліетиленоксидну основу. За ступенем антистафілококової активності мазь з амікацином не поступається мазі «Левосин». На всіх моделях запалення мазь з амікацином виявила більш виражену протизапальну активність у порівнянні з маззю «Левосин». Мазь з амікацином на цих моделях виявила дещо вищу активність у порівнянні з маззю «Левосин». За рівнем репаративної активності мазь з амікацином не поступалася мазі «Левосин».

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації теоретично та експериментально обгрунтований склад і доведена доцільність упровадження та застосування нової комбінованої мазі з амікацином для лікування гнійно-запальної фази ранового процесу. Наведений у дисертації матеріал є частиною повного доклінічного дослідження мазі з амікацином. Доведено, що активність мазі з амікацином повністю відповідає спектру сучасних збудників гнійних ускладнень ранового процесу і є своєчасною розробкою для його лікування. Аналіз отриманих результатів усіх проведених досліджень дозволяє зробити висновок, що ефективність мазі з амікацином обумовлена різнобічністю фармакологічної дії компонентів мазі. При вивченні специфічної фармакологічної дії цього нового комплексного препарату встановлено виражені протимікробні, протигрибкові, протизапальні, знеболювальні, репаративні властивості.

1. У результаті проведення скринінгових досліджень за протимікробною та протизапальною дією встановлено оптимальний склад нової комбінованої мазі, що містить 0,5% амікацину, 0,5% бензалконію хлориду, 1% німесуліду, 4% лідокаїну та поліетиленоксидну основу.

2. При вивченні мазі з амікацином в умовах in vitro встановлено широкий спектр антимікробної дії по відношенню до грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів (стафілокока, синьогнійної, сінної, кишкової паличок) та грибів роду Candida. Антимікробна дія мазі з амікацином у цих умовах не поступається дії референс-препарату, а по відношенню до синьогнійної палички та грибів роду Candida протимікробна активність досліджуваної мазі була вища, ніж активність препарату порівняння мазі «Левосин».

3. В умовах in vivo на моделях гнійно-некротичного процесу стафілококової та синьогнійної етіології встановлена терапевтична ефективність мазі з амікацином. За ступенем антистафілококової активності мазь з амікацином не поступається мазі «Левосин». За рівнем антисиньогнійної дії, згідно з результатами мікробіологічних досліджень, мазь з амікацином за всіма показниками переважає мазь «Левосин».

4. На моделях запалення, викликаних різними флоготропними агентами, встановлена виражена протизапальна активність мазі з амікацином: на моделі термічного запалення - 39,5%, карагенінового набряку - 25,9% та скипидарного дерматиту - 58,3%. На всіх моделях запалення мазь з амікацином виявила більш виражену протизапальну активність у порівнянні з маззю «Левосин». На моделі скипидарного дерматиту відмічена позитивна динаміка клінічних, фізичних, гематологічних та гістологічних показників.

5. Знеболювальна дія мазі з амікацином була встановлена на моделі «оцтові корчі» та за допомогою методу Реньє. На моделі «оцтові корчі» аналгезивна активність мазі з амікацином становила 36,1%. Методом Реньє доведена місцевоанестезувальна дія мазі з амікацином за показниками глибини і тривалості анестезії. Мазь з амікацином на цих моделях виявила дещо вищу активність у порівнянні з маззю «Левосин».

6. На моделі лінійних різаних ран відмічено, що мазь з амікацином сприяла загоєнню ран та формуванню рубця. За рівнем репаративної активності мазь з амікацином не поступалася мазі «Левосин».

7. Мазь з амікацином при одноразовому нашкірному та внутрішньошлунковому застосуванні є практично нетоксичним препаратом. При тривалому нанесенні мазь не чинить токсичного впливу на функції органів і систем, а також на шкіру лабораторних тварин.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛИКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Порівняння протизапальних властивостей нової комбінованої мазі з амікацином з маззю Левосин / С.М. Дроговоз, О.В. Доровський, Я.О. Бутко, А.В. Горкавчук // Ліки. - 2006. - № 5-6. - С. 29-32. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

2. Вивчення протизапальної активності мазі з амікацином на моделі скипидарного дерматиту у щурів / С.М. Дроговоз, О.В. Доровський, Я.О. Бутко, А.В. Горкавчук // Ліки. - 2006. - № 3-4. - С. 43-46. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка статті).

3. Дроговоз С.М. Спектр фармакологической активности мази с амикацином / С.М. Дроговоз, Я.А. Бутко, Т.А. Куценко // Фармаком. - 2006. - № 4 - С. 93-96. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка статті).

4. Вивчення антимікробної активності нової комбінованої мазі з амікацином / С.М. Дроговоз, І.Л. Дикий, Я.О. Бутко, А.В. Горкавчук // Вісник фармації. - 2007. - № 1(49). - С. 69-73. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

5. Бутко Я.О. Обгрунтування складу нової комбінованої мазі з амікацином для лікування ран / Я.О. Бутко, С.М. Дроговоз, І.Л. Дикий // Укр. біофарм. журн. - 2008. - Том 1, № 1. - с. 6-9. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка статті).

6. Бутко Я.О. Вивчення місцевоанестезуючої та місцевоподразнюючої дії нової комбінованої мазі з амікацином для лікування ран / Я.О. Бутко // Укр. біофарм. журн. - 2009. - Том 1, № 2. - С. 15-17. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка та оформлення статті).

7. Бутко Я.А. Фармакокоррекция раневого процесса / Я.А. Бутко // Провизор. - 2007. - № 15. - с. 29-32. (Особистий внесок: підбір теоретичного матеріалу, аналіз матеріалу, підготовка та оформлення статті).

8. Бутко Я.А. Ожоги кожных покровов: классификация и методы лечения / Я.А. Бутко, Ткачева О.В. // Провизор. - 2008. - № 2. - с. 23-28. (Особистий внесок: підбір теоретичного матеріалу, аналіз матеріалу, підготовка та оформлення статті).

9. Бутко Я.О. Фактори, що сприяють або зменшують побічну дію аміноглікозидів/ Я.О. Бутко // Ліки. - 2006. - № 3-4. - с. 66-68. (Особистий внесок: підбір теоретичного матеріалу, аналіз матеріалу, підготовка та оформлення статті).

10. Бутко Я.А. Экспериментальное изучение противовоспалительной активности новой комбинированной мази / Я.А. Бутко, А.В. Горкавчук // Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. “Лекарства - человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств”, Харьков, (23 марта 2006 г.). - Х., 2006. - С. 19-20.

11. Бутко Я.А. Изучение противовоспалительной активности новой мази с амикацином на модели скипидарного дерматита у крыс / Я.А. Бутко, А.В. Горкавчук, Х.С. Саядян // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок: Тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, (12-13 жовт. 2006 р.). - Х.: Вид-во НФАУ, 2006. - С. 174-175.

12. Бутко Я.О. Вивчення протизапальних властивостей нової комбінованої мазі з амікацином / Я.О. Бутко, А.В. Горкавчук // Тез. доп. ІІІ Нац. зїзду фармакологів України “Фармакологія 2006 - крок у майбутнє”, Одеса, (17-20 жовт. 2006 р.). - Одеса, 2006. - С. 23.

13. Бутко Я.А. Современные подходы к лечению раневого процесса / Я.А. Бутко, А.В. Горкавчук // Тез. доп. VI Всеукр. наук.-практ. конференції “Клінічна фармація в Україні”, Харків, (17 лист.). - Х., 2007. - с. 23.

14. Бутко Я.О. Дослідження антиексудативної активності нової комбінованої мазі з амікацином / Я.О. Бутко // Тез. доп. Всеукр. конгр. “Сьогодення та майбутнє фармації”, Харків, (16-19 квіт. 2008 р.). - Х., 2008. - С. 371.

15. Бутко Я.О. Дослідження антимікробної дії нової комплексної мазі з амікацином для лікування гнійних ран / Я.О. Бутко, І.Л. Дикий, С.М. Дроговоз // Тез. доп. І Нац. Конгр. “Человек и Лекарство - Украина”, Київ, (26-28 бер. 2008 р.). - К., 2008. - С. 153.

16. Вивчення лікувальної дії сучасних вітчизняних мазей на моделі скипидарного дерматиту у щурів / Л. Соколова, Н. Куліш, В. Бондар, Я.О. Бутко // Тез. доп. Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих учених, Харків, (16-17 квіт. 2008 р.). - Х., 2008. - С. 217.

17. Бутко Я.А. Експериментальне вивчення аналгезуючих властивостей нової комбінованої мазі з амікацином / Я.А. Бутко, В.П. Вереітинова // Тез. доп. Міжнар. медико-фармац. конгр. “Ліки та життя”, Київ, (6-9 лют. 2007 р.). - К., 2007. - с. 90-91.

18. Бутко Я.О., Дикий І.Л., Дроговоз С.М. Проведення скринінгових досліджень нової комбінованої мазі з амікацином / Я.О. Бутко, І.Л. Дикий, С.М. Дроговоз // Тез. доп. наук.-практ. конф. «Шпитальні інфекції: сучасний стан проблеми», Харків, (11-12 груд.2008р.) - Х., 2008. - С. 29-31.

19. Коврижина А. Фармацевтический анализ мазей отечественного производства, используемых для лечения ран / А. Коврижина, Я.А. Бутко // Тез. доп. міжвуз. наук. студ. конф., Харків, (27 квіт. 2006 р.). - Х.: Видно НФАУ, 2006. - С. 228.