Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі "Мірамеф" для лікування запальних та мікробних захворювань шкіри - Автореферат

Останні проявляють виражену протизапальну та протимікробну дію, проте проявляють значну кількість побічних ефектів: атрофія епідермісу і дерми, поява фолікулітів, вугрів, підсилення дерматофітної інфекції, збільшення ризику розвитку катаракти, глаукоми, артеріальної гіпертензії, синдрому Кушинга, що значно обмежує їх широке застосування у клінічній практиці (Коржокова Т.П., 2001). Тому актуальним є проведення наукових досліджень з метою створення та вивчення нових ефективних та безпечних засобів, що, поряд з протиалергічною та протизапальною дією, проявляють антимікробні властивості та забезпечують інтенсивне протікання репаративних процесів, є відносно недорогими та доступними і мають надійну сировинну базу. Спільність патогенетичних механізмів дерматитів, особливо тяжких форм, що супроводжуються мокнуттям, а у найбільш тяжких випадках ексудацією та рановим процесом дає змогу проводити цілеспрямований пошук по створенню препарату, який можна використовувати як для лікування дерматитів середнього ступеня тяжкості, так і дерматитів з тяжким перебігом, що супроводжуються тріщинами та ранами (Воронина В.Н., 2003, Barnes P, 2000). З метою створення високоефективного та водночас безпечного протизапального, протиалергічного,протимікробного та ранозагоювального засобу для зовнішнього застосування, вченими НФАУ разом зі співробітниками фармацевтичної фірми “Дарниця” була розроблена мазь “Мірамеф”, що містить мефенамову кислоту, мірамістин, декспантенол, димексид та гідрофільну основу з помірною осмотичною активністю. Провести скринінгове вивчення протизапальної та репаративної дії різних за складом варіантів мазі “Мірамеф” на моделях термічного запалення лапи у мишей, карагенінового набряку лапи, скипідарного дерматиту у щурів, лінійних різаних ран у щурів та визначити мазь з оптимальним співвідношенням діючих речовин для подальшого фармакологічного вивчення.Тому на першому етапі для встановлення оптимальної концентрації мефенамової кислоти та ДМСО скринінгові дослідження мазі проводили за протизапальною дією з використанням різних за етіологією експериментальних моделей запалення: термічного запалення лапи у мишей (Мохорт М.А. та ін., 1992), карагенінового набряку лапи у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації), 2001) та скипідарного дерматиту у щурів (Яковлєва Л.В. та ін., 2002). Для встановлення оптимальної кількості репаративного засобу - декспантенолу у складі мазі наступний етап скринінгових досліджень проводили на моделі лінійних різаних ран у щурів у порівнянні з гелем “Пантестин-Дарниця”. З урахуванням мети дисертаційної роботи та поставлених завдань подальше фармакологічне вивчення мазі “Мірамеф” включало дослідження її протиалергічної та ранозагоювальної активності. Як препарати порівняння на моделях алергічних контактних дерматитів використовували аналог за складом - мазь “Мефенат” та аналог за фармакологічною дією - мазь “Тридерм”. У звязку з цим, наступний етап роботи був присвячений вивченню антиальтеративної активності мазі “Мірамеф” на моделі асептичного запалення шкіри і підшкірної клітковини у щурів, викликаного оцтовою кислотою, у порівнянні з метилурациловою маззю та маззю “Бепантен”, яка містить декспантенол.Завдяки оптимально підібраному комплексному складу мазь “Мірамеф” була більш ефективною на моделях ранового процесу різного генезу, ніж відомі одно-та двокомпонентні препарати - мазі “Мефенат”, „Нітацид”, метилурацилова, мірамістинова та “Бепантен”. У скринінгових дослідженнях визначений оптимальний склад мазі “Мірамеф” за протизапальною та репаративною дією, який містить 1% мефенамової кислоти, 0,5% мірамістину, 2,5% декспантенолу та 3% димексиду. Завдяки синергізму фармакологічної дії компонентів мазі, перш за все, мефенамової кислоти та диметилсульфоксиду, препарат проявив виражений лікувальний ефект на моделях алергічного запалення, що за виразністю дещо поступається активності місцевого антигістамінного засобу гелю “Феністил”, відповідає ефектові глюкокортикоїдної мазі “Тридерм”, та значно перевершує активність мазі “Мефенат”. На моделі асептичного запалення шкіри та підшкірної клітковини у щурів мазь „Мірамеф” проявила виражену антиальтеративну дію та за здатністю усувати запальну реакцію, а також за впливом на біохімічні та морфологічні показники була більш ефективним ранозагоювальним засобом, ніж препарати порівняння - мазі “Бепантен” та метилурацилова.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації теоретично та експериментально обгрунтована доцільність впровадження нової комбінованої мазі “Мірамеф” для комплексного лікування запальних та мікробних уражень шкіри. За протизапальною та протиалергічною дією препарат не поступається сучасним глюкокортикостероїдним засобам. Завдяки оптимально підібраному комплексному складу мазь “Мірамеф” була більш ефективною на моделях ранового процесу різного генезу, ніж відомі одно- та двокомпонентні препарати - мазі “Мефенат”, „Нітацид”, метилурацилова, мірамістинова та “Бепантен”.

1. У скринінгових дослідженнях визначений оптимальний склад мазі “Мірамеф” за протизапальною та репаративною дією, який містить 1% мефенамової кислоти, 0,5% мірамістину, 2,5% декспантенолу та 3% димексиду. Комбінована основа (суміш ПЕО-400, ПЕО-1500 та пропіленгліколю) забезпечила мазі “Мірамеф” помірну осмотичну активність (170%) та виразну антиексудативну дію.

2. Завдяки синергізму фармакологічної дії компонентів мазі, перш за все, мефенамової кислоти та диметилсульфоксиду, препарат проявив виражений лікувальний ефект на моделях алергічного запалення, що за виразністю дещо поступається активності місцевого антигістамінного засобу гелю “Феністил”, відповідає ефектові глюкокортикоїдної мазі “Тридерм”, та значно перевершує активність мазі “Мефенат”.

3. Комплексний склад мазі “Мірамеф” забезпечив високу ранозагоювальну активність препарату на моделі трафаретних ран у щурів. Дослідна мазь значно перевершувала активність препарату порівняння - метилурацилової мазі за стимулювальним впливом на репаративні процеси та за міцністю мякого рубця, що утворився. На моделі асептичного запалення шкіри та підшкірної клітковини у щурів мазь „Мірамеф” проявила виражену антиальтеративну дію та за здатністю усувати запальну реакцію, а також за впливом на біохімічні та морфологічні показники була більш ефективним ранозагоювальним засобом, ніж препарати порівняння - мазі “Бепантен” та метилурацилова.

4. В умовах in vitro встановлені виражені антимікробні властивості мазі “Мірамеф” по відношенню до широкого спектру збудників гнійно-некротичних захворювань шкіри, які були підтверджені в умовах in vivo на моделі кандидозної інфекції у мишей та на моделі гнійної рани, інфікованої сумішшю грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів - стафілококу і синєгнійної палички. За антимікробними властивостями вивчаєма мазь не поступалася активності мазі мірамістиновій і перевищувала дію мазі „Нітацид”.

5. Мазь “Мірамеф” при нашкірному і внутрішньошлунковому застосуванні є відносно нешкідливою, не проявляє місцевоподразнювальної та алергізувальної дії.

6. За встановленим спектром фармакологічної дії мазь “Мірамеф” можна рекомендувати для лікування алергічних топічних дерматитів з тяжким перебігом, що супроводжуються мокнуттям, ексудацією, ерозіями шкірних покривів та приєднаною інфекцією.

1. Яковлєва Л.В., Федорчук Ю.В., Чуєшов О.В. Скринінгове вивчення репаративної активності різних композицій експериментальної мазі “Мірамеф” // Вісник фармації, 2002.- № 2 (30), С. 125-127. (Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні результатів, підготовка статті до друку).

2. Яковлєва Л.В., Федорчук Ю.В. Дослідження репаративної дії мазі “Мірамеф” на моделі трафаретних ран у щурів // Вісник фармації, 2005.- № 1 (41), С. 65-68. (Особистий внесок: участь у проведенні експериментальних досліджень, аналізі та узагальненні результатів, підготовка статті до друку).

3. Яковлєва, Л.В., Федорчук Ю.В. Вивчення ранозагоювальної дії мазі “Мірамеф” на моделі асептичних шкірних ран у щурів // Фармацевтичний журнал, 2005.- № 1, с.94. (Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні результатів, підготовка статті до друку).

4. Яковлєва Л.В., Федорчук Ю.В., Ларьяновська Ю.Б. Вплив мазі “Мірамеф” на морфогенез ранового процесу // Клінічна фармація,2006.- № 1 (10), С. 55-60. (Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні результатів, підготовка статті до друку).

5. Загорій Г.В., Чуєшов О.В., Федорчук Ю.В., Рубан О.А., Чуєшов В.І., Яковлєва Л.В., Тихонова С.О. Фармацевтична композиція „Мірамеф” з протиалергічною, протизапальною, репаративною та протимікробною дією. Патент на винахід 72669. Офіц. бюл. „Промислова власність” № 3 від 15.03.2005. (Особистий внесок: участь у проведенні патентного пошуку, фармакологічних досліджень та підготовці опису до патенту).

6. Федорчук Ю.В., Ткачова О.В. Вивчення протизапальної активності різних складів багатокомпонентної нової мазі “Мірамеф” // Вісник фармації.- 2001.- № 3 (27).- С. 158. (Особистий внесок: теоретичне обгрунтування досліджень, проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні результатів, підготовка статті до друку).

7. Федорчук Ю.В., Беркало Н.Н. Изучение противовоспалительного действия мази “Мирамеф” на модели контактного аллергического дерматита у крыс, вызванного 2,4-динитрохлорбензолом // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”, Харків, 2003.- С.297.

8. Федорчук Ю.В., Яковлєва Л.В. Фармакологічні властивості нового комплексного засобу, призначеного для лікування дерматитів, що супроводжуються інфекційним процесом та виразками // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології, Вінниця, 7-8 жовтня 200 4 р.- С. 149-150.

9. Федорчук Ю. Дослідження гострої токсичності нової мазі, призначеної для лікування запальних та мікробних уражень шкіри // Матеріали 8-го міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, Тернопіль, 2004.- С.197.

10. Федорчук Ю.В. Вивчення можливої алергізуючої та місцевоподразнювальної дії мазі, призначеної для лікування дерматитів // Матеріали наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю, Вінниця, 2004.- С.332.

Размещено на .ru