Роль порушень кислотно-основного стану у виникненні дисбалансу між протеолітичними ферментами та їх білковими інгібіторами в сироватці крові та тканинах аорти. Механізми ушкодження судинної стінки, що розвивається при порушеннях кислотно-основного стану.
При низкой оригинальности работы "Вивчення балансу протеолітичних ферментів та їх інгібіторів у крові та судинній стінці при порушеннях кислотно-основного стану", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Давно встановлено, що активність переважної більшості ферментів, у тому числі і протеїназ, залежить від концентрації іонів водню. Контроль за активністю цієї агресивної протеїнази здійснюється переважно двома білковими інгібіторами - а1-інгібітором протеїназ (а1-ІП) та а2-макроглобуліном (а2-М), а порушення балансу між еластазою та її інгібіторами розглядається як вузловий момент патогенезу артеріосклерозу [Веремєєнко К.М., 1990; Биць Ю.В. та ін., 1999]. Набагато більшу увагу дослідники звертали на ацидоз як патологічний процес, що має велике клінічне значення та зустрічається значно частіше, ніж алкалоз. Мета дослідження: визначити патогенетичне значення порушень кислотно-основного стану у виникненні дисбалансу між еластазою та її інгібіторами у сироватці крові та тканинах аорти. Встановлено, що порушення балансу в системі еластаза-інгібітори при ацидозі та алкалозі відбувається за рахунок різних показників - за умов ацидозу більше значення має зменшення вмісту інгібіторів, а при алкалозі - підвищення активності еластази.Вміст а1-інгібітора протеїназ та а2-макроглобуліну визначали із використанням N-бензоїл-DL-аргінін-пара-нітроаніліду (НДІ молекулярної біології та генетики НАН України) та виражали в міліграмах на 1 г білка у тканинах судин і в грамах на 1 л у сироватці крові [Веремєєнко К.М., 1988]. Залежно від експериментальної моделі ацидозу баланс між еластазою та її інгібіторами в сироватці крові та тканинах аорти порушується за рахунок різних показників, результатом чого, в будь-якому разі, є зменшення інтегрального коефіцієнта інгібітори-еластаза. У тканинах аорти при гострому гіперхлоремічному ацидозі це відбувається внаслідок зменшення вмісту а2-М; при лактат-ацидозі та однодобовому голодуванні - через підвищенння активності еластази; при кетоацидозі, що супроводжував алоксановий цукровий діабет, - внаслідок підвищення активності еластази та зниження активності а1-ІП; при підгострому ацидозі та тридобовому голодуванні - за рахунок підвищення активності еластази та зниження вмісту а2-М. Оскільки при пероральному введенні хлористого амонію чи молочної кислоти КОС порушується спочатку в крові, а потім в тканинах, можна припустити, що зміни в системі еластолізу тканин аорти є наслідком порушення балансу між еластазою та її інгібіторами в сироватці крові. Ті інгібітори, що знаходилися в крові до початку патологічного процесу (ацидозу), швидко виводяться з циркуляції після взаємодії з еластазою (як ми вказували вище, рівень її підвищується при більшості експериментальних моделей ацидозу) або іншими протеїназами [Веремєєнко К.М., 1988; May R.C. et al., 1992; Bernstein P.R. et al., 1994; Cai T.Q. et al., 1996].У разі моделювання різних видів ацидозу порушується баланс у системі еластаза - інгібітори в тканинах аорти та сироватці крові щурів, причому ступінь цих зрушень тісно повязана з вираженістю змін показників кислотно-основного стану. Порушення балансу в еластолітичній системі сироватки крові та аорти при моделюванні гострого та підгострого гіперхлоремічного ацидозу відбувається внаслідок збільшення активності еластази та зменшення вмісту а2-макроглобуліну. При молочнокислому ацидозі рівновага між еластазою та її інгібіторами порушується внаслідок зменшення вмісту а2-макроглобуліну у сироватці крові та підвищення активності еластази в тканинах аорти.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У разі моделювання різних видів ацидозу порушується баланс у системі еластаза - інгібітори в тканинах аорти та сироватці крові щурів, причому ступінь цих зрушень тісно повязана з вираженістю змін показників кислотно-основного стану.
Порушення балансу в еластолітичній системі сироватки крові та аорти при моделюванні гострого та підгострого гіперхлоремічного ацидозу відбувається внаслідок збільшення активності еластази та зменшення вмісту а2-макроглобуліну.
При молочнокислому ацидозі рівновага між еластазою та її інгібіторами порушується внаслідок зменшення вмісту а2-макроглобуліну у сироватці крові та підвищення активності еластази в тканинах аорти.
Метаболічний ацидоз, що розвивається при голодуванні, спричинює збільшення активності еластази та зменшення вмісту а2-макроглобуліну, причому ступінь порушення балансу в еластолітичній системі сироватки крові та аорти підвищується із збільшенням тривалості голодування.
Характерною особливістю порушення рівноваги в системі еластаза - інгібітори при діабетичному кетоацидозі є різке підвищення активності еластази в сироватці крові та тканинах аорти та зменшення вмісту а1-інгібітора протеїназ у сироватці крові.
Коефіцієнт інгібітори-еластаза у сироватці крові зменшується при гострому алкалозі внаслідок підвищення активності еластази, а при підгострому - за рахунок зниження вмісту а2-макроглобуліну. У тканинах аорти баланс в еластолітичній системі при негазовому алкалозі зрушується внаслідок підвищення активності еластази, а вміст інгібіторів при цьому навіть збільшується.
Отримані результати свідчать про те, що одним з механізмів ушкодження судинної стінки, що набуває розвитку при порушеннях кислотно-основного стану, є порушення балансу між еластазою та її інгібіторами в тканинах аорти та сироватці крові.
Патогістологічні зміни в стінці аорти дослідних тварин з різними варіантами підгострих порушень кислотно-основного стану свідчать про те, що патологічний процес в артеріальній стінці розвивається за типом артеріосклерозу Менкеберга.
Список литературы
1. Трофимова І.М., Досенко В.Є., Биць Ю.В. Вплив порушень кислотно-лужної рівноваги на баланс еластази та її інгібіторів у сироватці крові та тканинах аорти щурів // Фізіол. журн.-2001.-Т.47, №4.-С.13-18.
2. Трофимова І.М., Досенко В.Є., Биць Ю.В. Активність еластази та її інгібіторів в тканинах аорти та сироватки крові при різних видах ацидозу // Фізіол. журн.-2001.-Т.47, №6.-С.24-29.
3. Борисюк М.В., Трофимова І.М., Досенко В.Є., Биць Ю.В. Порівняльна характеристика кетонемічного та некотонемічного експериментального цукрового діабету за показниками активності протеолітичних ферментів та кислотно-лужного стану // Буковинський мед. вісник.-2002.-Т.6, №3.-С.155-159.
4. Кришталь М.В., Трофимова І.М. Реактивність нирок при метаболічному ацидозі та її гормональні механізми // Фізіол. журн.-1996.-Т.42, №3-4.-С.84-85.
5. Биць Ю.В., Трофимова І.М., Досенко В.Є. Зміни еластолітичної системи в сироватці крові та тканинах аорти при порушеннях кислотно-лужного стану // Фізіол. журнал.- 2000.-Т. 46.- №2 (додаток).-С.17.
6. Byts Yu.V., Trofimova І.M., Dosenko V.E. Elastase, acidosis and arteriosclerosis: since Balo till nowadays // Acta Physiologica Hungarica. - 4th International Congress of Pathophisiology, Budapest, Hungary, June 29 - July 5.-2002.-Vol.89, № 1-3.-P.96.
7. Биць Ю.В., Борисюк М.В., Досенко В.Є., Ларионова Н.А., Трофимова І.М., Цвєткова М.М. Роль протеолітичних ферментів та їх інгібіторів в патогенезі макроангіопатій // Фізіол. журнал.-2002.-Т.48, №4.-С.81.
Таблиця 1. Показники кислотно-основного стану крові щурів за умов моделювання різних видів ацидозу та алкалозу
Схема дослідуРНРО2, мм рт. ст.РСО2, мм рт. ст.Загальний вміст СО2, ммоль/лВміст НСО3-, ммоль/лЗсув буферних основ, ммоль/л
Примітка. Тут і в інших таблицях * - Р < 0.05 за критерієм Стьюдента; n - кількість досліджень
Таблиця 2. Активність еластази, вміст а2-макроглобуліну та а1-інгібітора протеїназ (М ± m) у сироватці крові щурів за умов моделювання різних видів порушення кислотно-основного стану
Таблиця 3. Активність еластази, вміст а2-макроглобуліну та а1-інгібітора протеїназ (М ± m) у гомогенатах аорти щурів за умов моделювання різних видів порушення кислотно-основного стану
Схема дослідуАктивність еластази, мкмоль р-Na · год-1 · г білка-1а2-макроглобулін, мг · г білка-1а1-інгібітор протеїназ, мг · г білка-1 Інгібітори / еластаза, ум. од.
Контроль (n=11)4.21 ± 0.3516.72 ± 0.942.33 ± 0.29 4.52
