Витрати та собівартість в регулюванні економічних відносин сільськогосподарських підприємств - Автореферат

Економічні відносини є однією з найважливіших складових суспільних відносин, виступаючи основою будь-яких явищ та процесів економічного характеру. З огляду на останні тенденції в сільськогосподарському виробництві України, зокрема підвищення ролі крупнотоварного укладу, головними субєктами таких відносин будуть сільськогосподарські підприємства, що робить їх обєктом глибокого та всебічного вивчення як з боку науки, так і практики. Проте, попри постійну увагу до проблем регулювання економічних відносин сільськогосподарських підприємств з боку вітчизняної науки та практики, реальний стан справ в сільськогосподарському виробництві України залишається далеким від бажаного. Таким чином, проведення досліджень в напрямі удосконалення методологічних та методичних засад регулювання економічних відносин сільськогосподарських підприємств на основі використання категорій витрат та собівартості є досить актуальним, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи. Дослідження, результати яких відображено у дисертації, виконані відповідно до тематики науково-дослідних робіт Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" науково-технічної програми (НТП 44) "Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва", зокрема завдань 44.01/059 "Розробити теоретико-методологічні засади інституціональних та структурних трансформацій агропромислового виробництва на основі кооперації та вертикальної інтеграції" (номер державної реєстрації 0106U006636) та 44.01/070 "Розробити методи економічного управління використання трудових ресурсів у багатоукладному сільському господарстві України" (номер державної реєстрації 0106U006641).У першому розділі - "Методологія вимірювання витрат та визначення собівартості" - розглядаються загальні підходи до визначення самої методології як дослідницької категорії та, на основі зроблених висновків, проводиться монографічне дослідження витрат і собівартості як економічних категорій, а також їх особливостей в сільськогосподарському виробництві. Так, лише в межах господарської практики можна зустріти використання наступних класифікацій: за характером впливу обсягу виробництва на обсяг витрат (постійні, змінні); за способом віднесення на собівартість (прямі, непрямі); за доцільністю зроблених витрат (продуктивні, непродуктивні); за часом віднесення на собівартість (одноразові, поточні, довгострокові); за витрачанням готівкових коштів (готівкові, безготівкові); за функціонально-технологічною структуризацією (незмінні, постійні, продуктивні, сервісні); за місцем виникнення (витрати виробництва, відділку, служби, підприємства); за видами продукції (витрати на продукцію валову, товарну, реалізовану); за єдністю складу, однорідністю (одноелементні, комплексні); за значенням у виробництві (основні, на організацію та управління, конверсійні та ін.). Вивчення ситуації із методиками вимірювання витрат та визначення собівартості в Україні ми розпочали з аналізу державного регулювання самих категорій "витрати" та "собівартість". Так, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати" та Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Так, з моменту затвердження останніх Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (2001 р.) адміністративні витрати, фінансові витрати та витрати, повязані з реалізацією продукції, до собівартості не включаються і відшкодовуються за рахунок отриманого прибутку.У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми регулювання економічних відносин сільськогосподарських підприємств - шляхом використання категорій витрат та собівартості. Практика показує, що результативність такого виробництва значною мірою визначається відносинами між його субєктами, в даному випадку - економічними відносинами сільськогосподарських підприємств. При цьому під регулюванням розуміються не ситуативні дії держави, які мають тимчасовий характер та здійснюються переважно адміністративними методами, а постійна цілеспрямована робота усіх учасників системи господарювання, направлена на створення таких умов ведення господарської діяльності, які б забезпечили максимальну її результативність. Тому регулювання економічних відносин сільськогосподарських підприємств як створення умов для їх ефективного функціонування слід починати з визначення в цьому процесі місця та ролі витрат і собівартості. З метою приведення методики вимірювання витрат та визначення собівартості у відповідність із вимогами господар

1. Основний зміст роботи