Висвітлення проблем довкілля у ЗМІ в запобіганні катастрофам - Реферат

Протягом багатьох десятиліть наша свідомість формувалася під впливом таких гасел як "Широка країна моя рідна, багато в ній лісів, полів і річок ...", "Не чекати милості від природи ..." і т.д. В обстановці погіршення екологічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня, відсутності стійких моральних орієнтирів, домінування споживацької психології, обмежено миттєвою вигодою без довгострокового прогнозу, в атмосфері байдужості і потурання, безкарності за екологічні правопорушення, формування нового розуміння людиною своїх обовязків перед природою непросто. Це призвело до того, що люди стали відноситься до природи тільки як до джерела сировини, життя і т.д. Далеко не кожна людина має можливість долучитися до розуміння екологічних проблем на рівні великої науки, уявлення про ці проблеми складається часом вельми випадковим чином: під впливом буденних вражень або з повідомлень засобів масової інформації. Розрізнені відомості не дають можливості людині виробити струнку систему екологічних знань, яка необхідна йому, щоб розумно відноситься до природи, не наносити їй шкоди.Проблема взаємозвязку людини з природою не нова, вона мала місце завжди. Але зараз, в даний час, екологічна проблема взаємодії людини і природи, а також впливу людського суспільства на навколишнє середовище стала дуже гострою і прийняла величезні масштаби. Планету може врятувати лише діяльність людей, чинена на основі глибокого розуміння законів природи, облік численних взаємодій в природних співтовариствах, усвідомлення того, що людина - це всього лише частина природи. Така взаємодія здійснена за наявності в кожній людині достатнього рівня еколого-моральної культури, екологічної та моральної свідомості, формування яких починається з дитинства і продовжується все життя. В умовах близької екологічної катастрофи величезне значення набуває екологічна освіта і виховання людей різного віку і професій.[3]Наукова основа охорони природи включає в себе різноманітні області природничонаукових і гуманітарних знань, серед них основне місце займає екологія, яка, в свою чергу, тісно повязана з іншими біологічними і географічними науками, питання екології необхідно розглядати у взаємозвязку з моральним вихованням.ЗМІ через вплив на суспільство в цілому впливають на кожну людину окремо, формуючи певні однакові емоції і дії. Становлення екологічної свідомості характеризується такими ознаками, як глобальність, переосмислення всіх основних світоглядних питань, опора на науку, зєднання її з гуманістичними цінностями, здатність піднятися над своїми інтересами заради інтересів більш широких суспільних верств, прагнення діяти в імя збереження природи, врятування життя на планеті. Становлення екологічної свідомості йде за чотирма напрямками: науковому (проявляється у прагненні реалізувати на практиці знання про існуючі в природі звязках про те, як можна уникнути їх порушення в ході виробничої діяльності); економічному (через усвідомлення економічної невигідності виробничої діяльності, яка руйнує природу); культурному (виражається в бажанні зберегти природу як елемент культурного середовища); політичному (проявляється у прагненні людей створити умови, відповідні гідності людини). Таким чином, екологічна свідомість - це форма суспільної свідомості, що перебуває в стадії формування, що включає в себе сукупність ідей, теорій, поглядів,мотивації , що відображають екологічну сторону суспільного буття, а саме - реальну практику відносин між людиною і середовищем її життя, міжсуспільством і природою , включаючи регулятивні принципи і норми поведінки, спрямовані на досягнення оптимального стану системи «суспільство-природа». Воно включає в себе як закономірності взаємодії суспільства і природи, так і різного роду емпіричні знання, погляди, традиції тієї чи іншої культури, що мають важливе екологічне значення, а також ціннісний момент у ставленні до природи, систему регулятивних принципів морального характеру .Зміні світоглядних орієнтацій людини сприятимуть такі характеристики екологічної публіцистики як пошук гармонії людини та природи, акцентуація уваги на природі як сакральній субстанції, культивування нової екологічної культури. Глибинна, усестороння розробка теми свідомого, творчого єднання людини та природи має прийти на зміну пасивно-споглядального опису природи та популяризації споживацького ставлення до довкілля. У загальному контексті екологічна публіцистика - один із різновидів публіцистики, автори якої (публіцистами тут є лише журналісти, науковці, політики, громадські діячі) , через публіцистичні жанри, використовуючи ресурси мови, предметно-логічні та емоційно забарвлені елементи інформації порушують гостроактуальні проблеми довкілля в сучасному світі, який опинився на межі морально-екологічної кризи, впливають на погляди, формують екологічну свідомість, щоб поліпшити розуміння звязку між людиною та природою, стану довкілля, забезпечити та підтримати безпечне для життя довкілля для сучасних та майбутніх поколінь. Оскільки ЗМІ намагаються висві

Зміст

Вступ

1. Проблеми взаємозвязку людини з природою

2. Екологічна свідомість

3. Екологічна публіцистика(ЗМІ). Її методи впливу на екологічну свідомість

Висновки

Література