Характеристики міцності ряду титанових сплавів різного ступеню легованості при підвищених температурах. Визначення на основі результатів закономірностей високотемпературної деформації цих сплавів. Деформація титанових сплавів при підвищених температурах.
При низкой оригинальности работы "Високотемпературна повзучість титанових сплавів з різною мікроструктурою", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Більшість деталей, виготовлених з цих сплавів, працюють при підвищених температурах, тому до міцності й опору повзучості даних сплавів при цих температурах ставляться високі вимоги. Проте, незважаючи на те, що питома міцність титанових сплавів при невеликих температурах більша, ніж багатьох інших конструкційних жароміцних сплавів (сталі, сплави на основі хрому, нікелю та ін.), їх міцність і особливо опір повзучості швидко зменшуються з ростом температури. Це призводить до того, що титанові сплави практично не використовуються при температурах, при яких більшість інших жароміцних сплавів ще успішно працюють. Не зважаючи на те, що в останній час вдалося довести верхню температуру практичного використання титанових сплавів до 600°С (сплави Ti-1100, IMI 834), вона залишається низькою у порівнянні з іншими жароміцними сплавами. Вивчити повзучість титанових сплавів при підвищених температурах, встановити механізми, які її контролюють; зясувати причини низької жароміцності титанових сплавів при температурах вище 500-600°С;Проаналізовано вплив хімічного складу, вихідної мікроструктури та умов випробувань (напруження, температури, швидкості деформування, тощо) на жароміцність титанових сплавів, а також механізми високотемпературної деформації і повзучості цих сплавів. Таким чином, у титані та його сплавах при деякій температурі Тс, яку можна умовно назвати "температурою втрати міцності”, починається швидке падіння короткочасної міцності, повязане зі зміною механізму деформації. Повзучість цих сплавів при вищих температурах, а псевдо-а сплавів - при всіх досліджених температурах розвивалась за звичайними закономірностями і включала стадії неусталеного та усталеного розвитку деформації. Так, повзучість (a b) - сплавів ВТ6, ВТ3-1 (рис.4б) та псевдо-а сплаву ВТ18У при 450°С розвивається за низькотемпературним механізмом (n = 7е12, Qc <Qsd). На псевдо-а сплаві IMI 834 зміна механізму повзучості ще різкіша: повзучість розвивається за низькотемпературним механізмом аж до 600°С, в той час як при 650°С вона вже контролюється дифузійним поверненням (рис.5).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
