Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової - Автореферат

Успішна реалізація стратегічних завдань реформування сучасної вищої бібліотечно-інформаційної освіти (БІО) України потребує фундаменталізації документологічної складової підготовки кадрів в умовах опанування бібліотечно-інформаційною сферою новітніх інформаційно-компютерних технологій (ІКТ), диверсифікації основних каналів і засобів передавання інформації та знань у сучасному суспільстві. Актуальність теми дослідження зумовлена також необхідністю вирішення таких основних протиріч між: а) потребою українського суспільства та бібліотечної галузі України в компетентних, високоосвідчених кадрах, здатних ефективно діяти в умовах інформатизації суспільства, забезпечуючи повне й оперативне задоволення потреб користувачів у різноманітних видах і типах документно-фіксованої інформації, і сучасним станом підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів, зорієнтованої в основному на роботу з традиційними друкованими виданнями; б) обєктивною необхідністю забезпечення послідовності і спадкоємності в здобутті студентами системи знань, набутті умінь, навичок, професійних і фахових компетенцій щодо забезпечення «життєвого циклу» друкованих та електронних документів і фрагментарністю сучасної документологічної підготовки майбутніх фахівців, існуючим дублюванням дисциплін документально-комунікаційного циклу на освітньо-кваліфікаційних рівнях - молодший спеціаліст, бакалавр і магістр; в) нагальною необхідністю створення цілісної системи документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні в умовах ступеневої освіти та станом наукової розробленості означеної проблеми в сучасному бібліотекознавстві. Вищезазначене дає підстави вважати, що опрацювання теоретичних засад документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України за умов інформатизації та ступеневої освіти є актуальною теоретичною і методичною проблемою, успішне розвязання якої має важливе соціальне, науково-освітнє і професійне значення, сприятиме ефективному вирішенню стратегічних і тактичних завдань щодо підвищення якості підготовки кадрів бібліотечно-інформаційного профілю України і потребує спеціального дослідження. Загальнофілософською основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, який дозволив вивчити обєкт у його розвитку; системний підхід та його різновиди (системно-структурний, системно-функціональний, системно-діяльнісний) - уможливили розглянути документологічну складову підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як системну цілісність, що набуває змістової та структурної єдності в умовах електронного середовища та ступеневої освіти; соціально-комунікативний - для розгляду соціальної комунікації і документальної комунікації як її складової - детермінанти БІО; обґрунтування базового значення документологічної складової підготовки сучасних вітчизняних кадрів, вивчення внутрішніх і зовнішніх звязків дисциплін документально-комунікаційного циклу в умовах посилення інтеграційних процесів у системі соціальних комунікацій сучасної України. На різних етапах дослідження використовувалися відповідні методи: джерелознавчий пошук та аналіз основних публікацій з теми дослідження і суміжних з нею - для визначення стану дослідження обраної наукової проблеми; історико-генетичний - для встановлення системно-історичних звязків і виявлення стадій становлення та зміни основних наукових парадигм змісту вищої БІО; порівняльний - для виявлення загального та специфічного в змісті документологічної підготовки студентів ВНЗ бібліотечно-інформаційного профілю України та світу; компетентнісний підхід і метод моделювання - для розроблення концептуальної моделі системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців України в умовах інформатизації та ступеневої освіти, представлення її на конкретно-дисциплінарному рівні; соціологічні та ін.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів», який складається з трьох підрозділів, досліджено еволюцію наукових уявлень про систему наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу; доведено міждисциплінарний характер документологічного знання як домінанти вищої БІО; визначено теоретичну базу і методи дослідження. формування системи наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу на засадах інтеграції, поєднання документивного і комунікативного підходів, які впродовж століть розвивалися паралельно і лише з посиленням інтеграційних процесів зумовили формування системи дисциплін документально-комунікаційного циклу в науці та навчанні, що є своєрідним синтезом усього попереднього історичного розвитку. Попри динамічні зміни парадигм вищої бібліотечної освіти в Україні та світі базове значення має документивна парадигма змісту БІО, суть якої полягає у визнанні пріоритету документа та його сукупностей як складників основного обєкта і предмета сучасної бібліотечно-інформаційної діяльності, науки та освіти. Доведено, що нині центральне місце в сис

Основний зміст дисертації