Біологічні особливості кмину, можливості рекомендованих сортів. Оцінка грунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування агротехнології культури. Система обробки ґрунту, норми висіву. Догляд за посівами. Технологічна карта вирощування культури.
Батьківщиною кмину є Європа, де він часто зустрічається у дикому виді на луках, узліссях, схилах. Це одна з найстародавніших рослин, його насіння виявили у будівлях камяного віку. Кмин вирощували у Київській Русі уже в VII столітті, а з XVI століття виготовляють із нього ефірну олію. Ефірну олію та її компоненти - карвон (50-65 %) і лимонен (20-30 %) - використовують у лікеро-горілчаній, харчовій, кондитерській, парфумерній, тютюновій, фармацевтичній промисловості.На початку вегетації кмин росте дуже повільно. Насіння починає проростати при температурі 6°С. У фазі розетки він витримує сильні морози, що обумовлюється наявністю значної кількості цукрів у його коренях під час зимівлі. Кмин вологолюбна рослина, тому дає високі врожаї лише у зоні достатнього зволоження. Волога насінням поглинається повільно, тому сходи зявляються лише через 18-25 днів після сівби.Значна кількість їх при цьому стікає в балки й не може бути повністю використано рослинами, все це призводить до нерівномірного зволоження ґрунтів, що в кінці, негативно впливає на ріст та розвиток сільськогосподарських рослин. Товщина снігового покриву складає 5-10см (січень-лютий).на протязі зими часто бувають відлиги, які обумовлюють утворення льодової кірки, розставання снігу, в свою чергу призводить до вимокання озимих культур, а при наступному різькому похолоданні-до їх вимерзання. Середнямісячна температура повітря найхолоднішого місяця - січня складає-5-7ОС, абсолютний мінімум-мінус 25ОС, а самого теплого місяця-липня- 21,ЧОС, абсолютний максимум- 30ОС.(згідно даним Бердянського метеостанції). Помірне зволоження при не промивному типі водного режиму, що характеризується чергування низхідних та висхідних потоків ґрунтової вологи, призвело до рівномірного просочування профілю гумусом і вилуговування легкорозчинних сполук і карбонатів кальцію( останній вимивається з верхньої частини). Насиченість вбирного комплексу кальцієм та закріплення ґрунтових колоїдів (глини і гумусу) сприяють утворенню агрономічно-цінної водостійкої зернисто-грудкуватої структури.Навесні проводять боронування проводять його для збереження вологи в грунті, знищення грунтової кірки і молодих сходів бурянів, згрібання рослиних решток, поліпшення аерації грунту. Після боронування проводять культивацію для спушування обробленого грунту і підрізування бурянів в фазі ниточки, в результаті поліпшується повітряний та водний режим грунту, посилюється діяльність мікроорганізмів та забезпечуються сприятливі умови для дружніх сходів та внесень мінеральних добрив. Перед сівбою ґрунт обробляють комбінованими знаряддями типу РВК-3,6; ЛК-4. При повній відсутності будь-якого елемента в грунті рослина не може рости і розвиватися нормально. Кмин добре використовує добрива, що даються у підживлення в два прийоми.У рік плодоношення він рано звільняє поле, тому є добрим попередником для та інших культур В народі і в народній кулінарії насіння кмину застосовують досить широко. Кмин вживають як пряність у стравах, при засолюванні огірків і капусти, ним посипають хліб і булочки, його застосовують при виготовленні сиру, призначеного для тривалого зберігання. Плоди кмину збирають вручну влітку, рослина знайшла широкий обробіток на Близькому Сході і в Індії, та і в Україні вирощують. Подрібнені і цілі плоди кмину використовують для приготування цілющих настоїв.
Вывод
З моєї роботи дуже зрозуміле що кмин дуже потрібна сільськогосподарська культура, він не вибаглив до ґрунтів. У рік плодоношення він рано звільняє поле, тому є добрим попередником для та інших культур В народі і в народній кулінарії насіння кмину застосовують досить широко. Кмин вживають як пряність у стравах, при засолюванні огірків і капусти, ним посипають хліб і булочки, його застосовують при виготовленні сиру, призначеного для тривалого зберігання. В польському народі популярний кминний суп. Солому, що залишилася після обмолоту кмину, дають худобі, яка охоче її поїдає і збільшує удій молока. У білорусів, українців, поляків, чехів кмин є улюбленою і необхідною рослиною.
Плоди кмину збирають вручну влітку, рослина знайшла широкий обробіток на Близькому Сході і в Індії, та і в Україні вирощують. Так як для кмина дуже підходять чорноземні ґрунти та кліматичні умови, можна зробити висновок що можна та треба вносити її в сівозміну. Подрібнені і цілі плоди кмину використовують для приготування цілющих настоїв.
Ефірна олія кмину блідо-жовта або безбарвна із специфічним мускусним запахом і гірким смаком. Використовуючи методику дистиляції, можна отримати від 2,5 до 4%% ефірних олії. Примітне те, що кмин застосовується не лише як цілющі ліки, але і як прянощі. У ефірній олії кмина міститься активна речовина куміновий альдегід - до 40%
Список литературы
1. Алімов Д.М.,Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. - К.: вища школа,1995.
2. Білоножко М.А. та ін. Рослинництво.-К.: Вища школа,1990.
3. Вавілов Д.Г., Дубровін В.О., Іщенко Т.Д. та ін. сільськогосподарські та меліоративні машини. - К.: Вища освіта,2004.
4. Дудина Н.Х. Агрохимия и система удобрения. - М.: Агропромиздат,1991.
5. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво - К.: Аграрна освіта,2001.
