Сучасний світовий ринок традиційних та оздоровчих продуктів та його пріоритети. Історія, класифікація і асортимент квасу, його хімічний склад, харчова цінність. Технологічний процес виготовлення напою. Рецептура та стадії виробництва квасу Український.
Міністерство освіти і науки Україна Національний університет харчових технологій Кафедра технології оздоровчих продуктів Звіт З навчальної практики на тему: «Виробництво та асортимент квасу» Виконала: студентка ОП-2-1 Мороз Юлія Київ 2013р. Вступ ХХІ століття внесло істотні зміни в науку про харчування та харчові технології. І пов’язані вони, передусім, із виробництвом принципово нових харчових продуктів - продуктів оздоровчого та профілактичного призначення. Загалом йдеться про створення нової галузі харчової промисловості - індустрії здорового харчування, формування і розвиток якої є завданням і життєвою позицією випускників кафедри технології оздоровчих продуктів. Призначення цієї галузі полягає у поліпшенні здоров’я населення України шляхом розроблення, виробництва та споживання нового покоління харчових продуктів із заздалегідь визначеним складом, підвищеною біологічною цінністю та всіма необхідними компонентами для повноцінного життя і активного довголіття. Робота медицини - 10%; 2. Найбільш простим і економічно доступним способом отримання оздоровчих продуктів є збагачення традиційної їжі необхідними біологічно активними речовинами або їх комбінаціями. Пропонується концепція оздоровчого харчування як сукупність поглядів та взаємопов’язаних потоків знань (як нових, так і уже осмислених наукою) щодо єдності усіх різноманітних функцій, які утворюють велику систему: людина - харчування - здоров’я, і визначають основні напрями, стратегію, тактику створення нових продуктів профілактичної та оздоровчої дії, адекватних потребам сучасної людини. В Україні відчутний дисбаланс харчування значної частки населення, помітна нестача тваринного білка (ЗО-40 %) і вітамінів (40-60 %). Центром підготовки фахівців цього напрямку став Національний університет харчових технологій. Серед них 21 академік, 16 лауреатів Державної премії України, заслужені діячі науки і техніки України, заслужені працівники вищої школи, відмінники освіти України. Таким чином, історія Національного університету харчових технологій, витоки якої сягають другої половини ХІХ століття, тісно пов’язана з історією розвитку цукрової промисловості. Проблема нестачі кваліфікованих кадрів для цукрової галузі та відкриття спеціалізованого навчального закладу стала нагальною справою, і шляхи її вирішення обговорювалися в пресі, починаючи з 1862 р. У 1866 році за ініціативи одинадцяти приватних осіб - видатних промисловців, інженерів, а також викладачів Петербурзького університету, було створено Російське технічне товариство, мета якого полягала у сприянні розвитку техніки та фабрично-заводської промисловості (у 1874 р. Товариству присвоєно звання Імператорського). Прийняття Положення про училища дозволило Київському відділенню Російського імператорського технічного товариства на своєму засіданні 15 лютого 1884 р. ухвалити рішення про відкриття у місті Сміла технічних класів на базі училища графів Бобринських. Результатом цього стало подання від 22 березня 1884 року до Попечителя Київського навчального округу щодо отримання дозволу на відкриття класів, до якого додавався проект статуту, підготовлений проф. М.А. Бунге. До складу інституту увійшли також кафедри цукрового виробництва Харківського та Ленінградського технологічних інститутів, і він одержав назву «Київський інститут технології цукру» (КІТЦ). У 1935 році КХТІХП перейменували у «Київський технологічний інститут харчової промисловості ім. А.І. Мікояна».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
